Історичний нарис про становлення

                                                         Київського апеляційного господарського суду

 Судова влада в Україні, як самостійна гілка влади, визначена конституційно, пройшла досить тривалий і багатоаспектний процес формування. Фактично в країні необхідно було створити окремий незалежний інститут, який б дійсно забезпечував реалізацію основних конституційних принципів, спрямованих на досягнення демократизму, гуманності, справедливості у вирішенні спорів, забезпечення реального захисту прав і свобод людини і громадянина. Формування судової влади також  було зумовлено необхідністю по-перше делегування від правоохоронних органів певних повноважень, по-друге, закріплення відповідних функцій за судовими органами.

  Початком створення на теренах України господарських судів можна вважати заснування комерційного суду у місті Одеса у 1807 році. Пізніше такі суди створені у Феодосії (1819 р.) та в Ізмаїлі (1824 р.). 14 травня 1832 року імператором Російської імперії Миколою I був виданий іменний Указ про створення Комерційних судів та затвердження Статуту про судочинство. Так був закладений фундамент до існування системи комерційних судів Російської імперії – попередників сучасних господарських судів.В 20-х роках XX сторіччя в період нової економічної політики в рамках загальної судової системи діяли арбітражні комісії, до підсудності яких відносились справи за спорами між державними підприємствами та установами.

В зв'язку з переходом на переважно адміністративне регулювання господарських правовідносин, на зміну арбітражним комісіям прийшов державний арбітраж.

Стосовно апеляційного оскарження судових рішень, слід зазначити, що у 1917 р. інститут апеляції припинив своє існування. Декретом Ради народних комісарів № 1 «Про суд» 1917 р. було визначене відмінне від того, що існувало раніше, судочинство, в яко­му не було місця для апеляційного оскарження судових рішень. Рішення місцевих судів стали остаточними і не підлягали оскарженню в апеляційному порядку.

Декрет Ради народних комісарів № 2 «Про суд» 1918 р. підтвердив скасування апеляційного оскаржен­ня, визначивши, що оскарження в апеляційному порядку скасовується і допускається тільки касація рішень. Відмова від інституту апеляційного оскарження пояснювалася тим, що слід усунути судову тяганину і спро­стити судочинство.

Таким чином, зникнення інституту апеляційного оскарження стало наслідком того, що разом з ламан­ням старої судової системи знищувалися всі дореволюційні судочинства. А модель нового судочинства при­пускала спрощення судової діяльності як результат установлення нових суспільно-економічних відносин і скасовувала інститут апеляції як такий, що втратив своє значення.

Глибокі зміни, що відбувались в житті суспільства, необхідність відповідності законодавства про арбітражні суди нормам діючої Конституції призвели до створення арбітражного суду та прийняття Арбітражного процесуального кодексу України. Створення арбітражного суду стало не просто зміною вивіски органів держарбітражу, а перетворенням їх в принципово нову юрисдикційну систему, котра мала інституційні ознаки судового закладу, оскільки арбітражний суд був наділений всіма повноваженнями і атрибутами незалежної судової влади.

З ухваленням Верховною Радою України у 1991 р. Закону України «Про арбітражний суд» розпочався активний процес створення системи арбітраж­них судів. Але на той час законодавець ще не визначився з необхідністю введення апеляційної інстанції. Спори розглядалися у першій інстанції обласними та прирівняними до них судами (всього 27 судів) та переглядалися в порядку нагляду Вищим арбітражним судом України. Така процедура зберігалася до 1996 року.

Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996р. нова Конституція України створила фундаментальну правову базу судово-правової реформи в Україні. У частині 4 ст. 125 Конституції України зазначено, що «відповідно до закону діють апеляційні і місцеві суди», а ст. 129 серед основних за­сад судочинства, поряд із законністю та рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, за­значено також забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встанов­лених законом. Принциповим є закріплення в Конституції України системи спеціалізованих судів, кожна з яких має складатися з вищого су­ду, апеляційного і місцевого судів.

Сьогодні, господарські суди становлять єдину триланкову систему спеціалізованих судів, до якої належать: місцеві господарські суди; апеляційні господарські суди; Вищий господарський суд України.

Відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2001р. № 511/2001 "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів" був утворений Київський апеляційний господарський суд та затверджено чисельність суддів - 57 одиниць. Повноваження Київського апеляційного господарського суду поширювалися на територію Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва.

На посади суддів Київського апеляційного господарського су­ду відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 лип­ня 2001 р. № 2669-ІІІ були обрані безстроково 7 суддів, а відпо­відно до Указу Президента України від 20 серпня 2001 р. № 688/2001 призначені ще 4 судді. Таким чином, станом на 1 січня 2002 року в суді працювали 15 суддів та 28 інших працівників, діяльність яких координував та очолював голова суду Пінчук Андрій Михайлович.

