Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Державне підприємство Міністерства оборони «Укроборонресурси» у 2008 році здало в оренду одному товариству з обмеженою відповідальністю з дуже схожою назвою «Укроборонресурси» комплекс будівель. А в 2011 році частина цих приміщень взяло в оренду у цій же приватної фірми, уклавши відповідну угоду, яку завуальовано назвали договором надання послуг зі зберігання майна. Причому вартість офісного обладнання, переданого поклажодавцем, становила всього 11 тис. грн, а ось щомісячна плата зберігачу – аж 17 тис. грн. За рахунок державного бюджету, звичайно. Скільки ж накапало за три роки?», – йдеться в статті видання «Ракурс».
Прокурор Київського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі ДП “Укроборонресурси”, Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до ТОВ “ОП “Укроборонресурси” про розірвання договору та зобов’язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за результатами проведених перевірок було встановлено факт істотного порушення відповідачем умов договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ДП “Укроборонресурси”, а саме використання об’єкта оренди, який знаходиться у місті Києві, Саперно-Слобідський проїзд 3, не за цільовим призначенням.
«Офіційні висновки перерахованих вище органів дали підстави Київському апеляційному господарському суду визнати правомірним твердження позивача про те, що відповідач всупереч умовам договору оренди передав частину будівель і приміщень орендованого ЦМК в користування іншим фізичним і юридичним особам без попереднього узгодження з орендодавцем. Крім того, виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчили про те, що ТОВ «Укроборонресурси», всупереч взятим на себе зобов'язанням, неналежним чином забезпечувало безпеку орендованого майна і дотримання санітарних норм.
Тому резолютивна частина постанови Київського апеляційного господарського суду говорила: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції – без змін», – підсумувало видання.