Суддівський корпус Київського апеляційного господарського суду був укомплектований переважно суддями господарського су­ду міста Києва, але, враховуючи вимоги законодавства щодо стажу роботи на посаді судді, були також запрошені судді з інших госпо­дарських та загальних судів України, які відповідали зазначеним вимогам.

У 2002 році в оренду суду були передані додаткові приміщення по вулиці Білоруській та провулку Рильського, 8, що дало змогу збільшити чисельність працівників суду протягом 2002 р. до 164 осіб, в тому числі суддів - до 47 осіб.

Протягом багатьох років проводилась реорганізація апеляційних господарських судів, наслідком чого до апеляційного округу Київського апеляційного господарського суду увійшли господарські суди Київської, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва.

В різні роки Київський апеляційний господарський суд очолювали Бондар Сергій Володимирович (з лютого 2009 по серпень 2011) та Корсак Віталій Антонович(з серпня 2011 по лютий 2012), які внесли свій вклад в розвиток та становлення суду.

У березні 2012 року, відповідно до рішення Вищої ради юстиції № 338/0/15-12 на посаду голови Київського апеляційного господарського суду був призначений Ємельянов Артур Станіславович - кандидат юридичних наук, ініціативний, висококваліфікований фахівець і досвідчений керівник.

Тривалий час суд був розміщений в трьох приміщеннях, які територіально віддалені одне від одного (пров. Рильського,8; вул. Лисенка, 6; вул. Жилянська, 586 в м. Києві), що створювало незручності учасникам судового процесу та призводило до додаткового навантаження на організацію роботи різних його служб.

Важливою подією в роботі суду стало підписання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 366-р «Про розміщення Київського апеляційного господарського суду», яким було погоджено  пропозицію Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо розміщення на умовах оренди Київського апеляційного господарського суду в частині будівлі, розташованій  по вул. Шолуденка, 1, у місті Києві, що належить Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Наприкінці липня 2012 року відбувся переїзд всього суду до одного приміщення.

Вказане позитивно вплинуло на організацію діяльності суду: скоротився внутрішній документообіг; значно зменшилися строки передачі справ суддям, а також процесуальних документів; з’явилася можливість оперативніше організовувати, а відповідно і частіше проводити збори суддів, виробничі наради суддів, збори працівників апарату суду; полегшилась робота з контролю за трудовою та виконавчою дисципліною, тощо.

З 16 квітня 2013 року посаду голови Київського апеляційного господарського суду обіймає Хрипун Олег Олексійович. В системі господарських судів працює понад одинадцяти років, з початку на посаді судді господарського суду міста Києва, а з липня 2011 року – на посаді судді Вищого господарського суду України, а з квітня 2013 року - судді Київського апеляційного господарського суду.

За станом на 1 січня 2013 року штатна чисельність працівників Київського апеляційного господарського суду складає 350 одиниць, з яких 70 – посади суддів.

З метою подальшої спеціалізації і вдосконалення роботи суду, підвищення якості розгляду господарських спорів у суді утворено три судові палати, одна з яких - з розгляду справ про банкрутство.

За вагомий внесок у розбудову правової держави, підвищення якості роботи суду, авторитету судової влади, професійні здобутки, забезпечення законності і правопорядку судді та працівники апарату суду відзначаються державними та відомчими нагородами.

На даний час в суді працюють, можна сказати, ветерани господарської судової системи – судді Жук Галина Андріївна (понад 23 років), Коротун Олена Миколаївна (понад 21 року), Верховець Анатолій Анатолійович, Чорна Людмила Василівна (понад 20 років) та працівники апарату суду, які мають стаж роботи в системі господарських судів понад 10 років: Пасічник Ольга Юріївна, Глібко Юлія Володимирівна, Черній Ольга Вячеславівна, Шевченко Вікторія Олександрівна, Фролова Наталія Іванівна, Тюріна Світлана Володимирівна, Орлова Людмила Миколаївна, Озерчук Марина Михайлівна та інші.

Також слід згадати шановних суддів у відставці, які були і залишаються взірцем для майбутніх поколінь: Пінчука Андрія Михайловича, Григоровича Олександра Михайловича, Куца Миколу Матвійовича та інших.

Приємно відмітити, що на даний час багато суддів Київського апеляційного господарського суду працюють у вищих судах господарської та адміністративної юрисдикції. Це судді Острович Сергій Ернестович, Бондар Сергій Володимирович, Капацин Надія Михайлівна, Барицька Тетяна Луківна, Гольцова Лариса Анатоліївна та інші.

Сьогодні Київський апеляційний господарський суд займає одне із перших місць серед апеляційних господарських судів України як за кількістю справ, судові рішення в яких переглядаються ним щорічно, так і за предметом повних вимог цих справ, їх суспільною значимістю. До його виключної підсудності віднесено справи, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада АРК Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські Ради або обласні, Київська і Севастопольські міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю.