Судова влада України
Київський апеляційний господарський суд
Спеціалізація
арбітражних керуючих та рівень кваліфікації
Організація роботи суду
Для суб'єктів господарської діяльності та інших осіб
Судовий збір
Публічна інформація
Вакансії
Списки справ призначених до розгляду
Банкрутство
Інша інформація
Інформація щодо виконання вимог Закону України "Про очищення влади"
Виконання ЗУ Про запобігання корупції
Очищення влади
Технічна підтримка
Оприлюднення відомостей про справи про банкрутство

Сторінка у Facebook

Відомості з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення
Єдиний реєстр адвокатів України
Офiцiйне представництво Президента України
Верховна Рада України
Урядовий портал

 

Інформація про результати розгляду в апеляційному порядку справ, які викликають суспільний інтерес  

   

 

 

297. В 2012 році між НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Київенерго”  було укладено договір купівлі-продажу природного газу, умовами якого передбачено, що позивач зобов’язується передати у власність відповідача у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України позивачем, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору, однак свої зобов’язання не виконав і розрахувався лише частково.

ПАТ НАК “Нафтогаз України” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/21435/14, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги ПАТ НАК “Нафтогаз України” було задоволено. Стягнуто з ПАТ “Київенерго”  на користь національної компанії 11 312 865 грн – основного боргу, 16 005 215 грн – пені, 42 758 051 грн – інфляційних втрат, 5 538 283 грн – 3% річних. 

Таким чином, своєю постановою апеляційний суд зобов’язав товариство повернути національній компанії понад 75 млн грн заборгованості.

 

296. Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду з позовом у справі № 910/9813/15 про зобов’язаня ТОВ “Альянс Союз” повернути земельну ділянку площею 9610 кв. м територіальній громаді міста в особі Київської міської ради, мотивуючи вимоги тим, що по закінченню дії договору оренди відповідач з пропозицією поновлення договору на новий строк не звертався, а отже зобов’язаний повернути ділянку до комунальної власності.

Задовольняючи позивні вимоги, господарський суд виходив з того, що  останнім днем строку його дії є 10.11.2014. Матеріали справи не містять доказів, а відповідачем не доведено факту прийняття Київською міською радою рішення про поновлення дії договору, за таких обставин договір є припиненим на підставі ст. 31 Закону України “Про оренду землі” у зв’язку із закінченням строку.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач наголошував на тому, що за договором купівлі-продажу він передав нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці ТОВ “Юнігран”, тому відбулась заміна сторони у договорі оренди з ТОВ “Альянс-Союз” на ТОВ “Юнігран”, а отже до останнього перейшли всі права та обов’язки орендаря земельної ділянки, а у відповідача припинились зобов’язання з повернення земельної ділянки.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, вивчивши матеріали справи, прийшла до висновку, що доводи відповідача про те, що перехід права власності на нерухоме майно, що розміщено на спірної ділянці, до ТОВ “Юнігран” є підставою вважати зміною сторони в зобов’язаннях за договором оренди земельної ділянки, є безпідставними.

Таким чином, КАГС залишив рішення суду першої інстанції без змін, повернувши територіальній громаді маста Києва ділянку землі у Голосіївському районі, площею 9610 кв. м та нормативно-грошовою оцінуою в понад 17, 5 млн грн.

 

295. Державне агентство резерву України звернулося в суд з позовом про відшкодування матеріальних цінностей, стягнення неустойки з ПАТ “Свеський насосний завод”, посилаючись на те, що на відповідальне зберігання відповідачу були закладені матеріальні цінності державного матеріального резерву вартістю 1 218 238 грн., але відповідач взятих на себе зобов’язань не виконав.

Виходячи з того, що товариство не забезпечило збереження матеріальних цінностей, у відповідності до вимог Закону України “Про державний матеріальний резерв”, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності, а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Тому, у справі  № 910/23664/15 своїм рішенням Господарського суду міста Києва, далі своєю постановою Київський апеляційний господарський суд підтвердив та ввів в дію, задоволення позовних вимог Державного агентства резерву України, стягнувши на користь позивача 1 218 238 грн вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву, а також понад 3,8 млн грн штрафних санкцій.

 

 

 

294. В грудні 2014 між Міністерством оборони України та ТОВ “Західноукраїнська холдингова компанія” було укладено договір на придбання житла на умовах пайової участі (м. Рівне, вул. Гагаріна, 4. Предметом договору стало придбання Міністерством 30 квартир, загальною площею 2 184,71 кв. м, за ціною 10 779 359 грн.

Однак, товариство так і не виконало умов договору, у зв’язку з чим, було порушено провадження у справі № 918/1046/15.

Рішенням Господарського суду міста Києва, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги були задоволені повністю, зобов’язано комерційну структуру передати на користь Міністерства оборони України 30 квартир, загальною площею 2 184,71 кв. м та стягнено з ТОВ “Західноукраїнська холдингова компанія” штравних санкцій у сумі майже 2 млн грн.

 

 

 

293. В 2014 року між Службою безпеки України (покупець) та ДП ДК “Укрспецекспорт” – “Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма “Укрінмаш” (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти, згідно умов якого постачальник зобов’язувався передати у власність покупця прилади нічного бачення, а покупець – сплатити вартість на умовах договору. Загальна ціна договору склала 17 733 294 грн. без ПДВ.

Покупець у термін, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, виставленого постачальником, здійснюв попередню оплату в розмірі 100%.

Спір у справі виник у зв'язку із не здійсненням відповідачем у встановлені договором строки поставки у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/33000/15 позов Служби безпеки України було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ДП ДК “Укрспецекспорт” – “Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма “Укрінмаш” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази та матеріали справи, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне і справедливе рішення. Тим самим, зобов'язала підприємство виконати умови договору, а саме поставити Службі безпеки України 20 приладів нічного бачення PVS-14 ЗІ у комплекті, а також стягнула на користь Служби безпеки України штрафних санкцій у розмірі понад 286 тис грн.

 

 

 

292. В червні 2009 року між Національним банком України (кредитор) та ПАТ “Брокбізнесбанк” (позичальник) було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав кредит у межах відкритої невідновлювальної кредитної лінії у сумі 700 000 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання ПАТ “Брокбізнесбанк” своїх зобов’язань, між Національним банком України (іпотекодержатель) та ТОВ “Інбудінвест” (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, предметом якого стали нежилі приміщення загальною площею майже 1000 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55.

Так як позичальник взятих на себе обов’язків за договором не виконав, Національний банк отримав право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки, з чим і звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва, яке було підтверджено і введено в дію постановою Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги Національного банку України було задоволено в повному обсязі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, нежилі приміщення загальною площею майже 1000 кв. м, з метою задоволення вимог Національного банку України на загальну суму 82 252 140 грн простроченої заборгованості за кредитом.

 

 

 

291. Рішенням Київської міської ради було передано ТОВ “Монарх” в довгострокову оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2,09 га для будівництва, експлуатації та обслуговування навчально-виховного закладу на вул. Уманській, 8-12 у Солом’янському районі м. Києва. Однак, ТОВ “Монарх” не виконало всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зазначеного обов’язку щодо використання земельної ділянки та завершення забудови у встановлений строк.

Тому, за позовом прокуратури, було відкрито провадження у справі  910/897/15-г про розірвання договору та повернення земельної ділянки/

Hішенням Господарського суду міста Києва, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ “Монарх” задоволено повністю, розірвано договір оренди земельної ділянки площею 1,8757 га, вартістю понад 8,6 млн грн та зобов’язано товариство повернути вказану ділянку Київській міській раді у стані, придатному для її подальшого використання.

 

 

 

290. Прокурор Вишгородського району звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Нижчедубечанської сільської ради, ТОВ “ОЛМИ”, Фонду комунального майна Вишгородського району про визнання незаконним та скасування рішення Нижчедубечанської сільської ради про включення приміщення дошкільного навчального закладу “Золотий Півник”, (с. Нижча Дубечня, Вишгородський район, Київська область, загальною площею 1164, 5 кв. м) та зобов’язання ТОВ “ОЛМИ” повернути приміщення до комунальної власності територіальної громади села.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1344/15 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене в матеріалах справи, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Київської підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідність висновків та обставинам справи, а апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню.

Таким чином, постанова КАГС зобов’язала комерційну структуру повернути приміщення дошкільного навчального закладу до комунальної власності територіальної громади села.

 

 

 

 

289. В квітні 2015 року Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання ПП “Пірінавік компані” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану на перетині вул. Здолбунівської та просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд, у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Позов мотивовано тим, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за результатами проведеної перевірки земельної ділянки було встановлено, що на вказаній земельній ділянці ведеться будівництво споруди невизначеного призначення.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9681/15 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи встановлене КАГС при вивчені наданих матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, оскільки земельна ділянка не була відведена у відповідності до чинного законодавства України для будівництва об’єктів нерухомого майна. Отже майно, розміщене на ній, є самочинним будівництвом відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України і підлягає знесенню, а земельна ділянка з урахуванням ст.212 Земельного кодексу України – поверненню позивачу. 

Таким чином, своєю постановою, колегія суддів КАГС підтримала вимоги держустанов та повернула до державної власності самовільно зайняту земельну ділянку в Дарницькому районі столиці.

 

 

288. В квітні 2015 року Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання ПП “Пірінавік компані” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану на перетині вул. Здолбунівської та просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд, у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Позов було мотивовано тим, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за результатами проведеної перевірки земельної ділянки встановив, що на ній ведеться будівництво споруди невизначеного призначення. Оскільки земельна ділянка не була відведена у відповідності до чинного законодавства України для будівництва об’єктів нерухомого майна, то майно, розміщене на ній, є самочинним будівництвом і підлягає знесенню, а земельна ділянка – поверненню позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9681/15 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням, Київська міська рада та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради звернулися з апеляційними скаргами, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, вивчивши надані докази у справі, прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку та не звернув увагу на те, на час виготовлення технічної документації, складання контрольної карти департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища та реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, через що і прийняв хибне рішення.

Таким чином, докладно вивчивши матеріали справи, КАГС задовольнив позовні вимоги державних органів та повернув до комунальної власності самовільно зайняту земельну ділянку у Дарницькому районі м. Києва.

 

 

 

287. На розгляд до Господарського суду міста Києва були передані вимоги Заступника прокурора міста у справі № 910/3460/14 до Київської міської ради, ТВ “Компанія “Веста-І” та ТОВ “Кафі Кафікаф” з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення КМР та договір оренди з ТОВ “Компанія “Веста-І” на земельну ділянку для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою по пров. Киянівському, 12-а у Шевченківському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з Господарського суду міста Києва ТОВ “Кафі Кафікаф” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали не містять доводи, які б спростували правильності висновків суду першої інстанції.

Висновки суду мотивовані тим, що було встановлено факт невідповідністі оскаржуваних рішень Київської міської ради та оспорюваних договорів оренди вимогам чинного законодавства, тому суд постановив розірвати договір оренди та повернути до державної власності майновий комплекс столиці площею 1 395,30 кв. м на площі Львівська Шевченківського району.

 

 

286.Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4603/15-г було задоволено позов Заступника прокурора міста Києва в частині стягнення з ПАТ “Київгаз” на користь Київської міської державної адміністрації 15 733 600 грн заборгованості за неналежне невиконання договору на володіння та користування майном територіальної громади міста Києва.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до  Київського апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Проте, як було виявлено колегією суддів КАГС з матеріалів справи, користувач усупереч умовам договору та ПК України, не здійснює щорічні платежі за користуванням комунальним майном, що призвело до утворення простроченої заборгованості. Тому, судді прийшли до висновку, що за користування майном територіальної громади міста, відповідно до умов договору, ВАТ “Київгаз” повинен сплатити майже 16 млн грн заборгованості. 

 

 

285. Військовий прокурор Чернігівського гарнізону звернувся до суд з позовом до ДП “171 Чернігівський ремонтний завод” та ТОВ “Північінвестбуд” про визнання недійсним укладеного  у 2014 року договору купівлі-продажу нерухомого майна загальною площею 554,7 кв. м, яке  розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. Олега Кошового, буд.1, у зв`язку з тим, що на момент його укладення та передачі за ним покупцеві об’єкта  нерухомості, існувала заборона відчужувати будь-яке майно ДП “171 Чернігівський ремонтний завод” згідно ухвали Господарського суду Чернігівської області.

Виходячи із матеріалів справи № 927/799/15, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції ТОВ “Північінвестбуд” не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Тому судова колегія КАСГ прийшла до висновку, що позов військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі ДК “Укроборонпром” до ТОВ “Північінвестбуд” та ДП “171 Чернігівський ремонтний завод” є законним, тому підлягає задоволенню.

Таким чином, своєю постановою Київський апеляційний господарський суд повернув до державної власності нерухоме майно площею понад 550 кв. м.

 

 

284. ПАТ “Фінбанк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Будівельне управління № 813” та ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” про стягнення 40 081 747 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/29570/14-г в задоволені позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ “Фінбанк” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду з проханням позовні вимоги задовольнити повністю.

Під час вивчення матеріалів справи, колегія суддів КАГС встановила, що, доводи апелянта стосовно того, що предметом застави за Договором застави не є об'єкти державної власності, апеляційний суд спростовує оскільки згідно зі Статутом ДП МА “Бориспіль” “майно аеропорту є державною власністю і належить йому на праві господарського відання”.

Також, Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом встановлено відсутність майнових прав у ПАТ “Фінбанк” та ПАТ “Будівельне управління № 813” на кошти ДП МА “Бориспіль”.

З огляду на викладені пояснення у справі та виявлені факти, колегія суддів КАГС визначила позовні вимоги ПАТ “Фінбанк” необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, своєю постановою Київський апеляційний господарський суд не дав незаконно стягнути з державного аеропорту понад 40 млн грн.

  

283. ПАТ “Банк “Київська Русь” від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ “Банк “Київська Русь” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Маркет-Сервіс 3” про стягнення заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням умов договору на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 2013 року у розмірі 11 665 494 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16148/15 задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Однак, ТОВ “Маркет-Сервіс 3” не погодилось із вказаним рішенням і звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Судова колегія КАГС, вивчивши матеріали справи та вислухавши доводи сторін, прийшла до висновку, що підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення немає, а вимоги банківської установи є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом. Так як розрахунки позивача арифметично підтверджені і не спростовані позичальником, ТОВ “Маркет-Сервіс 3” зобов’язане повернути банку понад 11,6 млн грн.

 

 282. ПАТ “Банк “Київська Русь” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ “Венчурні будівельно-технологічні інвестиції” про стягнення понад 164 млн грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2015 року у справі №  910/22312/15 позов задоволено в частині стягнення з ТОВ “Венчурні будівельно-технологічні інвестиції” на користь ПАТ “Банк “Київська Русь” 147 080 800 грн – заборгованості за неповернутим кредитом, 3 096 555 грн – заборгованості по процентах за користування кредитом, 8 945 736 грн – пені за неповернутим кредитом, 447 759 грн пені за простроченими процентами, 4 472 868 грн 30% річних за неповернутим кредитом.

ТОВ “Венчурні будівельно-технологічні інвестиції” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. 

Вивчивши надані докази по справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що вимоги банківської установи були законними, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, своєю постановою КАГС зобов’язав комерційну структуру дотримуватися законних вимог банківської установи та сплатити понад 160 млн грн кредитної заборгованості.  

 

 281. Українська міська рада Обухівського району Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Українка” та ПАТ “Софттрейд” про визнання за територіальною громадою міста Українка права власності на нежитлову будівлю (будинок побуту), розташовану за адресою Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6, та витребування вказаного нерухомого майна на користь територіальної громади міста Українка.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/13 у задоволенні позову Українській міській раді відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановленим рішенням, Українська міська рада Обухівського району Київської області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що нежитлова будівля предметом договору купівлі-продажу не виступала, права власності на зазначену будівлю ТОВ “Українка” за цим договором не набувало. Отже, будівля продавцеві за договором купівлі-продажу нерухомого майна не належала, а тому останній не мав права відчужувати таке майно. З огляду на це, вимога Української міської ради про витребування від ТОВ “Софттрейд” на користь громади міста Українка є обґрунтованою та доведеною належними доказами.

Таким чином, через понад 2 роки судового розгляду, колегія суддів КАГС зобов’язала комерційні структури повернути громаді міста будинок побуту.

 

 280. Прокурор Автономної Республіки Крим  в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного ПАТ “НАК “Украгролізинг” звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Велес-Крим” з вимогами стягнення заборгованості у сумі 237 955 грн, розірвати договір фінансового лізингу між ПАТ “НАК “Украгролізинг” та ТОВ “Велес-Крим”, а також зобов’язати ТОВ “Велес-Крим” вчинити  дії  щодо повернення державному товариству обладнання залишковою вартістю у майже 1,7 млн грн.

Рішенням Господарського суду Київської області, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду, яка ввела рішення в дію, позов було стягнуто з відповідача ТОВ “Велес-Крим” на користь державного товариства понад 25 тис. грн заборгованості, розірвано договір фінансового лізингу та зобов’язано ТОВ “Велес-Крим” повернути ПАТ “НАК “Украгролізинг” обладнання вартістю у майже 1,7 млн грн, у задоволенні решти позову відмовлено через необґрунтованість вимог.

Таким чином, господарські суди зобов’язали комерційну структуру виконувати свої законні обов’язки та відповідати за взяті на себе зобов’язання.

 

 

279. Рішенням Господарського суду міста Києва, яке було підтверджено та введено в дію постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/22427/13 було стягнуто з ТОВ “Лотуре-Агро” на користь ПАТ банку “Укргазбанк”  заборгованість за кредитним договором в сумі 78 127 354 грн 15 коп. У рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмети іпотеки та застави, що належать ПАТ “Коровай” (нежитлові приміщення загальною площею 5 147, 8 кв.м, за адресою Луганська область, м. Рубіжне, вул. Ілліча, будинок 2; нежитлові будівлі, загальною площею 7 632,4 кв.м, за адресою Луганська область, м. Краснодон, проспект 60 років СРСР, будинок 34; обладнання та транспортні засоби згідно переліку, наведеного в додатках), шляхом проведення аукціону (публічних торгів) зі встановленням початкової ціни предмету застави для його подальшої реалізації.

Такий висновок у справі, щодо законності вимог банківської установи, суди обох інстанцій зробили з огляду на те, що отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою/особовий рахунок, в той час як ТОВ “Лотуре-Агро” свої зобов’язання за кредитним договором, щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати кредиту не виконує.

Таким чином, своєю постановою КАГС зобов’язав комерційні структури виконати взяті на себе обов’язки по кредиту та повернути банківській установі понад 78 млн грн заборгованості.

 

278. ПАТ „Банк „Київська Русь” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ „Фудмаркет” про стягнення 65 426 517 грн забогованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16153/15  позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ТОВ „Фудмаркет” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Однак, вивчивши надані докази по справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що судом першої інстанції було прийняте законне та справедливе рішення. Та своєю постановою зобов’язала ТОВ „Фудмаркет” виконати взяті на себе обов’язки по кредиту та повернути банківській установі понад 65 млн грн заборгованості.

  

277. Прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного ПАТ “НАК “Украгролізинг” звернувся до Господарського суду Київської області  з позовною заявою до ТОВ “Кама” про стягнення 221 398 грн заборгованості та розірвання договору та зобов’язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду Київської області, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/2885/15 розірвано договір фінансового лізингу між Державним ПАТ “НАК “Украгролізинг” і ТОВ “Кама”, зобов’язано ТОВ “Кама” повернути державному товариству два зернозбиральні комбайни вартістю понад 2,5 млн. грн, а також стягнуто частину заборгованості, мотивуючи рішення тим, що договір лізингу розірвано та право власності до відповідача не перейшло, отже основна сума заборгованості задоволенню не підлягає. 

Таким чином, своєю постановою Київський апеляційний господарський суд зобов’язав комерційну структуру дотримуватися норм законодавства та повернути національній компанії майно на понад 2,5 млн грн.

  

276. Прокурор звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі ДП “Київське лісове господарство” та Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Підгірцівської сільської ради, ТОВ “Сеторі Консалтінг Груп” з позовом про визнання недійсним рішення Підгірцівської сільської ради про вилучення та передачу земельних ділянок та їх витребування.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2575/14 позов прокурора було задоволено повністю.

Вивчивши наявні докази у справі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду своєю постановою підтримала рішення суду першої інстанції та визнала недійсними рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області якими було передано для ведення особистого селянського господарства фізичним особам земельні ділянки загальною площею 0,785 га, за адресою Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Київська. А також витребувала із незаконного володіння ТОВ “Сеторі Консалтінг Груп” на користь ДП “Київське лісове господарство” земельну ділянку с. Підгірці із загальною площею 2,0868 га, експертна грошова оцінка якої станом на 2006 рік складала  майже 1,3 млн грн.

Таким чином, своєю постановою КАГС повернув із незаконного володіння землі лісового фонду України до державної власності. 

  

275. У вересні 2015 року заступник Генерального прокурора України звернувся в інтересах Міністерства оборони України до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ “АвтоКрАЗ” 1 108 096 грн пені та 1 532 182 грн штрафу за прострочення передачі продукції за державним контрактом.

Рішенням Господарського суду міста Києва, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/23180/15 позов було задоволено у повному обсязі та стягнуто з ПАТ “АвтоКрАЗ” на користь держави в особі Міністерства оборони України  понад 2,6 млн грн за недобросовісне виконання взятих на себе обов’язків за державним замовленням.

  

274. ТОВ “Фінансова компанія “Централ капітал” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” про визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет застави.

Як свідчать матеріали справи, в серпні 2015 року між ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” та ТОВ “Фінансова компанія “Централ капітал” був укладений договір відступлення прав вимоги, за яким перший передає другому свої права вимоги до боржників за кредитними договорами, за що останній зобов’язується сплати ціну прав вимоги за цим договором – понад 228 млн грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором між ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” (заставодержатель) та ТОВ “Фінансова компанія “Централ капітал” (заставодавець) був укладений договір застави майнових прав, за яким предметом застави було визначено майнові права заставодавця, які, в тому числі, складаються з права вимоги повернення вкладу у розмірі 11 млн дол. США та права вимоги відсотків, які нараховані/будуть нараховані заставодержателем згідно з умовами договору банківського вкладу.

В серпні 2015 року ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” направив позивачу повідомлення, в якому зазначив про порушення зобов’язань, встановлених договором, що полягає в несплаті заборгованості у розмірі 228 083 091 грн та вимагав негайно виконати порушене зобов’язання. В противному разі, зі спливом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави, банк набуває майнові права ТОВ “ФК “Централ капітал”, які виступають предметом застави, та матиме право здійснити задоволення забезпеченої заставою вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів КАГС, оцінивши наявні в матеріалах справи № 910/25440/15 докази, прийшла до висновку, що позивач не довів і не вказав в чому полягає порушення його права щодо надіслання позивачем повідомлення.

Таким чином, своєю постановою КАГС підтвердив законність права банківської установи вимагати виконання комерційною структурою взятих на себе обов’язків, згідно з договором. 

 

 273. Компанія ,,Avicom Britania Limited” та ТОВ ,,Міжнародний аеропорт ,,Херсон” звернулись до Господарський суд міста Києва з позовом до Херсонської обласної ради про стягнення на користь компанії ,,Avicom Britania Limited” 8 574 332 фунтів стерлінгів (еквівалентно 294 768 102 грн) матеріальних збитків за втрату іноземної інвестиції у вигляді частки у статутному капіталі аеропорту та стягнення на користь ТОВ ,,Міжнародний аеропорт ,,Херсон” 10 000 грн моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/19210/15 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, позивач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів КАГС зазначила, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, чого при розгляді справи виявлено не було. Доказів того, що Компанію ,,Avicom Britania Limited” позбавлено права на частку в статутному капіталі товариства (корпоративних прав) матеріали справи не містять. 

Водночас, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міністерства юстиції України власником Компанії ,,STAYRON TRADING INCORPORATION”, яка була учасником ТОВ ,,Міжнародний аеропорт ,,Херсон”, є особа, яка також є єдиним власником та директором компанії ,,Avicom Britania Limited”, що у свою чергу спростовує посилання компанії ,,Avicom Britania Limited” на те, що їй не було відомо про наявність законодавчих перешкод до вчинення відповідного правочину, а також  про  інші обставини щодо спірних правовідносин.

Таким чином, підтвердилось рішення суду першої інстанції, пре те, що в діях Херсонської обласної ради відсутній повний склад цивільного правопорушення, що унеможливлює покладення на неї обов’язку з відшкодування збитків.

Таким чином, своєю постановою Київський апеляційний господарський суд не дав незаконно стягнути з державного бюджету в особі Херсонської обласної ради майже 300 млн грн на користь комерційної структури.

 

 272. Державна адміністрація залізничного транспорту України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про відшкодування витрат на правову допомогу юридичної фірми під час розгляду господарської справи у розмірі 950 000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/26396/14  у задоволенні позовних вимог Державної адміністрації залізничного транспорту України відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Державна адміністрація залізничного транспорту України звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, вивчивши надані докази по справі, колегія суддів КАГС визначила, що матеріали справи свідчать про наявність в Укрзалізниці юридичної служби, яка має організовувати правову роботу на підприємстві та представляти інтереси підприємства в суді та про відсутність необхідності для Укрзалізниці укладання будь-яких договорів з адвокатськими фірмами для надання консультацій та роз’яснень з юридичних питань. Тому позовні вимоги Укрзалізниці не обґрунтовані, особливо, враховуючи відсутність посилань щодо встановлення фіксованої суми 950 000 грн. у договорі з юридичною фірмою.

Таким чином, своєю постановою колегія суддів КАГС підтримала рішення суду першої інстанції та не дала установі необґрунтовано стягнути з Антимонопольного комітету України майже 1 млн грн.

 

 271. У червні 2015 року ТОВ “Завод Гідроарматури” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання боргового зобов’язання, яке виникло згідно кредитного договору 2013 року на загальну суму 231 511 євро, припиненим, у зв’язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

В липні 2015 року ПАТ “Банк “Київська Русь” звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до ТОВ “Завод Гідроарматури” про стягнення заборгованості у розмірі 237 841 євро, що у гривневому еквіваленті станом на 2015 рік згідно курсу НБУ складало 5 641 762 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16059/15 у задоволенні первісного позову ТОВ “Завод Гідроарматури” – відмовлено, зустрічний позов ПАТ “Банк “Київська Русь” – задоволено частково. Суд вирішив стягнути з товариства на користь банківської установи 226, 7 тис. євро – заборгованості, 7, 4 тис. євро – заборгованості за відсотками, 234 євро – 30 % річних за несвоєчасне повернення відсотків та 1 тис. євро – 30 % річних за несвоєчасне повернення тіла кредиту. У задоволенні решти зустрічного позову Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ “Завод Гідроарматури” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Однак, вивчивши надані докази по справі, колегія суддів КАГС встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва.

Таким чином, господарські суди зобов’язали комерційну структуру виконувати законні обов’язки за кредитним договором перед банківською установою.

 

 270. Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі ДП “Укроборонресурси”, Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до ТОВ “ОП  “Укроборонресурси” про розірвання договору та зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за результатами проведених перевірок було встановлено факт істотного порушення відповідачем умов договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ДП “Укроборонресурси”, а саме використання об’єкта оренди не за цільовим призначенням, яке визначене умовами укладеного договору та недотримання відповідачем обов’язків щодо належного утримання об’єкта оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/850/15-г позов будо задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, ТОВ “ОП “Укроборонресурси” подав апеляційну скаргу.

Дослідивши доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі та вивчивши матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підтверджується достовірними доказами є законним та справедливим, а отже не підлягає скасуванню.

Таким чином, своєю постановою Київський апеляційний господарський суд зобов’язав комерційну структуру відповідати за порушення вітчизняного законодавства та розірвав договір оренди цілісного майнового комплексу ДП “Укроборонресурси”, зобов’язавши недобросовісного орендатора передати державному підприємству вказаний об’єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд 3.

 

269. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та ПАТ "Родовід Банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ПАТ "Мостобуд" про стягнення заборгованості на підставі кредитного договору від 2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва, яке надалі було підтримано постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/14394/15, стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ПАТ "Родовід Банк" понад 157 млн грн заборгованість.

Таким чином, КАГС зобов’язав комерційну структуру виконувати свої законі обов’язки перед державним банком та повернути заборгованість у понад 157 млн грн.

 

268. Заступник Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ по газопостачанню і газифікації „Київоблгаз” звернувся до суду із позовом до ТОВ „Морозівська птахофабрика” про стягнення 5 447 181 грн основної заборгованості за поставлений природний газ.

Після задоволення позову господарським судом першої інстанції, ТОВ „Морозівська птахофабрика” подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного  господарського суду.

Дослідивши доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи і підтверджується достовірними доказами.

Отже, своєю постановою по справі № 911/4100/14, Київський апеляційний господарський суд зобов’язав компанію відповідати за порушення законодавства та повернути заборгованість у майже 5,5 млн грн державній компанії.

 

  267. ПАТ “Банк “Київська Русь” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ПАТ “Рокитнянський цукровий завод” 54 300 195 грн заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2468/15 позов було задоволено повністю.

 Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, однак, вивчивши всі матеріали справи, колегія суддів КАГС підтримала прийняте рішення.

Тим самим, суд зобов’язав товариство виконувати свої законі обв’язки перед банківською установою та повернути понад 54 млн грн заборгованості.

  

266. Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення пені 719 361 грн та штрафу 324 873 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору  про інвестування у житлове будівництво.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/15739/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Вивчивши всі надані докази у справі, своєю постановою підтримав зазначене рішення і Київський апеляційний господарський суд, зобов’язавши комерційну структуру сплатити Нацбанку понад 1 млн грн штрафних санкцій за порушення умов договору. 

 

265. Перший заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та ДП “Білоцерківське лісове господарство” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації та ТОВ “Центр ландшафтного дизайну “ЕДЕЛЬВЕЙС” про визнання незаконним та скасування розпорядження Київської обласної державної адміністрації щодо виділення лісових ділянок загальною площею 17 га в Томилівському лісництві Білоцерківського району Київської області у довгострокове тимчасове користування.

Рішенням Господарського суду міста Києва, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/13094/15 позов було задоволено повністю.

Тобто своїм рішенням суд зобов’язав комерційну структуру повернути до власності держави землі лісового фонду Київської області.

 

264. ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з  ПАТ КП “Укренергомонтаж” заборгованості за договором у загальному розмірі 2 844 453 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань перед позивачем.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1779/15 було стягнуто з відповідача на користь позивача 1 801 380 грн основного боргу, 398 611 грн 5% річних, 643 250 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ПАТ КП “Укренергомонтаж” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з’ясуванням обставин справи.

Таким чином, суд зобов’язав комерційну структуру відповідати за порушення умов договору та сплатити майже 3 млн грн національній енергетичній компанії.

 

 263. ТОВ “Авіакомпанія “Хорс” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про визнання права користування нежитловими приміщеннями, площею 506,1 кв. м, що розміщені на І та ІІ поверхах будівлі по просп. Повітрофлотському, 94 і перебувають на балансі ДП “Завод 410 Цивільної авіації”.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14334/15 в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “Авіакомпанія “Хорс”, подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Однак, приймаючи рішення у даній справі, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи було доведено припинення строку дії договору оренди вказаних приміщень, а відтак про безпідставність заявлення вимоги про визнання за позивачем права користування спірним майном.

Отже, залишивши позов комерційної структуру без задоволення, суд не дав незаконно користуватися державним майном – приміщеннями, загальною площею понад 506 кв. м.

 

 262. ДП “Вугілля України” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “ДТЕК Трейдінг” про стягнення заборгованості за невиконання умов договору поставки вугільної продукції, за яким державне підприємство поставило товар, а відповідач зобов’язання з оплати поставленого товару не виконав.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/2542/15-г, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду було стягнуто з ТОВ “ДТЕК Трейдінг” на користь Державного підприємства “Вугілля України” заборгованість у розмірі 3 361 889 грн, 3% річних у розмірі 5 265 138 грн, інфляційні у розмірі 98 734 561 грн та судовий збір.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, господарські суди захистили права державного підприємства, стягнувши з комерційної структури понад 107 млн грн за недотримання умов договору.

 

 261. Прокурор Городоцького району Львівської області звернувся до суду  в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради з позовом до ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” про стягнення 19 749 398 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що підприємство в період з лютого 2012 року по січень 2013 року, в порушення вимог законодавства, здійснювало забір підземних прісних вод без чинного дозволу на спеціальне водокористування.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1594/15 позовні вимоги було задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, підприємство звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Однак, дослідивши матеріали справи та надані докази, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що судом першої інстанції було прийняте законне та справедливе рішення.

Таким чином, суди захистили права держави, зобов’язавши підприємство сплатити майже 20 млн грн за незаконний збір підземних прісних вод.

 

 260. Заступник Генерального прокурора України звернувся в інтересах Міністерства оборони України до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “АвтоКрАЗ”  про стягнення 1 859 056 грн. пені.

Так, як свідчать матеріали справи, що між сторонами був укладений державний контракт на поставку продукції за державним оборонним замовленням, відповідно до умов якого ПАТ “АвтоКрАЗ” за завданням Міністерства оборони України зобов’язалося у 2015 році виготовити і в установлені цим контрактом строки передати продукцію, орієнтовною вартістю 517 549 030 грн. Однак товариство виконало свої обов’язки за договором із простроченням, у разі чого, відповідно до вітчизняного законодавства, настають правові наслідки, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 року у справі №910/23188/15 позов задоволено.   

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ “АвтоКрАЗ” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. 

Судова колегія КАГС, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Таким чином, суди захистили права держави в особі Міністерства оборони України, зобов’язавши комерційну структуру сплатити понад 1,8 млн грн пені за порушення умов контракту.

 

 259. У травні 2015 року Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Сонет” про визнання попередніх договорів купівлі-продажу облігацій загальною вартістю 75 млн грн недійсними.

Рішенням Господарського суду Київської області, а далі постановою Київського апеляційного господарського суду на апеляційну скаргу ТОВ “Сонет”, у справі № 911/2036/15 позовні вимоги було задоволено та визнано договір купівлі-продажу недійсним.

Висновки судів були мотивовані тим, що спірні договори не передбачають такої істотної умови договору купівлі-продажу як оплатність товару, оскільки є удаваними, а воля сторін спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, не пов'язаних з купівлею-продажем.

 

 258. Київська міська рада звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “БАРС 2000” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, орієнтовною площею 0,02 га по вул. Д.Луценка у місті Києві та повернення її позивачу, привівши у придатний для використання стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства, використовує земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів.

Рішенням Господарського суду міста Києва й подалі постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/9207/15 позов було задоволено повністю та зобов’язано ТОВ “БАРС 2000” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку у Голосіївському районі Києва.

 

 257. ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Будівельне управління №813” та ПАТ “Фінбанк” про визнання відсутнім права грошових вимог за договором про відкриття акредитиву та на зобов’язання ПАТ “Фінбанк” списати грошові кошти у сумі 79 945 144 грн з рахунку ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.

Рішенням Господарського суду міста Києва, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/4397/15-г позов було задоволено повністю та визнано відсутнім право грошових вимог з держаного підприємста.

Тим самим, суди не дали незаконно стягнути з ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” майже 80 млн грн.

 

 256. Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ НАК “Нафтогаз України” звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ “НіжинТеплоМережі” про стягнення  5 721 219 грн через неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за укладеним договором купівлі-продажу природного газу. 

Рішенням Господарського суду Чернігівської області позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “НіжинТеплоМережі” на користь ПАТ НАК “Нафтогаз України” 5 238 384 грн основного боргу.  

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ “НіжинТеплоМережі” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, підтримавши рішення суду першої інстанції, колегія суддів КАГС зобов’язала комерційну структуру виплатити понад 5 млн грн боргу національній компанії.

 

255. Прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Борозенця В. про повернення земельної ділянки загальною площею 636 кв. м, яка знаходиться за адресою вул. Командарма Уборевича, у Святошинському районі Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм діючого законодавства після закінчення дії договору оренди не повернув територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради орендовану земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду міста Києва, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/11050/15 позов було задоволено повністю.

Тим самим суд зобов'язав ФОП Борозенця В. повернути територіальній громаді міста Києва земельну ділянку нормативно-грошовою оцінкою понад 2, 7 млн грн.

 

254. КП “Харківводоканал” звернулося до господарського суду Києва з позовом до ПАТ “Міжнародний Медіа Центр - СТБ” про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію звинувачення на адресу КП “Харківводоканал” в журналістському розслідуванні “Гроші на терористів” інформаційної програми “Вікна-новини” та зобов'язати ПАТ “Міжнародний Медіа Центр - СТБ” за власний рахунок у найближчому після набуття чинності судовим рішенням випуску новин спростувати недостовірну інформацію стосовно звинувачення КП “Харківводоканал” у розкраданні грошей харків’ян та фінансуванні тероризму, під заголовком “Спростування”.

Перша та апеляційна інстанції господарських судів Києва, після детального вивчення наданих сторонами доказів у справі, прийшли до спільного висновку, що з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, що вимоги комунального підприємства є законними та справедливими.

Таким чином суд зобов’язав ПАТ “Міжнародний Медіа Центр - СТБ” спростувати недостовірну журналістську інформацію, яка принизила честь, гідність та ділову репутацію комунального підприємства.

 

253. В липні 2015 року Заступник військового прокурора Харківського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Військової частини 3005 до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ “АвтоКрАЗ” 1 584 600 грн пені та 1 946 000 грн штрафу за порушення відповідачем умов договору на закупівлю за державні кошти товару у встановлені договором строки.     

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/18766/15 позов було задоволено.

Не погоджуючись із таким рішенням, товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що доводи, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Тому апеляційний суд підрив рішення суду першої інстанції, зобов’язавши товариство сплатити державі понад 3,5 млн грн штрафних санкцій за недотримання умов договору.

 

252. Перший заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради та КП “Київський метрополітен” з позовом до ПАТ “Украгротехрось” про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, а саме: частину переходу загальною площею 26,55 кв. м на станції метро “Харківська”.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/27875/14 позов було задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ “Украгротехрось” подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів КАГС визначила, що оскільки порушення орендарем умови договору оренди щодо цільового використання об’єкту оренди є достатньою правовою підставою для розірвання спірного договору, Господарським судом міста Києва було правомірно задоволено позовні вимоги прокурора.

Таким чином суд зобов’язав комерційну структуру звільнити частину переходу на станції метро “Харківська” та повернути майно до державної власності.

 

251. У липні 2015  року Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” про стягнення 2  339  988 грн за порушення відповідачем умов своєчасної передачі об’єктів будівництва, а саме 21 квартири загальною площею 1095,6 кв. м, що згідно умов договору є підставою для нарахування пені та штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №  910/19399/15  позов було задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” надіслало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Однак, з урахуванням вивчених доказів по справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що за прострочення відповідачем виконання зобов’язання позивачем нараховані штраф і пеня, що не суперечить чинному законодавству і узгоджується із умовами, укладеного сторонами договору. Тому рішення Господарського суду міста Києва відповідає фактичним обставинам справи та скасуванню не підлягає.

Таким чином, своєю постановою КАГС зобов’язав комерційну структуру відповідати за порушення договору будівництва та сплатити Національному банку України понад 2,3 млн грн штрафних санкцій.

 

 

250. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Курашова О. про знесення самовільного будівництва – будинок для проживання та відпочинку загальною площею 308,3 кв. м, будинок для рятувальників загальною площею 92,7 кв. м та громадську вбиральню загальною площею 31,6 кв. м на острові Жуків у Голосіївському районі Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умовам договору оренди земельної ділянки та нормам чинного законодавства було встановлено зазначені вище приміщення без відповідної проектно-дозвільної документації, без ордерів Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва, а також при відсутності позитивного висновку екологічної експертизи щодо проектування, розміщення, реконструкції споруд. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем режиму господарської діяльності в прибережній захисній смузі річки.

Керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України та власними переконаннями, Київський апеляційний господарський суд постановив зобов’язати ФОП Курашова О. знести самовільно розміщені приміщення загальною площею понад 430 кв. м, на острові Жуків, змусивши недобросовісного орендаря дотримуватися приписів вітчизняного законодавства.

  

249. Між акціонерним банком “Брокбізнесбанк” та ТОВ “Бон-Ексім” (позичальник) було укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію в сумі 13 млн грн строком з 08.08.2005 року по 06.08.2010 року із сплатою 16% річних для поповнення обігових коштів. Починаючи з 2006 року, ліміт відкличної лінії було збільшено до 26, 5 млн грн.

Проте, через не виконання умов договору товариством по поверненню кредиту, ПАТ “Брокбізнесбанк” звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Бон-Ексім” на користь ПАТ “Брокбізнесбанк”  заборгованість  з повернення кредитних коштів  в сумі 39,5 млн грн, а також заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафних санкцій у розмірі понад 16 млн грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Бон-Ексім” звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Однак, вивчивши всі надані сторонами матеріали справи, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, щодо відсутності підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду першої інстанції у справі № 910/20704/14. Тим самим, зобов’язавши недобросовісного позичальника повернути банківській установі близько 56 млн грн.

 

248. Як вбачається із матеріалів справи № 910/10419/15, у грудні 2014 року між Міністерством оборони України та ДП Київський бронетанковий завод було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до якого, підприємство зобов’язалося надати послуги ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності.

Міністерством було переведено кошти на оплату послуг завчасно, однак підприємство, в зазначений строк взятих на себе зобов’язань не виконало, звітних документів щодо використання коштів попередньої оплати не надало та кошти не повернуло.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з ДП Бронетанковий завод на користь Міністерства оборони України понад 13 млн грн невикористаної попередньої оплати, пені та штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі позов було підтримано стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати та штрафних санкцій за не виконання умов договору.

В апеляційній скарзі ДП Київський бронетанковий завод просить рішення Господарського суду міста Києва скасувати.

Вивчивши надані докази та матеріали справи, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що навіть, якщо у подальшому сторони й продовжували виконувати умови договору, на що посилається скаржник в апеляційній скарзі, то такі дії не звільняють сторін від виконання договірних зобов’язань. З огляду на це, колегія суддів залишила в силі рішення господарського суду першої інстанції й зобов’язала підприємство повернути до держаного бюджету в особі Міністерства оборони України понад 13 млн грн попередньої оплати та штрафних санкцій за невиконання договору.

 

 247. 2014 року між ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, як кредитором, та ТОВ “Магніт”, як позичальником, було укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 100 млн грн. Однак, не дотримавшись умов договору, товариство не повернуло в зазначений термін заборгованість, в результаті чого банк був змушений звернутися до суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2015 у справі № 911/1921/15 позов було задоволено повністю, стягнуто з товариства “Магніт” на користь банка понад 125 млн грн заборгованості за кредитом, з урахуванням процентів та пені за несвоєчасне ТОВ “Магніт” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, вивчивши матеріали справи, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Таким чином, своєю постановою, колегія суддів КАГС зобов’язала комерційну структуру виконати умови кредитного договору та повернути понад 125 млн грн заборгованості банківській установі.

 

 246. У 2010 році між АТ “Ощадбанк” та ТОВ “ТЕРРА КАПІТАЛ” було укладено договір кредитної лінії, за умовами якого банк надав товариству кредит з максимальним лімітом кредитування в розмірі близько 195 млн грн.

Задля забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором,  між банком та підприємством було укладено іпотечний договір на земельну ділянку загальною площею понад 7 га з цільовим призначенням – будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів, у Дніпровському районі Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом.

З огляду на недотримання товариством умов кредитного договору та надсилання банківською установою претензії про заборгованість останнього у розмірі 202 504 000 грн, господарські суди першої й апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги АТ “Ощадбанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, своєю постановою у справі № 910/3224/15-г, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зобов’язала комерційну структуру виконати умови кредитного та іпотечного договорів та передати у рахунок часткового погашення заборгованості до власності АТ “Ощадбанк” вказану земельну ділянку.

  

245. В 2013 році між регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та ТОВ “Слон” був укладений договір оренди державного нерухомого майна, за умовами якого надавалося в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, що знаходилась на балансі ДП виробничо-технологічного забезпечення та комплектації Концерна РРТ. Майно передалося в оренду з метою розміщення автомийки.

В 2014 році Фонд держмайна звернувся до товариства з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди у зв‘язку з невиконанням умов договору, при цьому РВ ФДМУ по місту Києву наполягало на поверненні державного майна в 20-денний строк з моменту отримання пропозиції.

За відсутності реагування Фонд звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним та повернення майна до державної власності, що було підтримано судом першої інстанції у справі № 910/2508/15-г.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а заявлене рішення відповідає дійсним обставинам справи. Доводи ж наведені в апеляційній скарзі судом до уваги не прийнялися з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Тим самим, своєю постановою апеляційний суд зобов’язав комерційну структуру повернути до державної власності споруда, загальною площею понад 454 кв. м.

 

244. У 2012 році між ДП “Баранівське лісомисливське господарство” та АТ “Банк “Фінанси та кредит” був укладений договір на обслуговування банківських рахунків суб’єкта господарювання, за умовами якого банк зобов’язувався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції.

10 лютого 2015 року ДП “Баранівське лісомисливське господарство” звернулось із претензією виконати платіжні доручення, які надані до виконання, починаючи з 28 січня 2015 року і на даний час є не виконаними, або роз’яснити причини порушення вимог умов договору та невиконання у встановлені строки платіжних доручень. На що реагування не відбулося. Тому державне підприємство звернулося до суду з позов про здійснення операцій з перерахування коштів у розмірі 1 509 138 грн із рахунку підприємства у банківській установі на рахунок зазначеного отримувача.

Дані вимоги були підтримані рішення суду пешої інстанції, проте, не погодившись із таким рішенням, банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини.

Тим самим, своєю постановою КАГС зобов’язав банк виконати законі вимоги клієнта – державного підприємства, та провести усі клієнтські доручення.

 

 243. ПАТ “Міський комерційний банк” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Еверест-12” про стягнення простроченої заборгованості за кредитом.

Рішенням Господарського суду Київської області, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/2232/15 позов було задоволено в частині стягнення з комерційної структури на користь банківської установи заборгованості у розмірі 136 729 412 грн.

Тим самим, господарські суди зобов’язали товариство дотримуватися умов та обов’язків за кредитним договором та повернути банку майже 137 млн грн.

 

 

242. Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до ТОВ “Ві Ай Бі Груп”. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем, визначених договором про закупівлю за державні кошти, строків поставки продукції, що згідно є підставою для стягнення штрафу .  

Рішенням Господарського суду міста Києва, а надалі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/10082/15,  що мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факту прострочення поставки товару, позов було задоволено та стягнуто з ТОВ “Ві Ай Бі Груп” понад  1, 7 млн грн пені та штрафу до державного бюджету в особі Міністерства оборони України.

  

241. У червні 2015 року ТОВ “Вишневий квартал” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Неос Банк” та ТОВ “Дата майнінг груп” про визнання договору факторингу від 24.11.2014 року недійсним.

Так, між Акціонерним банком “АвтоЗАЗбанк” (правонаступником якого є ПАТ “Неос Банк”) та ТОВ “Вишневий квартал” було укладено кредитний договір, за яким банк відкрив позичальнику кредит в сумі 43 млн грн.

Між ПАТ “Неос Банк” та ТОВ “Дата майнінг груп” було укладено договір факторингу, за умовами якого останнє отримало право вимоги за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/15743/15 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Однак, враховуючи всі виявлені докази у справі, а саме те, що колегії суддів Київського апеляційного господарського суду не було надано доказів щодо визнання незаконності укладання договору факторингу, постановою КАГС було залишено рішення суду першої інстанції без змін. Тим самим, апеляційний суд зобов’язав комерційну структуру виконувати свої кредитні обов’язки за договором на понад 43 млн грн.

 

 240. В 2006 році між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, як орендодавцем, та ТОВ “Астеліт”, як орендарем, укладений договір оренди нерухомого майна площею 10 кв. м за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 13, технічний поверх, що знаходиться на балансі Національного інституту стратегічних досліджень, вартість якого за експертною оцінкою станом на 2005 рік – 48 435 грн.

У 2012 році строк дії договору оренди закінчився, проте, товариство у встановлений 20-денний строк орендоване майно із оренди не повернуло, у зв’язку з чим прокуратура звернулася до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/21070/14 позов було задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, товариство подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Однак, враховуючи всі виявлені докази у справі, а саме те, що між сторонами відсутній чинний договір оренди державного майна, постановою КАГС виселено ТОВ “Астеліт” із нежилого приміщення, повернувши зазначене майно до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по міста Києві.

  

239. У 2014 році між Київською міською радою та ТОВ “Вагра” було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1521 га, що розташована за адресою: вул. Волгоградська, 25, у Солом’янському районі міста Києва.

У лютому 2015 року заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та ТОВ “Вагра” про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради про передачу вказаної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що рішення Київської міської ради було прийнято з порушенням норм Земельного кодексу України, що тягне наслідком його незаконність, та недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі зазначеного рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4528/15-г було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки та визнано відсутнім у ТОВ “Вагра” права користування нею.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ “Вагра”  звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, з огляду на виявлені обставини та факти справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято після повного з’ясування обставин та з відповідністю норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів КАГС, підтримавши вимоги прокуратури, зобов’язала комерційну структуру повернути незаконно орендовану земельну ділянку до комунальної власності міста.  

  

238. ПАТ “ВіЕйБі Банк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Тар Компані ЛТД про стягнення заборгованість за кредитом.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11717/15 позов було задоволено в частині стягнення на користь позивача понад 257 млн грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ Тар Компані ЛТД звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що місцевий господарський суд правомірно розглянув справу за наявними у ній доказами, оцінивши їх відповідно ГПК України. А позичальник не подав суду жодних доказів, які б спростовували доводи банківської установи та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Тобто, своєю постановою колегія суддів КАГС зобов’язала комерційну структуру виконувати свої законі обов’язки по кредитному договору перед банківською установою.

 

 237. У березні 2015 року ТОВ “І ЕЛ СІ ГРУП” подало позов до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 4 375 234 грн за вилучені приміщення у примусовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2015 року у справі № 910/7521/15-г позовні вимоги були задоволені частково, присуджено до стягнення з Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради на користь ТОВ “І ЕЛ СІ ГРУП” 2 327 252 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Департамент комунальної власності подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу.

Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, під час апеляційного провадження у справі, встановила, що висновки суду першої інстанції зроблені з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга Департаменту комунальної власності підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – частковому скасуванню в частині задоволення позову товариства.

Таким чином, колегія суддів КАГС не дала незаконно стягнути з держави на користь комерційної людини понад 4,3 млн грн.

 

 236. Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради про надання дозволу обслуговуючому кооперативу Дніпровський Баркас на викуп земельної ділянки, рекреаційного призначення, площею понад 3,1 га, розташовану по вул. Дахнівській в селі Свидівок Черкаського району Черкаської області, під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва. 

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.06.2015 у справі № 925/472/15 позов заступника прокурора Черкаської області було задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, обслуговуючий кооператив Дніпровський баркас звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, колегія суддів КАГС, за встановлених обставин під час розгляду справи, прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду про те, що Свидівоцька сільська рада порушила норми Земельного кодексу України, щодо вимоги про продаж земельної ділянки комунальної власності на торгах та щодо заборони продажу земель водного фонду є незаконним та підлягає скасуванню. 

Таким чином, своєю постановою КАГС повернув землі водного фонду Кременчуцького водосховища із незаконної власності комерційної структури.

  

235. В 2014 році Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення, яким визнано, що ТОВ “РАДА 3” протягом періоду з 03.02.2014 р. по 18.08.2014 р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах будинку за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13-А, який знаходиться на утриманні та обслуговуванні позивача, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента. Визнано дії ТОВ “РАДА 3”, які полягають в укладенні зі споживачами договорів “Про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій”, редакція яких не відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України  ть є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

Зобов'язано товариство припинити порушення законодавства у двомісячний строк з дня отримання рішення та накладено штраф у розмірі 68 000 гривень.

 ТОВ “РАДА 3” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним вказаного рішення.      

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2015 року у справі № 910/28968/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із таким рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, вивчивши всі докази у справі та вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що наведені у справі факти свідчать про зловживання позивачем монопольним становищем на ринку надання житлово-комунальних послуг у жилому будинку.

Тобто, своєю постановою КАГС зобов’язав комерційну структуру відповідати за порушення законодавства, оскільки ним було вчинено дії, що можуть ущемити інтереси власників (наймачів) квартир у будинках, які обслуговуються позивачем.

  

234. Прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міжнародної громадської організації “Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії” про стягнення з останньої заборгованості у розмірі 166 383 грн та розірвання договору оренди нерухомого майна загальною площею 83,3 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 5, А.

Рішенням господарського суду у справі № 10/3593/15-г позов було задоволено повністю. Не погоджуючись і таким рішенням, громадська організація звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, розглянувши надані докази по справі, колегії суддів КАГС дійшла висновку, що рішення місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Таким чином, своєю постановою КАГС зобов’язав недобросовісного орендаря сплатити борг та повернути Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України нерухоме майно загальною площею 83,3 кв. м.

  

233. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України, ПАТ “НАК “Надра України” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Голден Деррік”, ТОВ “Сахалінське”, ЗАТ “Видобувна компанія “Укрнафтобуріння” про відновлення становища, що існувало до порушення, та визнання права власності ПАТ “НАК “Надра України” на частку у розмірі 24% у спільній частковій власності за договором про спільну діяльність, вартістю 6 360 000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10304/15 у задоволенні позовних вимог прокуратури в інтересах держави було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, прокуратура звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, вивчивши надані докази по справі, а також  виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, пришла до висновку, що покупець – ТОВ “Голден Деррік”, не вчинив дії щодо виконання умов договору купівлі-продажу та з огляду на існування обставин щодо неможливості вимагати відшкодування збитків через багатомільйонну заборгованість товариства перед своїми контрагентами, а отже має повернути майнові права – 24% частки у спільній діяльності за договором про спільну діяльність ПАТ “НАК “Надра України”.

 

 232. ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Гармоніка”, ТОВ “Індастріал Констракшн” про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8591/14 позовні вимоги задоволені повністю, звернуто стягнення на заставлене майно, згідно договору застави від 2008 року, а саме: на прості іменні акції Емітенту ХК “АвтоКрАЗ” у кількості 100 000 одиниць, які належать ТОВ “Гармоніка” та у кількості 226 196 982 одиниць, які належать ТОВ “Індастріал констракшн”, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах на користь ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 2008 року в розмірі 81 375 945 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, третя особа – ПАТ “АвтоКраз”, подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Однак, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів апеляційної інстанції зробила висновок, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, КАГС зобов’язав комерційні структури виконувати свої боргові обов’язки перед банківською установою за кредитним договором та договором застави.

  

231. Прокуратура Дарницького району міста Києва звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з позовом до ПАТ Укртелеком” про зобов’язання звільнити приміщення, відповідно до якої просить зобов’язати відповідача звільнити та повернути орендоване нежитлове приміщення СШ № 314 по вул. Княжий Затон, 7-А в місті Києві загальною площею 69,6 кв. м балансоутримувачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16261/15 позов було задоволено повністю.

Не погодившись із таким рішенням, товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати.

Проте, вивчивши доводи сторін та докази у справі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що комерційна структура, не маючи договору оренди та інших правових підстав, неправомірно використовує приміщення СШ № 314.

Тому, своєю постановою КАГС зобов’язав ПАТ Укртелеком” звільнити шкільне приміщення та повернути його до комунальної власності.

  

230. У 2011 році ПАТ Банк Київська Русь» та ТОВ Агрокон” уклали кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії, ліміт якої становив 7 000 000 грн під 20 % річних з кінцевим терміном повернення – 29.06.2012 з правом пролонгації до загального строку користування 24 місяці.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ Агрокон” просив визнати договір недійсним, посилаючись на невідповідність його положень вимогам чинного законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/15693/15 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що комерційною структурою не було надано доказів, які б підтверджували факт порушення банком його прав і охоронюваних законом інтересів, та зобов’язали б визнати кредитний договір недійсним.

Таким чином, своєю постановою суд апеляційної інстанції зобов’язав комерційні структури виконувати свої законі обов’язки за кредитом та сплатити борг банківській установі.

 

 229. ПАТ “Банк “Київська Русь” звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до ПП “Імпексагро” та ПАТ “Ратнівський молокозавод” про солідарне стягнення з відповідачів понад 14 млн доларів США боргу на підставі кредитного договору на відкриття не відновлювальної кредитної лінії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору, відповідачі не сплатили заборгованість по кредиту, проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції, у зв’язку з чим у них виникла заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від у справі № 925/619/15 позовні вимоги  було задоволено у повному обсязі.  

Не погодившись із прийнятим рішенням, ПП “Імпексагро” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, вивчивши надані докази сторонами, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що заперечення скаржника, викладені у скарзі не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції. Тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Таким чином, своєю постановою суд апеляційної інстанції зобов’язав комерційні структури виконувати свої законі обов’язки за кредитним договором та сплатити понад 14 млн доларів США боргу банківській установі.

  

 228. Заступник Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ “Алмаз-НВ” про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди комунального майна та зобов’язання відповідача повернути нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: с. Чубинське, вул. Садово-Дачна, 1-б, вартістю 217 640 грн до державної власності.

Рішенням господарського суду у справі № 910/13196/15 було розірвано договір оренди та повернуто сільській раді вказане нежитлове приміщення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Алмаз-НВ” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, апеляційний суд погодився із вимогами прокурора, зобов’язавши комерційну структуру повернути нежитлове приміщення вартістю понад 200 тис. грн до комунальної власності.

 

  227. Прокурор міста Ірпеня звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 та ПП “Автомобільно-учбовий комбінат “Меридіан”, в якому просив суд визнати недійсним договіру оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади місті Ірпеня та зобов’язати приватне підприємство повернути частину нежитлового приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, вартістю 282 474 грн, загальною площею 44, 4 кв. м до державної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приміщення є частиною будівлі навчального закладу, тому не може бути призначене для здійснення комерційної діяльності та можуть передаватись в оренду виключно для діяльності, пов’язаної з навчальним процесом.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/968/15 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, прокуратура звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС установила, що доводи апеляційної скарги повністю підтвердилися під час розгляду даної справи, що в свою чергу свідчить про неповне з’ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, внаслідок чого було невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд повернув нерухоме майно розташоване на базі загальноосвітньої школи загальною площею 44, 4 кв. м до комунальної власності міста. 

 

 226. До Господарського суду міста Києва звернулось ТОВ “Астеліт” з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі – РВ ФДМУ по м. Києву) про зобов’язання укласти договір.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між сторонами склалися відносини з оренди нерухомого майна загальною площею 15 кв. м (частина даху, площею 4,8 кв. м та 3 антеномісця на даху, площею 10,2 кв. м), розміщене за адресою: м. Київ, просп. Глушкова, 6, що перебуває на балансі Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вказаний договір закінчив свою дію у 2013 році, однак оскільки позивач продовжує користуватися орендованим приміщенням та належним чином виконує обов’язки орендаря, то у нього виникло переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Рішенням суду першої інстанції у справі № 910/8269/15-г у задоволенні позову ТОВ “Астеліт” до РВ ФДМУ по місту Києву про зобов’язання укласти договір було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов ТОВ “Астеліт”.

Однак, вислухавши доводи сторін та вивчивши докази у справі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що товариство не навело достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення суду є законним та справедливим.

Таким чином, апеляційний господарський суд повернув нерухоме майно розташоване на базі ВНЗ, з правами розпоряджатися на власний розсуд, до державної власності. 

 

 225. У 2013 році між ТОВ “Електросталь” та ПАТ “Дельта Банк” було укладено договори строкового банківського вкладу, за умовами якого на строковий депозитний рахунок строком до 20.01.2015 р. були передані понад 8, 8 мнл доларів США та 1 56 млн Євро. З метою забезпечення виконання зобов’язань позивача за кредитним договором, між ТОВ “Електросталь” та банком було укладено договори застави.

Проте, уже у травні 2015 року ТОВ “Електросталь”, мотивуючи, що спірні договори застави не відповідають нормам чинного законодавства України, подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до ПАТ “Дельта Банк”, про визнання частково недійсними договорів застави.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 905/2804/14-908/5484/14 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку у Київському апеляційному господарському суді.

Проте, вивчивши надані докази у справі, прийшов до висновку, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження невідповідності умов спірних договорів застави вимогам чинного законодавства. Тому апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого суду, як законними та справедливими.

Тим самим, колегія суддів КАГС зобов’язала товариство виконувати умови законного кредитного договору з банківською установою.

  

224. Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Рестін” та просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,62 га, яка знаходиться по вул. Грушевського, між будинками № 8 та №10 у місті Вишгороді Київської області, укладений у 2010 році між Вишгородською міською радою та ТОВ “НВП “Рестін”.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2116/15 було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, товариство звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду

Таким чином, своєю постановою від 15.09.2015, господарський суд апеляційної інстанції зобов’язав приватне товариство повернути державну землю площею понад 0,6 га.

 

 

223. Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі  Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення з ПАТ «Боїнський комплекс» заборгованості зі сплати пайового внеску у створення інфраструктури міста Києва у розмірі 5 911 780 грн відповідно до умов договору від 2012 року.

Так, між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради та ПАТ «Боїнський комплекс» (забудовник) було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури столиці у зв'язку з будівництвом житлового будинку з вбудованим банним комплексом і приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом загальною площею 5110 кв. м по вулиці Івана Кудрі, 26 у Печерському районі міста Києва.

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ “Боїнський комплекс” на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради на бюджетний рахунок розвитку спеціального фонду міського  бюджету заборгованість у розмірі 5 911 780 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ “Боїнський комплекс” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, вислухавши доводи сторін, заключив, що зазначені відповідачем обставини не виключають відповідальність щодо несвоєчасного погашення заборгованості за рішенням суду та не є тими підставами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції.

Таким чином, своєю постановою від 15.09.2015, господарський суд апеляційної інстанції зобов’язав приватне товариство виконати законі обов’язки забудовника та сплатити до бюджету міста майже 6 млн грн.

  

222. В провадження Господарського суду Київської області надійшла справа за позовом ТОВ “Іріко” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про зобов’язання передати ТОВ “Іріко” будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату “Лотос”, розташовану за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв. м, та укласти на протязі 7 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили акт приймання-передачі будівлі.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 9/118-12/4 року відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Іріко” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Вивчивши докази у справі, колегія судів КАГС прийшла до висновку, що будівля Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат “Лотос” не була придбана товариством за договором купівлі-продажу, а отже позовні вимоги про зобов’язання передати ТОВ “Іріко” будівлю та укласти акт приймання-передачі є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.   

Тим самим, своєю постановою від 15.09.2015, колегія суддів апеляційної інстанції не дала комерційній структурі присвоїти комунальну будівлю загальною площею в понад 700 кв. м.

  

221. Заступник прокурора Святошинського району міста Києва звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради та комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва до ТОВ “Піар-Лайн” про розірвання договір та зобов’язання товариство демонтувати рекламоносії в кількості 23 шт., затверджені в адресній програмі та розташовані на трасі Київ-Ірпінь від вул. Генерала Наумова в обох напрямках, а також стягнення з товариства на користь комунального підприємства заборгованість у розмірі 37 950 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “Піар-Лайн” свої зобов’язання за договором не виконав та не сплатив кошти за надані послуги з благоустрою, догляду, озелененню та утриманню в належному санітарному стані зеленої зони навколо рекламних установок, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 37 950  грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2015 року у справі № 911/572/15 позовні вимоги були задоволені частково, стягнено з ТОВ “Піар-Лайн” на користь КП 37 950 грн. основного боргу та розірвано договір. В іншій частині вимог про зобов’язання демонтувати встановлені рекламоносії відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ “Піар-Лайн” звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

З урахуванням встановлених фактів із матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що доводи ТОВ “Піар-Лайн” не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а рішення прийняте у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів КАГС зобов’язала недобросовісну комерційну структуру сплатити заборгованість до державного бюджету та розірвати договір щодо встановлених рекламних установок.

 

 220. Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Клінічної лікарні № 15 Подільського району міста Києва звернувся до господарського суду з позовом до ПМП “Аптека КіАВО” про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення. Відповідач, в свою чергу, звернувся до позивачів із зустрічним позовом про визнання та встановлення господарських правовідносин.

Заступник прокурора мотивував свої вимоги тим, що згідно інформації лікарні аптека продовжує використовувати орендоване приміщення після припинення дії договору про передачу в оренду майна комунальної власності, а рішення щодо продовження дії договору оренди або укладення нового договору не приймалося.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/18021/13 первісний позов було задоволено повністю, а в задоволені зустрічного позову – відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПМП “Аптека КіАВО” звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Однак, колегія суддів КАГС, після докладного вивчення наданих доказів у справі, прийшла до висновку, що судом першої інстанції було повно та об’єктивно з`ясовано обставини справи, у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Тому, апеляційна скарга ПАТ “Аптека КіАВО” апеляційним судом залишилась без задоволення.

Тим самим, апеляційний суд зобов’язав комерційну структуру покинути незаконно займане приміщення лікарні.

 

 219. У 2011 році Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській області надало пропозицію Броварській міській раді передати Дошкільний навчальний заклад “Трембіта” № 22, що знаходиться у місті Бровари Київської області по б-р Незалежності, 8-а та по вул. Гагаріна, 14-а, й перебуває на балансі ПАТ “Броварський завод будівельних конструкцій”, у комунальну власність територіальної громади міста. На що міська рада прийняла рішення про надання згоди на безоплатне прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Бровари гуртожитку по вул. Гагаріна, 12-а та ДНЗ.

Проте, як зазначалося Броварською міською радою, після неодноразових  повідомлень ПАТ “Броварський завод будівельних конструкцій” щодо обов’язку передачі з його балансу на баланс Управління освіти і науки Броварської міської ради Київської області ДНЗ “Трембіта”, жодних дій вчинено не було, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

 Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/996/15  позов Броварської міської ради Київської області був задоволений.

Не погоджуючись із рішенням суду товариство звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

Однак, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги і прийшла до висновку, що рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.  

Таким чином, КАГС, своєю постановою від 10.09.2015, зобов’язав комерційну структуру передати до територіальної власності громади  дошкільний навчальний заклад.

 

 218. У квітні 2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява РВ ФДМ України до ТОВ “Класик-Ход” про розірвання договору оренди нерухомого майна та примусове звільнення орендованої площі. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем істотних умов договору, що є підставою для його розірвання.

Рішенням суду першої інстанції у справі № 910/7737/14 позовні вимоги були задоволено повністю, розірвано договір оренди нерухомого майна та виселено ТОВ “Класик-Ход” в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 1558,6 кв. м, розміщеного за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, літера “А.

Не погодившись із згаданим рішенням, товариство подало на його оскарження в Київському апеляційному господарському суді.

Проте, вивчивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апелянта по суті скарги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків. Тому, Господарського суду міста Києва прийняв законне та справедливе рішення.

Таким чином, КАГС зобов’язав комерційну структуру негайно звільнити  незаконно займану державну землю площею майже 1560 кв. м та повернути її до комунальної власності міста.

 

 217. Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області та ПП “Виробнича фірма “Імпульс” про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної адміністрації та витребування земельної ділянки із незаконного чужого володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, незважаючи на визнання протиправним рішення Управління земельних ресурсів про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку у судовому порядку, ПП “Виробнича фірма “Імпульс” і надалі користується спірною земелею без належних на те правових підстав, а вказаний державний акт не скасовано.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі   911/336/15 позов було задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га у місті Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області ПП “Виробнича фірма “Імпульс” для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів.

Зобов’язано Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області скасувати запис про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку.

У задоволенні позовної вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки було відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Вивчивши надані докази по справі та доводи сторін, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга Київської обласної державної адміністрації підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції у даній частині справи – скасуванню. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Таким чином, КАГС зобов’язав приватне підприємство звільнити незаконно займану землю та повернути її до комунальної власності міста.

  

216. У квітні 2015 року ПАТ “Полтаваобленерго” звернулося до  Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “НАК “Нафтогаз України” про визнання договору купівлі-продажу природного газу недійсним. Відповідно до договору, продавець мав передати покупцеві газ обсягом до 98474 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів відповідно до наведеного графіку, за ціною 1091 грн/1000 куб. м, з ПДВ – 1309,20 грн.

ПАТ “НАК “Нафтогаз України” заперечило проти позову і у відзиві на позовну заяву посилалося на подальше виконання позивачем оспорюваного правочину, у підтвердження чого надало суду належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі природного газу, корегуючі акти приймання-передачі природного газу та копію листа за підписом керівника позивача, в якому він просив грошові кошти, сплачені за переліченими у листі платіжними дорученнями за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 року у справі № 910/8689/15-г у позові відмовлено.

Не погоджуючись із мотивами та висновками суду першої інстанції, ПАТ “Полтаваобленерго” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС встановила, що крім всього доведеного судом першої інстанції, договір скріплений печаткою позивача. Водночас, відомостей щодо втрати печатки юридичної особи або заволодіння нею невідомими особами позивачем суду не надано. Тому, судова колегія не знайшла підстав для зміни або скасування прийнятого рішення у даній справі.

Тим самим, своєю постановою суд апеляційної інстанції зобов’язав комерційну структуру виконувати умови законного договору з національною компанією.

  

215. На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Аграрної біржі про стягнення з ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” 6 000 457 грн. У березні 2015 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог на 26 500 000 грн, із яких: 26 500 000 грн – сума незаконно акумульованих на власних транзитних рахунках коштів позивача,  5 140 591 грн – сума залишку на рахунках позивача, 22 954 грн – 3 % річних, 340 650 грн – інфляційні, 216 986 грн – упущена вигода.

Позивач свої вимоги мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором на розрахунково-касове обслуговування, яке полягало у виконанні розпорядження клієнта щодо перерахування коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5513/15-г позов Аграрної біржі був задоволений. Крім того, ухвалою суду з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті, було накладено арешт на грошові кошти ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” у розмірі 32 500 457 грн.

Не погоджуючись із рішенням та ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Розглянувши докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника, чинним законодавством не передбачене, але суд першої інстанції був вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Так, обраний місцевим судом спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а тому підстав для скасування ухвали, колегія суддів не знайшла.

Тим самим, своєю постановою від 08.09.2015, КАГС залишив рішення суду першої інстанції в силі, зобов’язавши ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” повернути незаконно акумульовані кошти до законного власника.

 

 214. ПАТ “НАК “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Укрнафта” про зобов’язання укласти договір.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10507/13 було частково задоволені позовні вимоги та вирішено укласти договір постави природного газу між сторонами справи, в редакції що наведена в рішенні.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ПАТ “Укрнафта” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши надані матеріали справи, встановив, що у листопаді 2000 між НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ „Укрнафта”, ТОВ „Укрнафтогазтрейдинг” та ТОВ „Надраінвест” було укладено договір про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтогазопромисловому районі. ПАТ “НАК “Нафтогаз України” запропонувало ПАТ „Укрнафта” укласти договір поставки природного газу, умовами якого передбачено продаж протягом 2013 року 77 000 куб. м природного газу власного видобутку для потреб населення за ціною 1 356 грн/1000 куб. м газу.

Позов мотивовано тим, що, на думку ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, товариство безпідставно відмовилося від укладання договору, що є порушенням приписів частини 1 статті 10 Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому рішення є законним та обґрунтованим.

Таким чином, своєю постановою від 08.09.2015, КАГС зобов’язав ПАТ “Укрнафта” виконувати вимоги законодавства України щодо надання природного газу на потреби населення держави.

 

 213.   Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в інтересах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі ПАТ НАК “Нафтогаз України” було подано позов в Господарський суд Чернігівської області до ТОВ “Ніжин Тепло Мережі” про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу. 

Рішенням суду першої інстанції у справі № 927/468/15 позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 991 766 грн основного боргу та судовий збір в розмірі 39 835 грн. Також стягнуто з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 11 490 грн. В решті позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням ТОВ “Ніжин Тепло Мережі” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення судового збору та прийняти нове рішення, яким стягнути вказану суму з ПАТ “НАК “Нафтогаз України”.

Перевіривши правильність розрахунку судового збору, виконаного судом першої інстанції, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що він стягнутий вірно, тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.  

Також, перевіривши матеріалам справи, судді заключили, що рішення Господарський суд Чернігівської області було законним та обґрунтованим. Тому комерційна структура повинна сплатити майже 2 млн грн заборгованості в інтересах держави в особі ПАТ НАК “Нафтогаз України”, а також зазначений судовий збір в розмірі 39 835 грн  до Державного бюджету.

 

 212. На розгляд до Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ПАТ “Златобанк” до ТОВ “Кондор-5” про стягнення 5 240 361 грн заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 911/1571/15 позовні вимоги банка було задоволено у повному обсязі. Проте, не погодившись із таким рішенням суду, ТОВ “ Кондор-5”, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва.

Перевіривши надані докази по српаві, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та прийнято з відповідністю вимогам закону та умовам кредитного договору.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не знайшов підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зобов’язавши комерційну структуру повернути банківській установі понад 5 млн грн заборгованості.

 

 211.   У квітні 2015 року ТОВ “Техноторг-Дон” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Комерційний банк “Надра” про визнання недійсним договору, за умовами якого, банк надав позичальнику кредитні кошти в межах відновлювальної кредитної лінії  (ліміт не може перевищувати 50 000 000грн).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року у справі № 910/10746/15 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ “Техноторг-Дон” подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу.

Вислухавши доводи сторін, Київський апеляційний суд постановив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Свою постанову колегія суддів мотивувала тим, що комерційною структурою не було доведено існування обставин, з якими Закон пов’язує можливість визнання оспорюваного договору недійсним.

Тим самим, КАГС зобов’язав комерційну структуру дотримуватися законодавства України та виконувати умови договору з банківською установою.

 

 210. Антимонопольний комітет України звернувся до суду з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України про стягнення на користь держбюджету 122 500 000 грн та зобов’язання виконати рішення.

Рішенням Антимонопольного комітету України було визнано, що дії Державної адміністрації залізничного транспорту України,  які полягають у зобов'язанні залізниць зазначати у перевізних документах перевезення зернових вантажів ТОВ СП “Нібулон” до станції Миколаїв-Вантажний, як перевезення зернових вантажів на експорт (тобто з перетином державного кордону України). Це потягло за собою донарахування та стягнення відповідної частки тарифу без належних обґрунтувань, що є порушенням Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання.

За зазначене правопорушення на відповідача було накладено штраф у розмірі  100 000 000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16430/14 позов було задоволено. Не погоджуючись із ним, Державної адміністрації залізничного транспорту України звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі та вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що вимоги Антимонопольного комітету України є законними та справедливими. Тим самим, своєю постановою від 02.09.2015, апеляційний суд зобов’язав адміністрацію залізничного транспорту дотримуватися закону та відповідати за власні незаконні дії, що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання.

 

 209. До Господарського суду Автономної Республіки Крим звернулося ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк” з позовом до ТОВ фірма “Консоль ЛТД”, ТОВ фірма “ІНДУСТРІЯ – КРИМ”, Спільного Українського-Російського підприємства у формі АТ закритого типу “Джемієт”, ТОВ “РЕАЛ Естейт”. про стягнення 25 513 981 грн заборгованість за кредитом, шляхом звернення стягнення на залогове майно, яке належить відповідачам.

Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено в повному обсязі. Та не погоджуючись із таким рішенням, ТОВ фірма „Консоль ЛТД” звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

За з’ясованих, під час вивчення доказів по справі, обставин колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що доводи фірм, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Тобто, своєю постановою від 26.08.2015, КАГС зобов’язав комерційні структури виконати свої боргові обов’язки перед банківською установою та повернути понад 25,5 млн кредитної заборгованості.

 

 208. ТОВ “КРЕДО-ЦЕНТР” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення.

Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету було прийнято рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу у відношенні до товариства за вчинене порушення у розмірі 68 000 грн. Відповідно до рішення, дії ТОВ “КРЕДО-ЦЕНТР”, які полягають у повідомленні невизначеному колу осіб в рекламних оголошеннях неправдивих відомостей, внаслідок замовчування окремих фактів, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів, було визнано порушенням Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/3781/15-г в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, ТОВ “КРЕДО-ЦЕНТР” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши всі надані докази та вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що підсумки Антимонопольного комітету стосовно поширення товариством у рекламі неправдивих відомостей, відповідають матеріалам і обставинам справи та не спростовані комерційною структурою належними доказами.

Тому, своєю постановою від 25.08.2015, КАГС залишив в силі рішення Антимонопольного комітету, тим самим зобов’язавши товариство відповідати за порушення закону та введення людей в оману.

 

 207. На розгляд до Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ПАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” до ТОВ “Укрпродзерно” про стягнення 14 714 573 грн заборгованості та санкцій за кредитним договором, у зв’язку з неналежним виконанням фірмою своїх зобов’язань.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6210/15-г позовні вимоги банка було  задоволено повністю. Проте, не погодившись із таким рішенням суду, ТОВ “Укрпродзерно”, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва.

Перевіривши розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим процентам, які рахуються непогашеними перед банком, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та прийнято з відповідністю вимогам закону та умовам кредитного договору.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не знайшов підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зобов’язавши комерційну структуру повернути банківській установі майже 15 млн грн заборгованості.

 

206. ПАТ “Дельта Банк” звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ “Укрлугтек” та ТОВ “ФПГ “Схід-Захід” про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором на загальну суму 5 452 200 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва провадження у справі № 910/10929/15 було припинено.

Не погоджуючись із таким рішенням, банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши всі надані докази у справі та вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ПАТ “Дельта Банк” – задоволенню.

  

205. ТОВ Медреабілітація звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання протиправними та скасування рішень.

Так, рішенням Антимонопольного комітету України  у грудні 2014 року було визнано дії ТОВ “Медреабілітація” порушеннями, передбаченими Законом України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді неподання інформації Комітету на вимоги державного уповноваженого Комітету у встановлені ним строки та накладено штрафи у розмірі 75 000 грн за кожне порушення.

Також, рішенням комітету визнано дії ТОВ “Здравіє” та ТОВ “Медреабілітація”, під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг санаторно-лікувальних закладів із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованих осіб і членів їх сімей, що надаватимуться у 2014 році (проведеної Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), порушенням вітчизняного законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вказане порушення було накладено штраф на ТОВ “Медреабілітація” у розмірі 1 000 000 грн. За цим же рішенням, комітет наклав штраф у розмірі 1 000 000 грн на ТОВ “Медреабілітація” за такого ж роду прошення з іншими лотами торгів.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно вивчивши фактичні дані, суд першої інстанції, а надалі й Київський апеляційний господарський суд прийшли до висновку, що прийняті Антимонопольним комітетом рішення були законні та справедливі.

Тим самим, суди зобов’язали комерційну структуру нести відповідальність за вчинені правопорушення законодавства України.

 

 204. Господарським судом розглядалася справа за позовом ПП “АКС” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, Фонду державного майна України, ПАТ “Українське Дунайське пароплавство”, Міністерства інфраструктури України та Ізмаїльської міської Ради Одеської області про надання можливості здійснити приватизацію об’єкта оренди – тенісного корту, загальною площею 1640 кв. м, розташованого за адресою: пр. Суворова, 2, місто Ізмаїл, Одеська область та визнання дій всіх відповідачів, які виражені в створенні перешкод приватному підприємству в здійсненні приватизації тенісного корту – неправомірними.

Позивач, у своєму позові посилається на зроблені невід'ємні поліпшення об'єкту оренди (корту), отже має право на викуп зазначеного спірного майна шляхом приватизації.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/26957/14 в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення.

Апеляційний господарський суд, повно та всебічно розглянувши обставини справи, прийшов до висновку, що судом першої інстанції прийнято справедливе та законне рішення. Оскільки, відповідно до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” Українське дунайське пароплавство (яке включає в себе зазначений тенісний корт) входить до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Таким чином, своєю постановою від 11.08.2015, Київський апеляційний господарський суд не дав комерційній структурі незаконним шляхом приватизувати тенісний корт загальною площею 1640 кв. м.

   

203. Прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради та КП “Київський метрополітен” звернулася до судової інстанції з позовом до ПАТ “Київрічсервіс” про зобов’язання товариства звільнити орендовану частину приміщення переходу на станції метро “Харківська” (вестибюль № 1) загальною площею 51,5 кв. м, та передати її за актом прийому-передачі до державної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватне товариство незаконно займає об’єкт оренди, оскільки строк дії договору закінчився ще у червні 2014 року, у зв’язку з чим комерційна структура зобов’язана звільнити та повернути орендоване майно.

Вивчивши надані докази у справі № 910/27874/14 та вислухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва, а після й Київський апеляційний господарський суд погодилися із законними вимогами прокуратури, зобов’язавши товариство відповідати вимогам діючого законодавства України.

Тим самим, КАГС підтримав КП “Київський метрополітен”, повернувши  незаконно орендовану частину приміщення переходу станції метро до комунальної власності міста.

  

202. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4039/15-г у задоволенні позовних вимог ТОВ “ВЕРЕС” про стягнення з ПАТ “Укрсоцбанк” збитків та упущеної вигоди у розмірі 1 875 000 грн відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ “ВЕРЕС” подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу.

Проте, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що оскільки грошові кошти в сумі 1 332 261 грн були перераховані товариством на користь банка саме на виконання умов договору фінансового лізингу, то підстави для стягнення з банківської установи суми в якості збитків, у суду – відсутні, оскільки правовою природою наведених коштів є саме їх договірне походження. Товариством також не було доведено можливості реального набуття вигоди в грошовому еквіваленті 542 739 грн, як не надано і доказів вжиття заходів, щоб запобігти виникненню такого виду збитків.

Тобто, Київський апеляційний господарський суд, своєю постановою не дав комерційній структурі стягнути з банківської установи недоведену упущену вигоду у майже 2 млн грн. 

 

201. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/7876/15-г, а надалі й постановою Київського апеляційного господарського суду позовні вимоги КП “Київський метрополітен” було задоволено.  Розірвано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, що укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, ФОП Лисаком В.Л. та КП “Київський метрополітен”.

Виселено ФОП Лисака В.Л. з нерухомого майна (частини  переходу) з тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском), що знаходиться за адресою: станція метро “Мінська” (вестибюль № 1), загальною площею 12 кв. м.  

 

200. ТОВ “Амстор” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ТОВ “Авіс Фінанс” про визнання договору про відступлення права вимоги  недійним.

Між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк “Промінвестбанк” (кредитодавець) та ТОВ “Амстор” (позичальником) у 2005 році було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії.

В 2015 році, між ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк “Промінвестбанк” та ТОВ “Авіс Фінанс” – новим кредитором, було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого, до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного та реального повернення грошових коштів в розмірі 211 363 791 рос. руб., що за курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 52 173 038 грн, повернення нарахованих процентів у сумі 182 425 076 рос. руб. (4 548 046 грн), комісії у розмірі 4  000 грн та інших обов’язків, встановлених кредитним договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2015 у справі № 910/7457/15-г у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, при винесенні постанови по даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору про відступлення права вимоги, а також договорів про відступлення права вимоги за договорами забезпечення  недійсними.

Тим самим, своєю постановою КАГС зобов’язав комерційну структуру відповідати за власні обов’язки по кредитному договору, підтримавши банківські установи у законному праві.   

 

199. 3 жовтня 2000 року між ДП “Готель “Козацький”, компанією “Карлтон Трейдінг ЛТД” та ТОВ “Карлтон Трейдінг Україна” було укладено договір про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора.

У відповідності до договору з метою отримання прибутку його учасники зобов’язувались шляхом об’єднання майна (включаючи інвестиції) і зусиль здійснювати спільну діяльність, яка включатиме спільну інвестиційну діяльність з будівництва, реконструкції та переобладнання будівлі ДП “Готель “Козацький”, які розташовані по пров. Шевченка, 5, вул. Михайлівській 1/3, та вул. Антонова, 2/32.

Проте, у 2011 році Господарського суду міста Києва отримав два позови. Перша позовна заява ТОВ “Карлтон Трейдінг Україна” з вимогами до ДП Міністерства оборони України “Готель Козацький” про зобов’язання його виконувати зобов’язання за договором про спільну інвестиційну діяльність. Далі, ДП Міністерства оборони України “Готель Козацький” було подано зустрічну позовну заяву до ТОВ “Карлтон Трейдінг Україна” про визнання недійсним договору з поясненнями, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує публічний порядок, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2012 провадження у справі щодо позовних вимог ТОВ “Карлтон Трейдінг Україна” до ДП “Готель “Козацький” було припинено; зустрічний позов ДП “Готель “Козацький” – задоволено частково та визнано недійсним договір про спільну інвестиційну діяльність.

В січні 2015 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ “Карлтон Трейдінг Україна” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва у справі № 32/612 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 03.02.2015 в задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ “Карлтон Трейдінг Україна” подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС погодилася із висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для скасування чи зміни попереднього рішення.

Тим самим, Київський апеляційний господарський суд підтримав Державне підприємство Міністерства оборони України у боротьбі з комерційною структурою за право володіння майном держави. 

 

198. Прокуратура Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Національного комплексу Експоцентр України до Київської міської ради, КП Київтранспарксервіс про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради про передачу КП Київтранспарксервіс земельних ділянок загальною площею 1,3379 га для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного паркінгу на просп. Академіка Глушкова, 1 у Голосіївському районі міста Києва та скасування державної реєстрації права постійного користування ділянками.

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що зазначені земельні ділянки входять до цілісного майнового комплексу “Експоцентр Україна”, однак за рішенням Київради земельна ділянка була відведена КП  “Київтранспарксервіс” за рахунок частини земель, що перебувають в постійному користуванні Національного комплексу “Експоцентр України”.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №  910/28542/14 скасовано рішення Київської міської ради про передачу земельних ділянок КП “Київтранспарксервіс” та визнано відсутнім у підприємства права користування вказаною землею.

Не погоджуючись із судовим рішенням, КП Київтранспарксервісзвернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши всі надані докази у справі, прийшла до висновку, що вимоги прокуратури є законними та підлягають задоволенню.

Тим самим, своєю постановою, господарський суд апеляційної інстанції зобов’язав підприємство повернути земельні ділянки вартістю понад 9 млн грн, за адресою на вул. Академіка Глушкова до власності Національного комплексу Експоцентр України.  

 

197. ПАТ “Альфа-Банк” звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Українського консорціуму “Екосорб” про стягнення заборгованості за договором від 2008 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-57/9894-2012 ПАТ “Альфа-Банк”  позов було задоволено та стягнуто з Українського консорціуму “Екосорб” на користь банківської установи заборгованість за кредитом майже 37,4 млн грн та 16,5 млн доларів США.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Український консорціум “Екосорб” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши всі надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що банківська установа на законних та справедливих засадах вимагає у компанії стягнення заборгованості за кредитним договором.

Тим самим, своєю постановою від 21.07.2015, КАГС зобов’язало компанію виконати свої законні обов’язки перед банківською установою.  

 

196. Між ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “Іллічівський зерновий порт” було укладено договір кредитної лінії від 27.06.2012 року на тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошових коштів з максимальним лімітом заборгованості 350 000 000 грн. Забезпеченням позичальником виконання своїх умов став договір іпотеки земельної ділянки площею 5,4253 га, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46.

ТОВ “Іллічівський зерновий порт” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Дельта Банк”, в якому просило суд визнати іпотеку за договором такою, що припинена.

Із зустрічним позовом до суду звернулося ПАТ “Дельта Банк” про звернення стягнення на предмет іпотеки оціночною вартістю 524 663 600 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/7357/15-г у задоволенні первісного позову ТОВ “Іллічівський зерновий порт” – відмовлено. Зустрічний позов ПАТ “Дельта Банк” – задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ “Іллічівський зерновий порт” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Вислухавши доводи сторін та вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що у ТОВ “Іллічівський зерновий порт” не має істотних законних підстав для припинення іпотеки. Натомість, банківська установа довела законність свого позову про стягнення предмету іпотеки за кредитним договором.

Тим самим, своєю постановою від 28.07.2015, КАГС зобов’язав, в  рахунок погашення заборгованості ТОВ “Іллічівський зерновий порт” перед банківською установою (розмір якої станом на 31.03.2015 склала загалом 465 697 831 грн) звернути вказану земельну ділянку в місті Іллічівськ Одеської області. 

 

195. В 2004 році між Київською міською радою та ТОВ “Альянс Союз” було укладено договір оренди в строкове платне користування земельною ділянкою по вул. Промислова, 7 у Голосіївському районі міста Києва, площею 9610 кв. м нормативно-грошовою оцінкою 17 567 703 грн.

Позов до суду було мотивовано тим, що договір оренди припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку на який його було укладено. Орендар з питанням поновлення договору не звертався. Крім цього, актом обстеження земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів встановлено, що земельна ділянка фактично не використовується. У зв’язку з чим прокуратура просила суд зобов’язати відповідача повернути земельну ділянку до комунальної власності міста.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року у справі № 910/9813/15 позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ТОВ “Альянс Союз” звернулось до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне та справедливе рішення.

Тому, своєю постановою від 29.07.2015, апеляційний суд зобов’язав товариство повернути територіальній громаді міста Києва земельну ділянку вартістю понад 17,5 млн грн. 

 

194. Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з позовом до ТОВ “Соф-Інвест Сервіс” про розірвання договору оренди та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна загальною площею 255 кв. м, що належить до державної власності, та розміщене за адресою: м. Київ, просп. Науки, 57 (у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу №3), а саме використанням орендованого майна не за цільовим призначенням, продажем товарів підакцизної групи та перевищенням площі орендованого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/2993/15-г у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, заступник прокурора міста Києва звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційний господарський суд, вивчивши всі надані докази у справі, прийшов до висновку, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду прийнято після неповного з’ясування обставин і є таким що не відповідає нормам закону.

Тому, колегія суддів КАГС, відповідно до внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному і повному вивчені обставин справи, керуючись законом, прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокуратури справедлива, а отже підлягає задоволенню.

Тим самим, своєю постановою від 27.07.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру, як недобросовісного орендатора, звільнити майно, повернувши його до державної власності.  

 

193. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/23990/13 задоволено позов на звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ “Юністіл” перед ПАТ “ОТП Банк” за договором про надання кредиту у розмірі 263 486 961 грн, майно – предмет застави, а саме на частку ABS ALLIED BUILDING & STEEL LIMITED (Кіпр) у статутному капіталі ТОВ “Юністіл”, яка складає 100 %, шляхом продажу предмету застави. 

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду третя особа звернулась з апеляційною скаргою,  в якій просить  Київський апеляційний господарський суд.

Висновки апеляційного суду ґрунтувалися на тому, що неналежне виконання позичальником своїх обов’язків за кредитними договорами призвело до прострочення виконання грошових зобов’язань. В якості забезпечення виконання зобов’язань ТОВ “Юністіл” – між позивачем та відповідачем укладено договір застави корпоративних прав, у відповідності до якого заставодавцем  передано в заставу банку всі корпоративні права, що належать застоводавцю на праві власності. Оскільки ТОВ “Юністіл” свої зобов’язання з повернення кредиту та сплати процентів, всупереч положень кредитних договорів, не виконало, у ПАТ “ОТП Банк” виникло право, в силу норм законодавства України, звернути стягнення на предмет застави.

Тим самим, КАГС визнав рішення суду першої інстанції законним та справедливим, а отже зобов’язав товариство виконувати свої обов’язки за іпотечним договором.  

 

192. Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” про спонукання до виконання умов іпотечного договору, зобов’язання щодо передачі оригіналів документів, які встановлюють право власності на предмет іпотеки.

3 метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Національним банком України (іпотекодержатель), ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” (іпотекодавець) та ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (позичальник) було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, іпотекодавець надав в іпотеку належні йому на праві власності нежилі будівлі загальною площею 43 440,9 кв. м, що знаходяться за адресою: м.  Київ, вул.  Набережно-Лугова, 8.

В подальшому, у 2014 році між Національним банком України (іпотекодержатель), ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (позичальник) та ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” (іпотекодавець) було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, відповідно до якого ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” зобов'язувався протягом 30 календарних днів передати за актом приймання-передачі оригінали документів, що встановлюють право власності на предмет іпотеки, Національному банку України на збереження до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Втім, відповідач взятих на себе зобов'язань, щодо передачі оригіналів документів, не виконав, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9040/15 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, Публічне акціонерне товариство “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням та керуючись законом, колегія суддів КАГС, прийшла до висновку, що судом першої інстанції було прийняте справедливе та законне рішення.

Тим самим, КАГС зобов’язав товариство виконувати свої законі обов’язки перед Національним банком України та видати оригінали документів, що встановлюють право власності за нацбанком на нежилі будівлі загальною площею 43 440,9 кв. м. 

 

191. ПАТ “ОТП Банк” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “СлаВа” про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зумовлених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання кредиту.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.05.2015 у справі № 19/061-12 позов було задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії стягнуто з ТОВ “СлаВа” на користь ПАТ “ОТП Банк” 17 473 484 грн заборгованості по кредиту, 7 293 134 грн заборгованості по відсоткам та 76 665,02 грн заборгованості по пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, на нерухоме майно загальною площею 22 657,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 5, заставною вартістю 20 679 750 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ “СлаВа” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, керуючись законом, прийшла до висновку, що Господарським судом Київської області рішення було прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ “СлаВа” без задоволення.

Тим самим, КАГС зобов’язав товариство виконувати свої законі обов’язки за кредитним договором перед банківською установою. 

 

190. У січні 2015 року до Господарського суду Київської області звернувся з позовом Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради до Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 та ФОП Гріненко Н.М. про визнання недійсними рішень, договору оренди та зобов’язання повернути приміщення.

Виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради та Переяслав-Хмельницька міська рада з позовом прокурора не погоджувалися, не вбачаючи порушень у передачі вільного приміщення у навчальному закладі в оренду суб’єкту підприємницької діяльності для влаштування майстерні з пошиття одягу.

Рішенням від 24.03.2015 у справі № 911/94/15 Господарський суд Київської області позовні вимоги задоволено в частині визнання незаконним, а тому скасування рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради про надання в оренду відокремленої частини приміщення по вул. Пугачова, 2 приватному підприємцеві. Визнано недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, до Київського апеляційного господарського суду звернулася Переяслав-Хмельницька міська рада з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі апеляційний суд встановив, що приміщення, яке було об’єктом оренди, є частиною будівлі навчального закладу і могло бути передане в оренду лише для використання його для діяльності, пов’язаної з навчальним процесом. Використання ж приміщень навчально-виховного закладу для іншої діяльності суперечить Законам України “Про освіту”, “Про загальну освіту” та державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

Тому, своєю постановою від 15.07.2015, КАГС постановив залишити рішення суду першої інстанції без змін, зобов’язавши приватного підприємця повернути частину приміщення загальноосвітньої школи до комунальної власності міста. 

 

189. ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Декорт” про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 16 183 629 грн шляхом проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором.

В 2006 році між ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” та ТОВ “І-ТЕЛ” був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав товариству у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошті в сумі 6 000 000 грн під процентну ставку за користування кредитом 18 % річних. У якості забезпечення виконання зобов’язань за договором були визначені об’єкти нерухомого майна: споруда столярного цеху загальною площею 1065,9 кв. м, та споруда цеху загальною площею 3025,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21. Позичальник умов кредиту по поверненню коштів не дотримався. 

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5308/13 позов було задоволено в частині стягнення майна та його продажу на прилюдних торгах.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції ТОВ “Декорт” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС, вивчивши надані докази у справі, підтримав рішення суду першої інстанції. Тим самим, зобов’язав сторони кредитного договору дотриматися своїх законних обов’язків перед банківською установою.

  

188. Фонд державного майна України звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України” про виселення та стягнення неустойки в розмірі понад 900 000 грн.

Рішенням господарського суду у справі №  910/13784/14 позов було задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України” подало апеляційну скаргу.

Вислухавши доводи сторін та вивчивши матеріли справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що дія договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, станом на момент вирішення спору була припинена, тому відповідач безпідставно займає орендовані ним приміщення, а матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було. Також існує прострочення відповідачем повернення майна.

Тому, своєю постановою від 21.07.2015, КАГС постановив стягнути з ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України” на користь Державного бюджету України неустойку у розмірі 912 218 грн та виселити акціонерне товариство з приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375,3 кв. м, яке розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Аеропортівська, 3.

 

 187. У березні 2015 року прокуратура Чернігівської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,  ПАТ НАК “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ “Ніжин Тепло Мережі” про  стягнення  5 721 219 грн.

Позовні вимоги умотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу природного газу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 у справі № 927/467/15 позов було задоволено частково. Стягнуто з товариства 5 238 384 грн основного боргу. Встановивши обставини того, що господарським судом у 2013 році у справі про банкрутство ТОВ “Ніжин Тепло Мережі”, було введено мораторій, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з відповідача не підлягає стягненню пеня. З цих же підстав, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні 3 % річних та інфляційних втрат.  

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ “Ніжин Тепло Мережі” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

За виявлених судом апеляційної інстанції обставин справи, КАГС прийшов до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції були встановлені повно та об’єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Господарського суду Чернігівської  області  немає.

Тим самим, господарські суди зобов’язали комерційну структуру виплатити національній компанії понад 5 млн грн.

  

186. У серпні 2014 року прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів” про відшкодування збитків, спричинених порушенням вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 2 817 334 грн.

  Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що товариство у період з 01.04.2012 рік по 20.02.2014 рік в порушення вимог Водного кодексу України  самовільно видобувало підземні води без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушило норми законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів і зобов’язане відшкодувати завдані державі збитки.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16308/14 позов було задоволено повністю.

Проте, ПАТ “Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів”, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Вивчивши докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що встановлені обставини свідчать про наявність усіх елементів правопорушення, що має наслідком настання зобов’язання ПАТ “НДІ електромеханічних приладів” по відшкодуванню завданих ним державі збитків та правомірність і обґрунтованість до нього вимог прокуратури. .

Тому, Київський апеляційний господарський суд підтримав рішення суду першої інстанції, зобов’язавши комерційну структуру виплатити державі понад 2,8 млн грн збитків.

 

 

185. В березні 2015 року ПАТ “Авант-Банк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Дельта Банк” про стягнення 7 270 538 дол. США, що еквівалентно  156 701 443 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на те, що у серпні 2014 року між сторонами було укладено договір про відкриття та ведення кореспондентського рахунку, відповідно до умов якого ПАТ “Дельта Банк” відкрив ПАТ “Авант-Банк” мультивалютний кореспондентський рахунок типу “Лоро” та зобов’язався здійснювати його обслуговування. 25 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про закриття рахунку та перерахування грошових коштів на інший рахунок, проте вимоги позивача щодо закриття рахунку та перерахування коштів відповідачем виконані не були.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6534/15-г  позов було задоволено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ПАТ “Дельта Банк” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, вивчивши надані докази у справі, прийшов до висновку, що застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Тим самим, Київський апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу товариства без задоволення, зобов’язавши ПАТ “Дельта Банк” виконувати свої обов’язки та повернути законному власникові вказану суму коштів.

 

 184. В 2007 році між ТОВ “Арсенал – Центр” та ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” був укладений договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Проте банк, без законних на те підстав, не дотримувався умов договору. Так, не було здійснено ряд платежів з поточного рахунку ТОВ “Арсенал – Центр” на підставі платіжних доручень: № 46 - № 59  від 10.04.2015 року, кожен на суму 20 000 грн, з призначенням платежу ЄСВ 38,66% із зарплати за квітень – травень 2015 р. без ПДВ; № 60 від 10.04.2015 р. на суму 3 336 грн, з призначенням платежу: ЄСВ 38,66% із зарплати за квітень – травень 2015 р. без ПДВ.

Розглянушви надані докази у справі, суд першої інстанції, а надалі й Київський апеляційний суд, прийшли до висновку, що вимогу товариства – клієнта банка є законними та справедливими, а отже підлягають виконанню. 

         Так, своєю постановою від 14.07.2015, КАГС зобов’язав банк здійснити вказаний ряд платежів, а також стягнув з ПАТ “Банк “ Фінанси та Кредит” на користь ТОВ “Арсенал – Центр” 23 814 грн пені.

  

 183. Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Папенка Д.М. про зобов‘язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,11 га по вул. Космонавта Волкова у Деснянському районі міста Києва біля гаражно-будівельного кооперативу “Десна” під розміщення паркувального майданчику та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4764/15-г позовні вимоги було задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вислухавши доводи сторін та вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції справедливе та прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

Тому, своєю постановою від 16.07.2015, КАГС зобов’язав ФОП Папенка Д.М. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її до державної власності, привівши у придатний для використання стан.

  

182. ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “БАТ Трейд Ліга” про стягнення заборгованості по кредиту.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/2896/15-г позовні вимоги було задоволено частково та стягнуто з ТОВ “БАТ Трейд Ліга” на користь ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” понад 58,4 млн грн заборгованості по кредиту.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва в частині часткового задоволення позовних вимог щодо нарахування неустойки в розмірі 76 000 грн та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 372 000 грн.

Вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що апеляційна скарга банківської установи підлягає задоволенню.

Так, КАГС постановив стягнути з ТОВ “БАТ Трейд Ліга” на користь ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” 37 200 000 грн заборгованості по кредиту, 10 299 583 грн заборгованості по процентам, 4 263 831 грн пені за прострочення сплати кредиту, 1 109 964 грн пені за прострочення сплати процентів, 470 144 грн 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 3 905   165 грн інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 126 354 грн 3 % річних за прострочення сплати процентів, 1 039 264 грн інфляційних втрат за прострочення сплати процентів та 372 000 грн неустойки за порушення зобов’язання з надання щоквартальної фінансової звітності.

Тим самим, Київський апеляційний господарський суд підтримав законні вимоги банківської установи по поверненню майже 60 млн грн заборгованості за обопільно підписаним договором кредитування.

   

181. Прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Славутич” про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 9,43 га на Набережно-Печерській дорозі, 2 у Печерському районі Києва, укладеного у 2005 році, та зобов’язання товариство повернути спірну земельну ділянку до державної власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5394/15-г позовні вимоги прокурора було задоволено. Висновок суду обґрунтований тим, що існує заборгованість товариства по орендної платі понад 10 місяців, що свідчить про істотне порушення умов договору. А, оскільки договором прямо передбачена можливість розірвання договору оренди якщо орендар, зокрема, не вносить орендну плату, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору були визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, апеляційним судом не прийнялись до уваги доводи товариства щодо порушення порядку розірвання договору оренди, оскільки, законодавством України передбачено можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

А тому КАГС своє постановою від 14.07.2015, підтримав рішення суду першої інстанції, зобов’язавши недобросовісного орендатора повернути вказану земельну ділянку до державної власності.

  

180. Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі  Міністерства інфраструктури України та Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ДП “Електромонтажний поїзд №707” про стягнення основного боргу в розмірі 1 835 212 грн, 74 953 грн пені та 14 990 грн 3% річних. Рішенням суду від 04.07.2013  у справі № 910/8256/13 позов було задоволено повністю.

У 2014 році прокурор подав заяву про збільшення розміру позовних вимог. Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з ДП “Електромонтажний поїзд №707” на користь Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” 2 085 212 грн основного боргу, 152 192 грн пені, 74 725 грн 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ДП “Електромонтажний поїзд №707” звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Проте, вислухавши доводи сторін у справі, та з огляду на наведені факти, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що посилання скаржника на прийняття судом першої інстанції незаконного та необґрунтованого рішення, не знайшли свого підтвердження. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому, своєю постановою від 06.07.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру повернути державному підприємству майже 2,2 млн грн.

 

 178. КП “Київський метрополітен” звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ПАТ “Київрічсервіс”  про виселення з орендованого нерухомого майна – частини вестибюлю (переходу), МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро “Оболонь” (вестибюль №1), загальною площею 33,75 кв. м та зобов`язання демонтувати тимчасові огороджувальні продукції (кіоск орендаря), привівши орендоване майно у первісний стан та повернути його КП “Київський метрополітен”.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/9072/15 від 27.05.2015 позов КП “Київський метрополітен” був задоволений. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з’ясування обставин, до Київського апеляційного господарського суду.

Вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що у відповідача відсутні підстави законного перебування на орендованій площі, тому її необхідно повернути за актом приймання-передачі у відповідному первісному стані комунальному підприємству.

 

179. Рішенням Господарського суду Черкаської області № 925/465/15, а надалі й постановою Київського апеляційного господарського суду було задоволено позовні вимоги банківської установи, з ТОВ “ПФ “Перше Травня” стягнуто на користь ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний банк” 100 000 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 22 574 520 грн заборгованості за відсотками, 4 219 178 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 566 547 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 512 756 грн заборгованості по 3% річних, 4 648 387 грн інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 714 711 грн інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків.

Тим самим, господарські суди зобов’язали комерційну структуру виконувати свої законі обов’язки по кредитному договору, повернувши банківській установі понад 133 млн грн.

 

 177. До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника прокурора Голосіївського району Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з вимогами до ТОВ “Астеліт” про виселення із займаного приміщення, площею 15кв. м, за адресою: м. Київ, просп. Глушкова, буд. 6.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, що належить до державної власності, від 27.10.2010 не звільнив займане приміщення та продовжує ним користуватися.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі 910/5404/15-г позовні вимоги задоволено повністю.

Виселено товариство із займаного приміщення (частина даху, площею 4,80 кв. м та 3 антеномісця на даху, площею 10,2 кв. м), яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова, 6, та перебуває на балансі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду товариства звернулося до  Київського   апеляційного   господарського   суду  з апеляційною скаргою.

Вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що ТОВ “Астеліт” не надало ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції докази, які б підтверджували його вимоги та заперечення. За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення суду міста відповідає чинному законодавству.

Тим самим, КАГС зобов’язав комерційну структуру звільнити самовільно займане приміщення, повернувши його до державної власності.

 

 176. До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступника Генерального прокурора України до Київської міської ради,  ОКЖК “Текстильник”, ТОВ “Об’єднання забудовників”, ТОВ “Кредитбуд”, ТОВ “БРОКБУД” та ТОВ “Чарівне містечко” про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 про передачу земельних ділянок ОКЖК “Текстильник” для житлової забудови вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва. Визнання відсутності у ОКЖК “Текстильник”, ТОВ “Об’єднання забудовників”, ТОВ “Чарівне містечко”, ТОВ “Кредитбуд”, ТОВ “БРОКБУД” права власності на земельні ділянки, що розташовані по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, площею 14,3118 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою – 19 435 496 грн та площею 72,3185 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою – 162 044 063 грн.

Рішенням  Господарського суду міста Києва у справі № 910/3723/14 визнано недійсними видані вказаним сторонам земельні ділянки.

Не погодившись з прийнятою ухвалою ТОВ “Кредитбуд”, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін.

Тим самим, КАГС зобов’язав повернути земельні ділянки столиці сумарною вартістю понад 180 млн грн до комунальної власності.

 

 

175. ПАТ “Київгаз” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3540/15-г в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, ПАТ “Київгаз” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

У грудні 2014 року Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення, яким визнано, що ПАТ “Київгаз”, за результатами діяльності протягом ІІ півріччя 2013 - І кварталу 2014 років, займало монопольне становище на ринку послуг з видачі технічних умов на газопостачання об'єктів споживачів при нестандартному приєднанні об'єктів споживачів до газових мереж, які знаходяться на балансі товариства, розташованих на території Києва в межах розташування газових мереж, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Було визнано дії товариства, що полягають у встановленні необґрунтовано завищеної вартості послуг з технічних умов на газопостачання об'єктів споживачів у разі скорочення терміну виконання робіт на 50% та 80% шляхом застосування коефіцієнтів 1,5 та 2,0 до затвердженої вартості робіт 1 924 грн і 548 грн, порушенням, передбаченим Законом України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з видачі технічних умов на газопостачання об'єктів споживачів при нестандартному приєднанні об'єктів споживачів до газових мереж, які знаходяться на балансі товариства, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення комітетом було накладено штраф у розмірі 30 000 грн.

Дослідивши обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів КАГС не знайшла їх підтвердження під час розгляду даної справи. Тому, вивчивши докази у справі, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, у зв’язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Тим самим, своєю постановою КАГС зобов’язав товариство “Київгаз” відповідати за порушення законодавства України по економічній конкуренції та зловживання монопольним становищем (на шкоду населення) на ринку послуг з видачі технічних умов на газопостачання об'єктів споживачів при нестандартному приєднанні об'єктів споживачів до газових мереж.

 

 

174. Заступник прокурора Оболонського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до ТОВ “Левінта 777” про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5 032 кв. м, вартістю 3 815 144,82 грн по вул. Мате Залки, 10-Г, в Оболонському районі міста Києва та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 73 145 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач порушив істотні умови договору оренди земельної ділянки, що є підставою для його розірвання. Крім того, прокуратура вказала на наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування вказаною ділянкою.

Рішенням суду першої інстанції від 14.05.2015 у справі №  910/5840/15-г позов було задоволено повністю. Та не погоджуючись із ним, товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС, за встановлених обставин, дійшла висновку, що рішення місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим та відповідає нормам чинного законодавства.

Тим самим, Київський апеляційний господарський суд повернув земельну ділянку вартістю майже 4 млн грн до комунальної власності та зобов’язав товариство виплатити зазначену суму заборгованості за оренду до держаного бюджету.

  

 

173. Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП “Форвард” про зобов’язання повернути земельну ділянку по вул. Освіти, 1-3 у Солом’янському районі міста Києва, загальною площею 0,2425 га та вартістю 2 101 660 грн, привівши її у належний стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, закінчився, однак відповідач земельну ділянку позивачу не повернув та використовує її без документів на право користування землею.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/934/15-г позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, підприємство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вислухавши доводи сторін по суті справи, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

Тим самим, своєю постановою від 02.07.2015, КАГС зобов’язав повернути вказану земельну ділянку столиці вартістю понад 2 млн грн до комунальної власності міста.

  

 

172. На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Кривецької сільської ради Ставищенського району Київської області до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, ФОП Дем’янчука І.П. про визнання недійсним розпорядження голови Ставищенської районної державної адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду площею 26,5138 га, розташовану на території с. Кривець Ставищенського району Київської області ПП Дем’янчуку І.П. 

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на  невідповідність спірних розпорядження та договору вимогам Земельного кодексу України та іншим законам України через те, не виготовлявся проект землеустрою щодо її відведення і ця обставина, є підставою їх недійсності та повернення усього отриманого за договором.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.03.2015 року у справі № 911/328/15 у позові було відмовлено.    

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокуратура звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Тим самим, апеляційний господарський суд зобов’язав приватного підприємця повернути земельну ділянку водного фонду до державної власності.

  

 

171. У грудні 2014 року прокурор Києва в інтересах держави в особі иївської міської ради, Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради та КП “Київський метрополітен” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Мульті-Звук” про зобов’язання звільнити орендовану частину приміщення переходу загальною площею 25,5 кв. м, визначену відповідно до проектної документації, тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря за адресою: станція метро “Харківська” (вестибюль № 2), а також зобов’язати відповідача передати КП “Київметрополітен” за актом прийому – передачі орендоване майно. 

В обґрунтування позовних вимог прокурор заявив про припинення терміну дії договору передачі майна в оренду 13.10.2014 року, у зв’язку з чим у відповідача виникає обов’язок по поверненню його орендодавцю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року по справі № 910/28056/14 позов було задоволено.

Товариство звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, проте, вивчивши надані докази у справі та висновки суду першої інстанції, колегія суддів КАГС залишила рішення суду без змін. Тим самим, зобов’язавши товариство повернути вказану частину приміщення столичної станції метро до комунальної власності.

  

 

170. Прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Світ Плюс” про стягнення 1 262 276 грн, дострокового розірвання договору, виселення та повернення майна до розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство порушило взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за користування цілісним майновим комплексом плодоовочевої бази КП “Світ”, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.

Рішенням суду першої інстанції у справі № 910/932/15-г позов було задоволено повністю. Та, не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати повністю.

Проте, вивчивши обставини справи, апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого суду. Визнав, що доводи апелянта є безпідставними, необґрунтованими й не підтверджуються жодними доказами по справі.

Тим самим, КАГС зобов’язав комерційну структуру повернути комунальне майно до власності міста, а також сплатити до державного бюджету понад 1,2 млн грн.

 

 

169. У квітні 2015 року ПАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про визнання договору поставки природного газу (в обсязі до 1 625 800 тис. куб. м) недійсним.

Рішенням суду першої інстанції у справі  № 910/8472/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” звернулось  з апеляційною скаргою.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд зробив висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення. Мотивуючи своє рішення тим, що ПАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” не довело наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними.

  

 

168. У листопаді 2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від ПАТ “УкрСиббанк” до ТОВ “Укрхорс”, ТОВ “Торговий Дім “Агрі-Трейд”, ТОВ “Укрселко”, ТОВ “Агрі Сідс” про звернення стягнення на майно на загальну суму 378 198 027 грн (заборгованість за договором про кредитування).

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/25052/14 позов було задоволено повністю.

Звернуто стягнення шляхом продажу на публічних торгах на кукурудзу 3 класу, власниками якої є відповідачі.

Вислухавши доводи сторін та вивчивши надані докази у справі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду підтримала рішення суду першої інстанції, зобов’язавши товариства виконати свою обов’язки по кредитним договорам перед банківською установою.

  

 

167. На розгляд Господарського суду Київської області були передані позовні вимоги ПАТ “Державний експортно-імпортний банк” до ТОВ “Агрохолдинг” про  стягнення 7 924 241 грн заборгованості за кредитом.

Рішенням суду першої інстанції у справі № 23/100-12 позовні вимоги ПАТ “Державний експортно-імпортний банк” були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду Київської області, ТОВ “РЕНО”  (третя особа у справі) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши докази у справі, Київський апеляційний господарський суд не знайшов підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області. Тим самим, зобов’язавши комерційну структуру повернути ПАТ “Державний експортно-імпортний банк” майже 8 млн грн заборгованості.

 

 

166. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/23609/14 в задоволенні позовних вимог фірми “Т.М.М.” до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення недійсним відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, Фірма “Т.М.М.” - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суть справи полягає у факті зайняття фірмою монопольного становища на ринку надання житлово-комунальних послуг в м. Києві в межах будинків, що знаходиться на балансі товариства, із часткою 100 відсотків, а також ознак зловживання монопольним становищем.

Судова колегія КАГС, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, погодилася з висновками місцевого господарського суду.

Тим самим, своєю постановою від 24.06.2015, суд апеляційної інстанції зобов’язав товариство дотримуватися законів України щодо захист економічної конкуренції та забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги, а також сплатити визначений штраф за зловживання монопольним становищем на ринку надання житлово-комунальних послуг.

 

  

165. Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “УкрАвіаЗаказ” про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду товариству та зобов’язання відповідача звільнити частину нежилого приміщення площею 580,8 кв. м за адресою: вул. Лайоша Гавро, 9-Є у м. Києві та повернути його Оболонській районній державній адміністрації міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/4083/15-г, а надалі й постановою Київського апеляційного господарського суду вимоги прокуратури були задоволені повністю. Зобов’язано комерційну структуру звільнити вказане приміщення та повернути його до комунальної власності міста. 

  

 

164. У 2014  році ПАТ “Фінростбанк” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” про визнання дій незаконними та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 29 720 530  грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” здійснив безпідставне списання грошових коштів позивача, розміщених ним на рахунку відповідача, в рахунок виконання грошового зобов’язання ТОВ “Біт-Стерео” перед відповідачем за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі № 910/18790/14 задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство “Фінростбанк” звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Проте, колегія судів КАГС, вивчивши матеріали справи, прийшла до висновку, що ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” здійснив договірне та правомірне списання коштів з депозитного рахунку позивача, про що ПАТ “Фінростбанк” був проінформований листом.

Тому, своєю постановою від 22.06.2015, КАГС залишив рішення суду першої інстанції без змін, не давши незаконно стягнути з державного банку майже 30 млн грн.

   

163. Броварський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації ТОВ “Альянс Здоров’я” про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення. Воно належить до комунальної власності та розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Тарасівка, вул. 9-го Січня, 1, загальною площею 36,9 кв. м на 1 поверсі, та входить до складу будівель “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад”.

Рішенням суду першої інстанції по справі № 911/941/15 позовні вимоги було задоволено повністю та визнано недійсним договір оренди. Зобов’язано ТОВ “Альянс Здоров’я” повернути за актом приймання-передачі Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації вказане нежитлове приміщення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Альянс Здоров’я” звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши ново виявлені обставини та висновки суду першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення суду було прийнято справедливе та відповідно до норм діючого законодавства.

Тим самим, своєю постановою від 30.06.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру повернути вказану частину шкільних приміщень до комунальної власності.

 

 162. ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ПАТ “АЗОТ”, про стягнення 410 037 645 грн інфляційних втрат та 4 446 924 грн 3% річних.

Рішенням господарського суду першої інстанції від 26.03.2015 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із таким рішенням, товариство “АЗОТ” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підкріплена вагомими підставами згідно вітчизняного законодавства, тому підлягає відхиленню.

Тому, своєю постановою від 15.06.2015, КАГС зобов’язав товариство сплатити вказану суму втрат та річних національній компанії.

 

 161. Заступником прокурора Черкаської області, було заявлено позов до суду, в якому той просить визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради про передачу ПП “Фонтан Сіті” земельну ділянку площею 4 970 кв. м, по вул. Гоголя, 261 у місті Черкаси, у власність та зобов’язати підприємство повернути її до комунальної власності.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 у справі №  925/2232/14 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із таким рішенням, прокуратура звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Вивчивши надані докази у справі та вислухавши доводи сторін судового процесу, колегія суддів КАГС, прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підкріплена вимогами норм законодавства України, тому підлягає задоволенню.

Тим самим, своєю постановою від 16.06.2015, КАГС зобов’язав приватне товариство повернути вказану земельну ділянку до комунальної власності.

 

 160. Черкаська міська Рада звернувся до Господарського суду Черкаської області з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 8809 кв. м по вул. Гагаріна, 41/1 (під розташування багатоповерхового житлового будинку), укладеного між ЗАТ “Трест Київміськбуд-1” та Черкаською міською радою від 03.02.2006, у зв’язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за період з лютого 2012 року по грудень 2014.

Рішенням суду першої інстанції по справі № 925/76/15 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою.

Проте, вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не несе під собою жодних правових підстав, тому підлягає відхиленню.

Тому, своєю постановою від 10.06.2015, КАГС зобов’язав товариство розірвати договір та повернути вказану земельну ділянку до державної власності.

 

  159. ПАТ “Ерде Банк” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут” про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, в рахунок погашення заборгованості за кредитом договором у розмірі 56 237 845 грн.

Рішенням суду першої інстанції позов по справі № 5011-37/17638-2012 було задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості стягнено об’єкт нерухомого майна (нежиле приміщення № 92) загальною площею 259,70 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Веденська, будинок 29/58.

Це ж рішення, після подання апеляційної скарги ПАТ “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут”, підтвердив своєю постановою від 15.06.2015 Київський апеляційний господарський суд. Тим самим, КАГС зобов’язав товариство нести відповідальність за недотримання умов кредитного договору.

 

 158. В січні 2015 року прокуратура Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Рокитнянської районної державної адміністрації та ПП “Надра-Сервіс” про визнання недійсним розпорядження Рокитнянської РДА та договору оренди земельної ділянки площею 85,1710 га, розташованої на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.03.2015 у справі № 911/104/15 позов було задоволено повністю.

Проте, не погоджуючись із рішенням ПП “Надра-Сервіс” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, вивчивши надані докази у справі, прийшла до висновку, що прийняте рішення першої інстанції відповідає нормам чинного законодавства, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Тому, своєю постановою від 16.06.2015, КАГС зобов’язав приватне товариство повернути вказану земельну ділянку до власності територіальної громади міста.

  

157. Позовом Служби зовнішньої розвідки України було заявлено про стягнення з підприємства “Сервіс” пені в сумі 850 654 грн та штрафу в сумі 626 797 грн за несвоєчасне виконання обв’язку по поставці товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/1226/15-г позов було задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 425 327 грн пені та 313 399 грн штрафу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Служба зовнішньої розвідки України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, вивчивши надані докази у справі, прийшла до висновку, що при прийнятті рішення судом першої інстанції, мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, тому рішення  підлягає зміні, а позов – задовольняється повністю.

Так, своєю постановою від 15.06.2015, КАГС зобов’язав підприємство нести відповідальність за несвоєчасне виконання обв’язку по поставці товару купленого за державні кошти.

  

156. До Господарського суду Чернігівської області звернулася Чернігівська міська рада з позовом до ТОВ “Виробничо-комерційного підприємства “Пегас” та Чернігівського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, про визнання недійсним свідоцтва на право власності товариства на виставковий майданчик автомобілів у складі приміщення охорони, загальною площею 6,7 кв. м, площадку загально площею 982 кв. м, огорожу загальною площею 279 кв. м, у місті Чернігів, по просп. Миру, 89.

Рішенням від 27.04.2015 у справі № 927/1466/14 господарський суд в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Чернігівська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Вивчивши надані докази у справі, КАГС дійшов до висновку, що спірна автостоянка і приміщення для охорони як її складова частина, є елементом складної речі і разом з вулицею вважаються однією річчю, а тому не є окремим об’єктом нерухомого майна, на яке може виникати право власності. Тому, суд визнав недійсним свідоцтво на право власності товариства.

Тим самим, постановою від 09.06.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру повернути зазначене нерухоме майно до власності громади міста.

  

 155. Прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ “Медінжиніринг” про стягнення з відповідача 232 551 грн пені та 297 779 грн штрафу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання по поставці товару в обумовлені сторонами договору порядку і строки.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3358/15-г від 01.04.2015 позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши надані докази у справі, прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Тому, своєю постановою від 08.06.2015, КАГС зобов’язав товариство виплатити штраф державі, за неналежне виконання своїх договірних зобов’язань.

 

 154. В січні 2015 року ПАТ “Комерційний банк “АКТИВ-БАНК” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Пак-Експо” про стягнення 4 362 695 доларів США та 111 000 євро поточної заборгованості за кредитом, 158 000 доларів США та 6 000 євро простроченої заборгованості за кредитом, 28 239 доларів США та 730 євро заборгованості за поточними процентами, 136 735 доларів США та 3 539 євро заборгованості за простроченими процентами, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором про здійснення кредитних операцій.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/206/15 позов задоволено повністю. 

Це ж рішення, вивчивши надані докази сторін, підтримав і Київський апеляційний господарський суд. І, своєю постановою від 08.06.2015, зобов’язав комерційну структуру виконувати свої законі обов’язки за кредитним договором.

 

 153. Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14891/13 від 03.02.2015р. задоволено позов ПАТ “Райффайзен банк Аваль”: стягнуто солідарно з ТОВ “Боско”, ТОВ “Віто - Фарм”, ТОВ “Виробниче об’єднання “Укрфарм”, ТОВ “Ніка Холдинг Інвест”, ТОВ “Альфафарм” та ТОВ “Здоров’я тотал” 688 983,47 дол. США заборгованості за кредитом, 161 913,60 дол. США заборгованості за процентами, 261 922,79 грн. пені за прострочення повернення основного боргу, 51 412,97 грн пені за прострочення сплати відсотків за кредитом.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ “Альфафарм” звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до чинних норм законодавства України та за принципом справедливості.

Тим самим, своєю постановою від 11.06.2015, КАГС зобов’язав комерційні структури виконувати свої законі обов’язки по кредитному договору.

 

 

152. В 2009 році між ПАБ “Брокбізнесбанк” та ПП “Еліт” був укладений кредитний договір. За розрахунком банку, заборгованість по несплаченим процентам на дату звернення до суду сягала 21  960  000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва позов було задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Еліт” на користь ПАТ “Брокбізнесбанк” 21 960  000 грн заборгованості за несплаченими процентами, 5 444  877 грн пені, 4 406 640 грн інфляційних втрат та 729 192 грн 3% річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариства звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Проте, за наведених у даній справі обставин, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду першої інстанції – відсутні.

Тим самим, своєю постановою від 09.06.2015, КАГС що зобов’язав товариство виконувати свої законі обов’язки по кредитному договору  перед банківською установою.

  

151. ПАТ “Українська автомобільна корпорація” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Київська міська митниця Державної фіскальної служби України, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

В 2014 році Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення, згідно з яким визнано, що ПАТ “Українська автомобільна корпорація” в особі філії “Київський головний центр “УкрАвто”, у період з 01.01.2012 по 31.07.2014 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з проходження фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають у місті Києві, процедури митного оформлення (розмитнення) транспортних засобів у зоні митного контролю, з часткою 100 відсотків. Було визнано дії товариства порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, за яке, на товариство накладено штраф у розмірі 68  000 грн та зобов'язано автомобільну корпорацію припинити порушення, шляхом приведення вартості послуг до економічно обґрунтованого рівня у двомісячний строк з дня отримання рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/2690/15-г задоволенні позовних вимог відмолено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство “Українська автомобільна корпорація” подало апеляційну скаргу.

Проте і Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Антимонопольного комітету України є справедливим та законним.

Тим самим, своєю постановою від 03.06.2015 КАГС зобов’язав товариство привести рівень цін товариства до економічно обґрунтованого рівня, не підвищуючи їх опираючись на дмонопольне становище.

  

150. Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі: Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з позовом до ТОВ “Телерадіокомпанія ЕРА” про стягнення 10 356 690 грн, за неналежне виконання договірних зобов’язань відповідачем в частині своєчасного здійснення розрахунків за належним чином надані послуги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/20293/14 позов задоволено частково, стягнуто на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з ТОВ “Телерадіокомпанія ЕРА” 7 966 564 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС, вивчивши докази сторін, прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення, а апелянт не подав жодних належних доказів на підтвердження власних слів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України.

  

149. ПАТ “БАНК ФОРУМ” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Жашківський маслозавод”, ТОВ “АРГО”, ПАТ “Городищенський маслозавод”, ПАТ “Шполянський молокозавод”, ПП “ЕКСТРА ГРЕЙД”, ПП “ІМПЕКСАГРО”, ТОВ “АГРОКОМ ГРУП”, про стягнення з останніх солідарно на свою користь суму заборгованості за кредитним договором від 2008 року у розмірі 293 841 115 грн.

Рішенням суду першої інстанції у справі № 910/18143/14 позов було задоволено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПАТ “Жашківський маслозавод” звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, обґрунтовуючи це тим, що позивачем вимоги до кожного з поручителів мають пред’являтися окремо на підставі відповідного договору поруки.

Колегія суддів КАГС, вивчивши надані докази у справі, прийшла до висновку, що апеляційна скаргу товариства не має під собою законних підстав, тому її залишено без задоволення.

Тому, постановою КАГС від 04.06.2015, зобов’язано стягнути солідарно з кожного товариства заборгованість за кредитним договором у розмірі 293 841 115 грн, з яких: 264 053 214 грн прострочена заборгованість по кредиту, 3 238 420 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 26 549 481 грн сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.

Тим самим, Київський апеляційний господарський суду зобов’язав товариства виконувати свої законі обов’язки за кредитним договором.

 

 148. В грудні 2014 року до Господарського суду міста Києва звернулися компанії “Fitzneal Real Estate limited” (місто Лондон, Великобританія), “INVESTION LIMITED” (місто Ларнака, Кіпр), “VIGORANS LIMITED” (місто Ларнака, Кіпр), “ALTIMAK LIMITED” (місто Ларнака, Кіпр) з позовом до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності міста Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення з Київської міської ради за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь компанії “Fitzneal Real Estate limited” 229 082 255 грн, компанії “INVESTION LIMITED” 110 000  грн та 49 508 грн упущеної вигоди, компанії “ALTIMAK LIMITED” 110 000 грн та 49 508 грн упущеної вигоди.

На підставі договору ТОВ “Фінансова компанія “Новий регіон” придбало у Київської міської ради в процесі приватизації, 59910760 штук простих іменних акцій АТХК “Київміськбуд”, позивачами були придбані вказані цінні папери у кількості 5500000 штук кожним на суму 12100000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №  910/29770/14 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що позивачами належними та допустимими доказами не доведено, що заявлені до стягнення ними грошові кошти є заподіяною органом державної влади шкодою у розумінні ст.1166 ЦК України. У даній справі позивачі та Київська міська рада не знаходилися у договірних відносинах щодо відчуження цінних паперів – акцій АТХК "Київміськбуд", а грошові кошти за договорами купівлі-продажу цінних паперів від позивачів отримало ТОВ “Фінансова компанія “Новий регіон”. Тому відповідальною особою за ненастання бажаного наслідку, у вигляді набуття права власності, несе продавець за договором.

В апеляційній скарзі позивачі просять рішення Господарського суду міста Києва скасувати.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, вивчивши надані докази у справі, прийшла до висновку, що норми українського законодавства, щодо відповідальності органів місцевого самоврядування застосовуються у сукупності із нормами матеріального права, якими врегульовано обставини та підстави відповідальності вказаних юридичних осіб. Тому колегія суддів не знайшла наявності підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

  

147. Прокурор в інтересах держави – Міністерства фінансів України, в особі ПАТ “Укргазбанк” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Металпак”, ПП “Торгівельна агенція “Галицький ярмарок”, ПАТ “Завод будівельно-опоряджувальних машин”, про стягнення 36 391 933 грн заборгованості, санкцій за кредитним договором, та звернення стягнення на предмети іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-34/7806-2012 позов було задоволено.

Рішення мотивовано тим, що позичальник порушив свої зобов'язання за кредитним договором, а саме прострочив оплату процентів, а тому існують підстави для пред'явлення вимог про дострокове стягнення наданого кредиту, строк повернення якого не настав.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції третя особа – ПАТ “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Тим самим, зобов’язавши комерційні структури виконувати свої грошові зобов’язання по кредитному договору перед банком. 

  

146. Предметом позову у справі № 911/4627/14 була вимога про стягнення ДП “Регіональні електричні мережі” на користь ДП “Енергоринок” за договором з оплати отриманої електричної енергії за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 на загальну суму 3 030 947 512 грн, яка включала в себе станом на 24.10.2014 основний борг у сумі 2459676624 грн, інфляційні нарахування у сумі 408027703 грн, 3% річних у сумі 126 992 686 грн., пеню у сумі 33790821 грн та штраф у сумі 2459676 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі позов задоволено в частині стягнення з ДП “Регіональні електричні мережі” на користь ДП “Енергоринок” 2 459 676 624 грн основного боргу, 1 099 218 грн штрафу, 126 992 686 грн 3 % річних, 408 027 703 грн інфляційних втрат. В частині стягнення 33 790 821 грн. пені та 1 360 457 грн штрафу відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ДП “Енергоринок” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду Київської області в частині відмови та прийняти нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

КАГС, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що останні є обґрунтованими та арифметично вірними, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню повністю в сумі 126 992 686 грн та вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю в сумі 408 027 703 грн.

Тим самим, своєю постановою від 09.06.2015, апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, відповідно до вірних розрахунків, зобов’язавши підприємство розрахуватися з ДП “Енергоринок” за повною сумою боргу.

 

 145. ВАТ “Готельний комплекс “Русь” звернулося до суду з позовною заявою про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу цінних паперів – іменних інвестиційних сертифікатів пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду “Універсальний” (ТОВ “Венчурні інвестиційні проекти”) в кількості 4545 штук загальною договірною вартістю 4 567 600 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/10516/14 в позові відмовлено.  

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ВАТ “Готельний комплекс “Русь” звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, апеляційний господарський суд встановив, що доводи наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Тому, постановою від 03.06.2015, КАГС залишив рішення місцевого господарського суду без змін, зобов’язавши товариство виконувати свої законні обов’язки по договору купівлі-продажу.

 

 144. Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ПрАТ “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України” заборгованості, у зв’язку з порушенням ним вимог законодавства при сплаті зборів до державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях.

ПрАТ “Авіакомпанія “МАУ”, отримавши за липень 2014 року грошові кошти за перевезення пасажирів та вантажів у вартість яких включено збір за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, у розмірі, що дорівнює ставці збору, який справляється зі споживача стосовно українських експлуатантів під час виконання аналогічних польотів, не здійснив перерахування у сумі 5 375 609 грн до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь у міжнародних авіаційних організаціях.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/25212/14, позов прокурора міста Києва було задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду,  відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що доводи апелянта, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, яке той прийняв ґрунтуючись вимогами матеріального та процесуального права.

Тим самим, КАГС зобов’язав комерційну структуру перерахувати державі вказану суму заборгованості. 

  

143. ПАТ “НАК “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Укртрансгаз” про стягнення 2 020 608 010 грн боргу за договором поставки природного газу.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/22936/13 провадження в частині стягнення 472  444  763 грн боргу було припинено, через сплату вказаної суми позичальником. Позов було задоволено частково, стягнуто з ПАТ “Укртрансгаз” на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” 901 545 789 грн боргу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні 41  672  330,23 грн інфляційних втрат, 203  918  194,77 грн 3% річних та 401  026  931,88 грн пені.

В свою чергу, ПАТ “Укртрансгаз”, посилаючись на неправильне та неповне дослідження доказів та порушення судом норм процесуального права,  звернулось до КАГС з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення 901 545 789 грн основного боргу, в іншій частині рішення залишити без змін.

Колегією суддів апеляційного суду було здійснено перерахунок основного боргу та встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 817  818  526 грн (1  290  263  290 грн - 472  444  763 грн), а не 901 545 789 грн (1 373 990 553 грн - 472  444  763 грн).

З огляду на встановлені обставини, судова колегія КАГС задовольнила апеляційну скаргу ПАТ “Укртрансгаз” та відмовила у задоволенні апеляційної скарги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” повністю.  

Тим самим, КАГС зобов’язав ПАТ “Укртрансгаз” виплатити вірну суму боргу ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, захистивши законі права обох сторін процесу.  

  

142. ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ПАТ “Азот” про стягнення 92 735 666 грн інфляційних та 10 057 332 грн 3% річних за договіром поставки природного газу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 по справі № 925/326/15 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до КАГС.

З огляду на всі надані докази у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права.

Тим самим, своєю постановою від 02.06.2015, КАГС зобов’язав стягнути з комерційної структури на користь національної компанії майже 103 000 000 грн.

 

 141. На розгляд господарських судів першої й апеляційної інстанцій були передані позовні вимоги ПАТ “Київенерго” до ПАТ “НАК “Нафтогаз України” про визнання підпункту договору купівлі-продажу природного газу обсягом майже 100 000 тис. куб. м недійсним (ціна за 1 000 куб. м природного газу становила за договором 3 509 грн).

 В 2012 році між товариствами було укладено договір купівлі-продажу природного газу, за яким продавець зобов’язувався передати у власність покупцю природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ “НАК “Нафтогаз України” за кодом, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природній газ, який мав використовуватися покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Спір у справі виник у зв'язку тим, що вказаний договір, на думку позивача, є удаваним та вчинений особою під впливом тяжких для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4443/15-г  в позові було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із таким рішенням ПАТ “Київенерго” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд  скасувати рішення суду першої інстанції.

Проте, вивчивши надані докази у справі, КАГС визначив, що позивачем, як вже було ґрунтовно зазначено місцевим господарським судом, не надано доказів приховання відповідачем ціни на газ понад граничну ціну (тариф), що призвело б до визнання договору як удаваного.

Тому, своєю постановою від 02.06.2015, Київський апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, зобов’язавши товариство виконувати свої законні обов’язки перед національною компанією.

 

 140. У травні 2014 року Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Виконавчого органу Київської міської ради та Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 24 682 963 грн.

В подальшому, у вересні 2014 року, до суду від позивача надійшло уточнення до позовних вимог, в яких останній просить стягнути солідарно з Виконавчого органу Київської міської ради та Департаменту промисловості та розвитку 15 532 433 грн збитків за компенсацію відсотків за користування кредитними коштами.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11255/14 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ВНЗ “Україна” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

З матеріалів справи визначено, що рішенням конкурсної комісії по відбору проектів для фінансово-кредитної підтримки суб’єктів господарювання в місті Києві від 24.04.2008 року було рекомендовано ВАТ “Комерційний банк “Хрещатик” надати ВНЗ “Україна” кредит в сумі 30 000 000 грн терміном на 36 місяців для закінчення реконструкції незавершеного будівництва дитячого санаторію “Перемога” з надбудовою та прибудовою під навчальний заклад по вул. Крамського, 10, місто Київ, а Головному управлінню з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київської міської ради – компенсувати за рахунок коштів, передбачених у бюджеті для підтримки малого і середнього підприємництва, банку 75 % від загальної відсоткової ставки, встановленої кредитною угодою між банком та позичальником.

Проте, у разі відсутності бюджетних асигнувань, управління не зобов’язане сплачувати відповідну компенсаційну частину належних до сплати відсотків. Зазначене було обумовлено угодою про співробітництво.

За таких обставин, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що договорами визначено повну відповідальність ВНЗ за сплату відсотків. Тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні вимог позивача. Тим самим, КАГС не дав незаконно стягнути з державного бюджету вказану суму коштів.

 

 139. У жовтні 2014 року ПАТ “УкрСиббанк” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Укрхорс”, ТОВ “Торговий Дім “Агрі-Трейд”, ТОВ “Укрселко”, ТОВ “Агрі Сідс” про стягнення 374 092 664 грн заборгованості за кредитом.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі 910/21296/14 позов було задоволено.

 Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ  “Укрселко” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

 Проте, суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено факт неналежного виконання відповідачами зобов’язань за кредитним договором, внаслідок чого у останніх утворилась  сума заборгованості, тому позивач набув право стягнення грошових коштів.

Тим самим, колегія суддів КАГС, своєю постановою підтвердила, що банк довів обґрунтованість своїх вимог, отже товариства зобов’язані розрахуватися з банківською установою.

 

 

138. ПАТ “Брокбізнесбанк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Еліт” про стягнення 23 315 887 грн заборгованості за кредитним договором.

Рішенням суду першої інстанції від 04.03.2015 у справі № 910/676/15-г позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Еліт” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, беручи до уваги наведені докази у справі та доводи сторін, прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва було прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга ТОВ “Еліт” задоволенню не підлягає.

Тому, своєю постановою від 26.05.2015, колегія суддів КАГС зобов’язала комерційну структуру виконати свою законні обов’язки перед банком.

  

137. У листопаді 2014 року ПАТ “Брокбізнесбанк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” про стягнення заборгованості у розмірі 4 279 301 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/24255/14 позовні вимоги було задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши докази у справі, дійшов висновку, що оскільки поруку за договором припинено не було, строк виконання зобов’язання за кредитним договором настав, то позовні вимоги банку є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Тим самим, КАГС, своєю постаново від 27.05.2015, зобов’язав товариство дотримуватись законних умов договору.

  

136. В лютому 2015 року ТОВ “Ремонтник АМ” та ТОВ “703 Металообробний завод котельного обладнання” звернулися до Господарського суд міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (порушення законодавства про захист економічної конкуренції), щодо визнання результатів конкурсних торгів – недійсними та накладення штрафу на кожного із позивачів у розмірі 50 000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3228/15-г в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачі звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення Антимонопольного комітету України, яким було визнано дії товариств під час участі у конкурсній процедурі закупівлі робіт з реконструкції котельні на вул. Багговутівській, 36-А (розробка проектно-кошторисної документації), яка проводилась КП “Київбудреконструкція” у 2013 році, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, було справедливе та відповідало нормам законодавства України.

Тим самим, КАГС, своєю постановою від 28.05.2015, зобов’язав дотримуватися законного рішення Антимонопольного комітету України, яким було виявлено порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

 

135. ПАТ “Брокбізнесбанк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Ю.Ф.Сі”, ТОВ “Бат Трейд Ліга” про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості по кредитному договору у розмірі 1 143 883 доларів США; проценти у розмірі 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11 264 доларів США, штраф за невиконання кредитного договору у розмірі 5 000 доларів США, а також стягнення з ПАТ “Ю.Ф.Сі” на користь позивача заборгованості за іпотечним договором у розмірі 50 000 доларів США штрафу за невиконання договору іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/21551/14 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ “Бат Трейд Ліга”, подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Вивчивши всі наявні докази у справі та вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС пришла до висновку, що вимоги апеляційної скарги не мають під собою законних підстав, а отже рішення суду першої інстанції, щодо зобов’язання комерційних структур по кредитному та іпотечному договорах – справедливе.   

Тим самим, КАГС, своєю постановою від 27.05.2015, зобов’язав товариства виконувати свої законні обов’язки перед банківською установою.

  

134. Рішенням Господарського суду міста Києва, а далі й постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 910/10953/14 позов Київської міської ради до ЗАТ “Пірс” було задоволено. Зобов’язано товариство звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розташовану в місті Києві, Дніпровському районі, площею 950 кв. м та повернути її Київській міській раді. Також суди зобов’язали привести землі у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель, які входять до складу ресторанного комплексу “Хутір Водограй”.

Стягнуто з ЗАТ “Пірс” на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 9 268 грн та в дохід Державного бюджету України 3  045 грн судового збору.

 

 133. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2015 задоволено позов ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина”, яким визнано припиненим грошове зобов’язання перед ПАТ “Брокбізнесбанк” за договором купівлі-продажу цінних паперів у розмірі майже 140  000  000 грн.

За договором банківського вкладу товариство передало банку грошові кошти на суму 130  000  000 грн строком з 28.12.2011 по 07.07.2014 під сплату відсотків у розмірі 18,614 річних.

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів банк зобов’язувався передати у власність ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” цінні папери, а товариство – перерахувати на поточний рахунок банківської установи загальну суму договору (130  000  000 грн).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ “Брокбізнесбанк”, у якій той просить скасувати рішення суду першої інстанції.

У ході розгляду справи, КАГС встановив факт невиконання товариством своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за придбані цінні папери та виплати відсоткового доходу. Тому зобов’язання двох сторін продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків договору. Відтак, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що доводи апелянта про неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні даного спору в суді першої інстанції є обґрунтованими.

Тим самим, своєю постановою від 27.05.2015, КАГС зобов’язав ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” виконувати законні обов’язки по договору.

  

132. Київський національний університет імені Тараса Шевченка звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Побутрембуд” про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, розташованими у місті Києві в Голосіївському районі по пр-ту Академіка Глушкова, 6, та звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 27,6010 га та 0,8124 га шляхом звільнення від майна, обладнання та механізмів, які перебувають у власності відповідача та майна інших осіб, з якими відповідачем укладені будь-які договори.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16235/14  позовні вимоги було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ПАТ  “Укрсоцбанк” та ПАТ “Побутрембуд” звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, вивчивши всі надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, в основній своїй частині, справедливе та має бути залишене без змін.

Тому, своєю постановою від 25.05.2015, КАГС зобов’язав комерційні структури звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, відведені у постійне користування навчального закладу.

 

 131. Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі ПАТ “НАК “Нафтогаз України” звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ПАТ “Енергія” про стягнення 2 138 978 грн за договором купівлі-продажу природного газу.

Рішенням господарського суду у справі № 911/600/15 позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з ПАТ “Енергія” на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” 83 297 грн пені, 11 547 грн, 47 484 грн 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи надані докази у справі, колегія судів КАГС прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – зміні в частині відмови позовних вимог та необхідно прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Тим самим, своєю постановою від 19.05.2015, КАГС зобов’язав комерційне підприємство повністю розрахуватися з національною компанією за договором купівлі-продажу природного газу.

  

130. ПАТ ,,Крюківський вагонобудівний завод” звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до ПАТ СКТБ ,,Комплекс” про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 72 105 130 грн.

Рішенням господарського суду у справі № 910/18576/13 позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 66  673  756,00 грн.; пеню в сумі 2  813  802,35 грн.; 3% річних в сумі 617  572,61 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 68  820,00 грн. В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2 000 000 грн провадження припинено, оскільки дані кошти були сплачені відповідачем після порушення провадження у даній справі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ СКТБ ,,Комплекс” подав апеляційну скаргу, у якій просить дане рішення скасувати.

Вислухавши доводи сторін та вивчивши матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення у зазначеній справі слід залишити без змін з врахуванням мотивувальної частини даної постанови.

Тим самим, КАГС, своєю постановою від 19.05.2015, зобов’язав товариство погасити свою значну заборгованість за договором поставки, враховуючи вже погашену суму боргу.

  

129. Прокурор Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та у місті Києві управління лісового і мисливського господарства та ДП “Клавдієвське лісове господарство” звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Бородянської районної державної адміністрації Київської області та ТОВ “ДЕКО ЛЮКС” про визнання недійсним договору оренди землі площею 2,7 га, розташованої на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2014 у справі           № 911/3300/14  позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ “ДЕКО ЛЮКС” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши наявні докази у справі, колегія суддів КАГС визначила рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, а апеляційну скаргу ТОВ “ДЕКО ЛЮКС” – необґрунтованою. Мотивуючи своє рішення тим, що розпорядження Бородянської РДА були прийняті з порушенням земельного законодавства України, оскільки питання про вилучення спірної землі з користування ДП “Клавдієвське лісове господарство” не вирішувалось, як це передбачено чинним законодавством України.

 

 128. Державне агентство резерву України звернулося до суду з позовом до ПАТ “Комбінат “Зірка” про повернення матеріальних цінностей (дизпаливо Л-020-62 (732, 773 т, вартістю 11 553 631 грн), дизпаливо ЄВРО марки С (88, 037 т, вартістю 1 611 077 грн), бензин А-80 (981,718 т, вартістю 18 151 965 грн), нестача яких виникла у відповідача через неналежне їх збереження.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 924/559/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, “Комбінат “Зірка” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи надані докази у справі, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, тому підстав для його скасування чи зміни не має.

Тим самим, своєю постановою від 12.05.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру повернути вказані матеріальні цінності Державному агентству резерву України.

  

127. На новий розгляд суду надійшла справа за позовом заступника прокурора міста Ялта до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради та ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, в якій він просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна санаторію “Золотий пляж” (резервуари площею 240,8 кв.м; човнову станцію площею 177,9 кв. м; склад, майстерню, літній кінозал площею 264,2 кв. м; адміністративний корпус площею 320,1 кв. м; пляжний корпус площею 654,4 кв. м; будівлю їдальні площею 1 728,3 кв. м; пляжний корпус №4 площею 5 663,3 кв. м) та визнати право власності на нього за державою в особі Фонду державного майна України.

Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради, яким вирішено оформити право власності на санаторій за товариством, не відповідає вимогам законодавства України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.02.2015 року позов було задоволено повністю.  Зобов'язано ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” повернути Фонду державного майна України  об'єкти нерухомого майна санаторію “Золотий пляж.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ “Санаторій “Золотий пляж” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

  Проте, на підставі наведених доказів, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що прийняте господарським судом рішення відповідає Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Тим самим, своєю постановою від 14.05.2015 Київський апеляційний господарський суд зобов’язав повернути санаторій до власності держави.

  

126.Заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до ТОВ “Маріїнський двір” про розірвання договору купівлі-продажу нежилих приміщень що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, 3, загальною площею 239,75 кв. м, укладеного у 2012 році, та про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за невиконання умов договору в розмірі 944 376 грн.

За зустрічним позовом, ТОВ “Маріїнський двір” наголошувало, що встановлена в договорі ціна спірного майна була визначена без урахування вартості здійснених товариством невід'ємних поліпшень.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що товариство неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання по сплаті за об'єкт приватизації в сумі 4 721 880 грн за договором, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання такого договору та стягнення неустойки.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-48/18772-2012 у задоволенні первісного позову Заступника прокурора Печерського району міста Києва було відмовлено повністю, а зустрічні позовні вимоги ТОВ “Маріїнський двір” задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, заступник Прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та наявні матеріали справи, судова колегія КАГС встановила, що рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора – задоволенню. Постановою від 13.05.2015 розірвано договір купівлі продажу нежитлових приміщень та зобов’язано товариство сплатити на користь Департаменту комунальної власності міста Києва неустойки за невиконання умов договору.

 

 

125. Прокурором Борзнянського району в інтересах держави подано позов до сільськогосподарського ТОВ “Хоробор-Агро” та Борзнянської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації щодо оренди товариством земельних ділянок лісового фонду загальною площею 469,2 га, розташованих на території Берестовецької сільської ради Борзнянського району.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 у справі № 927/94/15 частково задоволено, визнано недійсним розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації щодо терміну оренди СТОВ “Хоробор Агро”  зазначених земельних ділянок лісового фонду, присуджено товариству “Хоробор Агро” повернути земельні ділянки їх розпоряднику Чернігівській обласній державній адміністрації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду прийнято до провадження апеляційну скаргу СТОВ “Хоробор Агро”, у якій скаржник просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши всі надані докази у справі, від 20.05.2015 постановила залишила рішення суду першої інстанції без змін. Тим самим, суд зобов’язав повернути майже 470 га земель лісового фонду до державної власності.

  

124. На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України” до ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” про розірвання договору та стягнення 112 406 981 грн, 150 531 євро, 1 619 130 російських рублів,  2 892 340 дол. США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом грудня 2014 року банком за дорученнями авіакомпанії було здійснено ряд операцій, проте значна кількість платежів залишились не проведеними банківською установою. Спроби отримати обґрунтовані пояснення щодо невиконання наданих компанією платіжних доручень залишились без відповіді. Внаслідок таких дій товариство позбавлене можливості користуватись належними йому коштами, що знаходяться на рахунках банка.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/216/15-г позовні вимоги було задоволено повністю. Це рішення, своєю постановою від 18.05.2015 підтримав і Київський апеляційний господарський суд, залишивши без задоволення апеляційну скаргу ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”.

Тим самим, суди зобов’язали банк повернути незаконно затримані кошти належні ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні Авіалінії України”.

  

123. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/23126/14 задоволено позов ПАТ “Банк Форум”, вирішено стягнути з ТОВ “Малтікс” 11 442 000 грн простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 578  683 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 548  149 грн пені.

Ухвалою КАГС від було прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ “Малтікс”, у якій, відповідач просив скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва.

Проте, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що доводи скаржника викладені у апеляційній скарзі підлягають відхиленню та не підтверджують порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції при вирішенні даної справи.

Тим самим, КАГС зобов’язав товариство виконувати свої законні обов’язки до кредитному договору.  

  

122. До суду звернувся ДК “Укроборонпром” з позовом до ПАТ “Укрсоцбанк”, ДП “Завод імені В.О. Малишева” про визнання недійсним договору іпотеки.

В 2006 році між ПАТ “Укрсоцбанк” та ДП “Завод імені В.О. Малишева” було укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов’язань ДП “Завод імені В.О. Малишева” перед ПАТ “Укрсоцбанк” за договором кредиту. В заставу за було передано нежитлову будівлю загальною площею 17 323,2 кв. м, що розташована за адресою вул. Плеханівська, 126, м. Харків.

Спір у справі виник у зв’язку з тим, що на думку позивача спірний договір іпотеки було укладено між відповідачами у справі з порушенням норм законодавства, а тому існують підстави для визнання його недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 91025071/14 позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду ТОВ “Еко-Комуненерго” та ПАТ “Укрсоцбанк” звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Проте КАГС, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим.

Тому, своєю постановою від 13.05.2015, КАГС розірвав договір іпотеки, який було вкладено з невідповідністю вимогам Закону України “Про іпотеку”, Закону України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”.

  

121. ПАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про визнання недійсним договору поставки природного газу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір поставки природного газу суперечить чинному законодавству, тому має бути визнаний судом недійсним з моменту його укладення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у позові у справі № 910/28176/14 було відмовлено повністю. 

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ “Сєвєродонецьке об‘єднання “Азот” подало апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, тому підстави для його зміни чи скасування – відсутні.

Тим самим, КАГС зобов’язав товариство дотримуватися умов договору та виплачувати виниклу неустойку національній компанії.

  

120. ПАТ “Державний ощадний банк України” звернувся до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлового будинку загальною площею 2590,8 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115 – А, вартістю на 2014 рік понад 187 000 000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2015 у справі № 910/8992/14 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи судова колегія КАГС встановила, що рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Тим самим, свою постановою від 12.05.2015, КАГС зобов’язав товариство виконувати свої законні обов’язки перед банківською установою.

 

119. 17 серпня 2012 року ПАТ “НАК “Нафтогаз України” подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до ТОВ “Восток – Газсервіс” про стягнення 47 874 624 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору підряду в частині передання підрядних робіт на спірну суму коштів, у зв’язку із чим у останнього утворилась заборгованість у вказаному розмірі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “Восток – Газсервіс” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Оцінюючи подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів КАГС цілком підтримала висновок суду першої інстанції. Тим самим, своєю постановою від 12.05.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру погасити утворену заборгованість перед ПАТ “НАК “Нафтогаз України”.

  

118. Державне підприємство “ЗАВОД 410 ЦА” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Авіакомпанія “Хорс” про звільнення та повернення орендованих приміщень, розташованих за адресою: місто Київ, Повітрофлотський проспект, 94, загальною площею 506,10 кв. м.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/20443/13 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, товариство звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Проте, виходячи із наданих доказів у справі, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції – змінам. Тим самим, своєю постановою від 12.05.2015, зобов'язавши ТОВ “Авіакомпанія “Хорс”  звільнити та повернути незаконно орендоване нерухоме майно до державної власності.

  

117. На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ТОВ “Ріелком Новий” до ТОВ “Ріелком” та ПАТ “Дельта Банк” про визнання договору іпотеки недійсним.

Відповідно до його умов сторони встановили, що загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 5 000 000 доларів США та цільовим призначенням кредиту є поповнення обігових коштів.

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника, між банком та позивачем було укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого, товариство передає в іпотеку банку належні йому майнові права на нежилі (офісні) приміщення загальною площею 1 535,17 кв. м, що знаходяться на 2-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/2430/14 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ “Ріелком Новий” оскаржило його в апеляційному порядку.

Проте, Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого суду, як законними і підстав для його скасування не знайшов. А доводи апелянта по суті скарги – безпідставними й необґрунтованими. Тобто КАГС, своєю постановою від 28.04.2015, зобов’язав товариство виконувати свої законні обов’язки, відповідно до договору іпотеки.

  

116. На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ТОВ “Виробниче об’єднання “Укрфарм” до ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання припиненим зобов’язання поруки.

У 2010 році між ПАТ “Райффазен Банк Аваль” та ТОВ “Виробниче об’єднання “Укрфарм” було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання кредитних зобов’язань: повернути кредит в розмірі 789 337 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11 % річних, сплатити комісію за видачу кредитних коштів у розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії; сплатити пені, штрафи, передбачені договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов’язані з неналежним виконанням боржником умов Кредитного договору.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову – відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Враховуючи усі надані докази у справі, колегія суддів КАГС дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги – відсутні. А рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Тим самим, своєю постановою від 15.04.2015, КАГС зобов’язав товариство виконувати свої законні обов’язків перед банківською установою.

  

115. ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП “Техенерго” та “Пісківський завод скловиробів” про стягнення 2 470 166 євро та 369 303 293 грн. В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за генеральною угодою та усіма кредитними договорами було укладено договір поруки.

Рішенням Господарського суду міста Києва, а надалі й постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/23754/14 позов було задоволено частково, стягнуто солідарно з ДП “Техенерго” та ТОВ “Пісківський завод скловиробів” на користь позивача ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” заборгованість в розмірі 2 470 166 євро та 353 086 909 грн, розстрочивши виконання рішення та встановивши порядок оплати.

 

114. ВАТ “Московская кондитерская фабрика “Красный Октябрь” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ПАТ “АВК”, ПАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К”, ПАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К” та ПАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К” про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг, зобов’язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення дії свідоцтва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/26127/14 позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ “АВК” звернулось до Київського апеляційного господарського суду. Всебічно і повно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи, керуючись законом, КАГС прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

Тим самим, КАГС, своєю постановою від 21.04.2015, повернув вітчизняним товариствам право на законне користування знаком для товарів і послуг.

  

113. ТОВ “Торговий дім “Індар” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ “По виробництву інсулінів “Індар” заборгованості за договором купівлі-продажу у загальній сумі 2 099 980 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що борг виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань перед позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/18698/14 від   18.11.2014 в позові було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. Проте, Київський апеляційний господарський суд, вивчивши всі надані докази у справі, підтримав рішення суду першої інстанції. Тим самим, КАГС, своєю постановою від 27.04.2015 зобов’язав комерційну структуру дотримуватись своїх законних обов’язків по договором купівлі-продажу.

  

112. ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ ВКФ “Валентина, ЛТД” про  стягнення заборгованості в сумі 26 556 291 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2015 у справі № 911/5086/14 позовні вимоги ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, ТОВ ВКФ “Валентина, ЛТД” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши наявні доказу у справі, колегія суддів КАГС визначила рішення суду як таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а підстав для його скасування чи зміни не виявилось.

Тим самим, КАГС зобов’язав комерційну структуру виконувати свої законні обов’язки по кредитному договору перед банківською установою.

  

111. ПАТ НАК “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Чорноморнафтогаз”  про стягнення боргу у розмірі 23 250 828 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2015 року у справі № 911/3220/14 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ НАК “Нафтогаз України” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, вислухавши доводи сторін та вивчивши докази у справі, прийшла до висновку, що суд першої інстанції не досконально вивчив справу. А тому, своєю постановою від 16.04.2015, КАГС відмінив рішення Господарського суду міста Києва, задовольнивши апеляційну скаргу ПАТ НАК “Нафтогаз України”. Тим самим, зобов’язавши ПАТ “Чорноморнафтогаз” виплатити свій борг державній компанії.

  

110. Прокурором Корюківського району подав позов до Виробничого сільськогосподарського кооперативу „імені Горького” та Корюківської районної державної адміністрації, про визнання недійсним розпорядження Корюківської районної державної адміністрації про передачу земельних ділянок лісового фонду площею 583,50 га до ВСК „Імені Горького”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною інспекцією сільського господарства в Щорському районі проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства ВСК „імені Горького” та під час перевірки встановлено, що ВСК використовує землі без оформлення правовстановлюючих документів.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2014 у справі № 927/1498/14 позов було задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ВСК “імені Горького” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, КАГС, вивчивши всі надані докази у справі, прийшов до висновку, що суд першої інстанції прийняв справедливе й законне рішення. Тому, своєю постановою від 16.04.2015, суд зобов’язав ВСК “імені Горького” повернути вказану земельну ділянку до державної власності.

 

 

109. Рішенням Господарського суду міста Києва позов ПАТ “Родовід банк” до ТОВ “ТММ-Будкомплект” та Фірми “Т.М.М.”, про визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна за договором іпотеки задоволено повністю. Київський апеляційний господарський суд, до якого звернулася з апеляційною скаргою Фірма “Т.М.М.”, після тривалого вивчення доказів у справі, своєю постановою від 22.04.2015, підтримав рішення суду першої інстанції.

Було визнано недійсним договір про припинення дії кредитного договору. Стягнуто солідарно з ТОВ “ТММ-Будкомплект” та Фірми “Т.М.М.” на користь банка 8 853 315 грн заборгованості, в рахунок погашення якої було визначено об’єкти нерухомого майна, що належать Фірми “Т.М.М.” та знаходяться за адресою: Солом'янський район, місто Київ, пр-т Космонавта Комарова, 22-28.

Таким чином суд зобов’язав комерційні структури нести законну відповідальність перед банківською установою.

 

 

108. Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/79/14 позовні вимоги Прокурора Обухівського району Київської області до ЗАТ “Золоті ворота” було задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради про надання земельної ділянки площею 0,546 га., яка знаходиться в смт Козин, по вул. Луговій, Обухівського району, Київської області в оренду.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.06.2003р., укладений між виконавчим комітетом Козинської селищної ради та, та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. Проте КАГС, вивчивши всі докази у справі, підтримав попереднє рішення суду. Тим самим, своєю постановою від 22.04.2015, апеляційний суд повернув вказану земельну ділянку до державної власності.

 

 

107. До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ “Українські інвестиційні системи” до ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” про визнання кредитного договору недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача договір є недійсним з моменту укладання, оскілки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Між банком та товариством було укладено кредитний договір з лімітом лінії на суму 6 250 000 доларів США. Додатковими угодами до договору ліміт кредитної лінії неодноразово змінювався, станом на 2013 рік ліміт був визначений 118 697 832 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі
№ 910/25048/14 в задоволенні позовних вимог ТОВ “Українські інвестиційні системи” було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

З урахуванням викладених доказів у справі, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Тим самим, своєю постановою від 28.04.2015, КАГС запобіг не виконанню законних обов’язків по кредитному договору комерційної структури перед банківською установою.

 

 

106. ПАТ “Форум Банк” звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ “Кліко Компані” про стягнення боргу в сумі 13 643 413 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 у справі № 910/14138/14 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши надані докази у справі, підтримав попереднє рішення суду, мотивуючи це тим, що ТОВ “Кліко Компані” порушило умови договору та не повернуло грошові кошти, отримані в кредит.

Таким чином, своєю постановою від 21.04.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру виконувати свої законні обов’язки по кредитному договору перед банківською установою.

 

 

105. Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Сентей” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. А саме, змінити нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки з 1 417 579 грн на 9 388 152 грн та розмір річної орендної плати з 1% від нормативної грошової оцінки ділянки до 3%.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що в договорі чітко зазначено процентну ставку орендної плати за землю на рівні 1%, але в  ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати для земель несільськогосподарського призначення не може бути меншим трикратного розміру земельного податку.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 911/4508/14 від 17.12.2014 позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ “Сентей” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши всі доказі у справі, колегія суддів КАГС не знайшла підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги. Тим самим, своєю постановою від 20.04.2015, суд зобов’язав комерційну структуру сплачувати орендну плату, відповідно до чинного законодавства України.  

 

 

104. ПАТ “Миргородський завод мінеральних вод” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та ПАТ “Миргородський завод продтоварів “Калинка” про визнання свідоцтва України знак для товарів і послуг “МИРГОРОДСЬКА MIRGORODSKA” недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2014р. у справі № 910/3376/14 позов ПАТ “Миргородський завод мінеральних вод” було задоволено.

Не погодившись, ПАТ “Миргородський завод продтоварів “Калинка” звернулась до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу. Проте, колегія суддів КАГС вивчивши всі докази у справі, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено при повному з’ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні. Тому в задоволені апеляційної скарги підстав знайдено не було.

Тим самим, своєю постановою від 23.04.2015, КАГС захистив інтелектуальні права товариства.

 

 

103. Київський національний університет імені Тараса Шевченка звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Укрсоцбанк” та ПАТ “Побутрембуд”, про визнання недійсним іпотечного договору та про визнання такими, що відсутні, майнові права на житлові квартири та нежитлові приміщення. Відповідно до договору сторони визначили, що предметом договору є діяльність сторін по проектуванню та будівництву комплексу житлових будинків та інших споруд на земельних ділянках на проспекті Академіка Глушкова, 6, у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 28,4134 га, що відведені КНУ імені Т. Шевченка.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що чинним, на час укладення оспорюваного договору, законодавством не передбачалось передачі майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва в іпотеку. Крім того, ПАТ “Побутрембуд”, укладаючи спірний договір, не мав ні права власності, ні інших майнових прав на об'єкт будівництва.

Вивчивши надані доказ у справі, суди обох інстанцій дійшли висновку, що оскільки КНУ імені Т. Шевченка не є стороною зобов’язання із повернення кредиту ПАТ “Укрсоцбанк” за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії, за відсутності належних доказів того, що майнові права на квартири, що були предметом іпотеки. Так, колегія суддів КАГС не знайшла правових підстав для задоволення заяви ПАТ “Укрсоцбанк”.

Рішенням суду першої інстанції у справі № 910/12706/13, позовні вимоги університету були задоволені.

Тому, своєю постановою від 08.04.2015, КАГС залишив в силі рішення суду першої інстанції, тим самим не дав незаконно відняти в університету об'єкт незавершеного будівництва.

 

102. ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ДП “Росток-Грифон” ТОВ “Продінвест”, ТОВ “Продінвест”, ТОВ “Метро-Інформ”, в якому просить стягнути із ДП “Росток-Грифон” ТОВ “Продінвест” заборгованості за кредитом у сумі 4 654 453 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2014 у справі № 925/1678/13 позов банку задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач за зустрічним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів КАГС не знайшла.

Тим самим, своєю постановою від 14.04.2015, КАГС зобов’язав товариства виконати свої законні обов’язки перед банківською установою.

 

 

 

      101. ТОВ “Астеліт” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про укладання додаткового договіру про поновлення строку оренди приміщення площею 10 кв. м технічного поверху будівлі за адресою: місто Київ, бульвар Чоколівський, 13 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за ставкою 40%.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року у справі № 910/26743/14 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Так, з огляду на з’ясовані апеляційним господарським судом обставини, прийшов до висновку, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Таким чином, апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Прокуратури міста Києва підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду – скасуванню.  

Тим самим, своєю постановою від 14.05.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру повернути вказане нерухоме майно до державної власності.

  

100. ПАТ “Кримзалізобетон” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” про розірвання генеральної угоди та кредитних договорів, припинення зобов’язання позивача та звільнення позивача від сплати штрафних санкцій та пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та банком було укладено кредитні договори, на виконання яких відповідачем було відкрито товариству невідновлювальну кредитну лінію та надано грошові кошти на суму 6 260 000 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту 15.12.17. та на суму 11 422 139,90 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту 15.12.17. На думку ПАТ “Кримзалізобетон”, на даний час на території АР Крим виникли форс-мажорні обставини, які унеможливлюють подальше виконання генеральної угоди та кредитних договорів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Проте, КАГС, враховуючи докази надані представниками сторін як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, прийшов до  висновку, що товариство не надало належних та допустимих доказів порушення банком законних та охоронюваних інтересів позивача, а отже Господарським судом міста Києва було повно, всебічно і об’єктивно з`ясовано обставини справи. Тому, свою постановою від 09.04.2015, апеляційний суд залишив скаргу ПАТ “Кримзалізобетон” без задоволення, зобов’язавши виконувати свої законні обов’язки перед банківською установою.

  

99. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося до суду з позовною заявою до Школьної С.Н. про розірвання договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва (вбудовано-прибудований магазин по вул. Демнянській, 16 у м. Львові), укладеного у 2004 році. Позивачем було проведено перевірку відчуженого об’єкту незавершеного будівництва та встановлено невиконання умов договору щодо добудови об’єкта у визначений строк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 у справі       № 910/25156/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, КАГС, вивчивши всі докази у справі, своєю постановою від 07.04.2015, залишив апеляційну скаргу без задоволення, підтримавши рішення на користь державної установи.

  

98. ДП “Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ “Унітех Трейдінг” про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання цільової безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі у розмірі 1 079 430,75 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі        № 910/9580/14 позов ДП “Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” до ТОВ “Унітех Трейдінг” було задоволено повністю.

З огляду на всі докази у справі, колегія Київського апеляційного господарського суду не знайшла підстав для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права. Тому, своєю постановою від 08.04.2015, КАГС зобов’язав товариство повернути державному підприємству понад 1 млн грн.

  

97. Прокурор Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов до ПП “Сім – Альянс” про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємством безпідставно було набуто право власності на земельну ділянку, нежитлові будівлі площею 123,0 кв. м, 131,0 кв. м, 123,0 кв. м, 127,5 кв. м, за адресою: проспект Володимира Маяковського, 14/12 у Деснянському районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 у справі       № 910/14968/14 позов було задоволено. Право власності на вказані об’єкти нерухомого майна визнано за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПП “Сім-Альянс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. Проте, КАГС, вивчивши всі докази у справі, своєю постановою від 08.04.2015, залишив апеляційну скаргу комерційної структури без задоволення, тим самим повернувши вказані нежитлові приміщення до власності громади столиці.

  

96. Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, КП “Школяр” Дарницького району міста Києва, Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у ДНЗ № 774 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-В та зобов’язання КП “Школяр” звільнити орендоване приміщення дошкільного навчального закладу.

Позовні вимоги обґрунтовані використанням відповідачем орендованого приміщення для діяльності не пов’язаної з навчально-виховним процесом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 у справі № 910/21597/14 позовні вимоги прокурора були задоволені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, КП “Школяр” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийшла до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з’ясуванням обставин, тому рішення суду є законним та обґрунтованим. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів КАГС не знайшла.

Тому, своєю постановою від 07.04.2015, КАГС зобов’язав підприємство звільнити орендоване приміщення дошкільного навчального закладу.

  

95. В листопаді 2014 року ТОВ “ТД АКС ” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ПАТ “Універсал Банк”     1 535 161 грн неодержаного прибутку. 

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що після розірвання договору відповідач зобов’язаний був повернути орендодавцю приміщення не пізніше ніж 5 робочих днів з дня закінчення строку договору у належному стані. Натомість, неналежне виконання відповідачем умов договору позбавило позивача здати спірне приміщення в оренду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 у справі № 910/24267/14 в позові було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “ТД АКС” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийшла до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знайшла. Тому, своєю постановою від 07.04.2015, КАГС відмовив комерційній структурі у необґрунтованому стягненні з банківської установи понад 1,5 млн грн.

  

94. В листопаді 2014 року ТОВ “Севастопольмарінсервіс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України  про стягнення 662 529,90 грн збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 у справі № 910/24559/14 відмовлено повністю

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте КАГС, вивчивши всі надані докази у справі, дійшов до висновку, що судом першої інстанції було прийняте правильне та законне рішення. Тому, своєю постановою від 02.04.2015 суд відмовив у задоволені позовних вимог товариства, не давши стягнути з державної установи понад 660 000 грн.

  

93. ПАТ “Брокбізнесбанк” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ “Лінія Кіно” про  стягнення заборгованості по кредитному договору, загальна сума якої складає понад 4 000 000 доларів США, що еквівалентно 60 741 800 грн (за курсом станом на 28.11.2014 року).

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.12.2014 року у справі № 910/20057/14 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Лінія Кіно” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, враховуючи всі обставини справи, колегія суддів КАГС дійшли висновку, що судом першої інстанції було правомірно задоволено позов банку, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції строк виконання зобов’язання за кредитним договором відповідачем виконано не було. Тому, своєю постановою від 02.04.2015 КАГС зобов’язав товариство сплатити свій борг банківській установі.

  

92. У справі № 910/17930/14 підставою для звернення з позовом до суду стало те, що Київрада не повернула ТОВ “Міллагро” грошові кошти у розмірі 39 162 219,45 грн, отримані за договором купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10 005,70 кв. м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-А.

За твердженням позивача, Київрада відповідно до Цивільного кодексу України, зобов'язана повернути позивачу, як потерпілій особі, кошти, набуті на підставі договір купівлі-продажу, який згодом був визнаний судом недійсним.

У зв’язку з цим, на думку ТОВ “Міллагро”, з Київради, як органу місцевого самоврядування, необхідно стягнути завдану позивачам майнову шкоду.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарські суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, своєю постановою від 02.04.2015, КАГС не дав стягнути з Київради майже 40 млн грн.

 

91. ТОВ “Амстор” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про визнання кредитного договору недійсним.

У 2007 році між ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ТОВ “Амстор” був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії, яка не може перевищувати 234 836 014 руб.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року у справі № 908/4837/14 в задоволенні позовних вимог ТОВ “Амстор” відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Проте, вивчивши всі надані докази у справі та вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції по даній справі є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, тому підстав для його скасування чи зміни не було.

Тим самим, своєю постановою від 01.04.2015, КАГС відмовив у задоволені апеляційної скарги, зобов’язавши підприємство виконувати свою законі обов’язки перед банківською структурою.

  

90. у 2008 році між ТОВ “Місто Банк” та Кардавою Т. було укладено Договір про надання кредиту, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 35 000 доларів США строком до 20.04.2011 зі сплатою 15% річних з метою придбання нерухомості.

 З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором, між позивачем та позичальником було укладено Договір іпотеки, предметом якого було нерухоме майно, а саме квартира за номером 110 у будинку під номером 2/13, розташованому по проспекту Леся Курбаса в місті Києві.

Позивач зазначив суду, що позичальником були порушені умови договору – не сплачувались кредит та відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі понад 320 000 грн.

Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з заборгованості, проте в процесі розгляду справи з’ясувалось, що гр. Кардава Т. помер у 2010 році. У зв’язку з чим, провадження по стягненню було припинено.

У зв’язку зі смертю, Київська міська рада звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про визнання спадщини Кардави Т. відумерлою у зв’язку із відсутністю у померлого спадкоємців за законом і за заповітом.

Банк звернувся до суду із позовом про стягнення з Київської міської ради коштів за рахунок відумерлої спадщини. Остання проти позову заперечувала з тих підстав, що станом на поточну дату відумерла спадщина у встановленому порядку до комунальної власності територіальної громади міста Києва не передавались, а радою не приймалось рішення про її прийняття до комунальної власності.

Так, вивчивши всі наявні докази у справі суд звернув увагу позивача на те, що Цивільний кодекс України не ототожнює спадкоємця з територіальною громадою в особі органу місцевого самоврядування, до якої переходить у власність відумерла спадщина. А отже, позов не може бути задоволено.

Всебічно вивчивши умови справи № 910/23399/14, Київський апеляційний суд підтримав рішення суду першої інстанції. Тим самим, своєю постановою від 02.04.2015, КАГС відмовив у стягненні заборгованості фізичної особи з громади міста.

  

89. Заступник прокурора Деснянського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовною заявою про зобов’язання ТОВ “ВІП Трансгаз” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02 га по вул. Бальзака, 10-А у Деснянському районі м. Києва, що використовується під розміщення автомобільного газозаправного пункту, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

  Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як встановлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідач займає та використовує вказану земельну ділянку під розміщення споруди автомобільного газозаправного пункту самовільно, без оформлення передбачених документів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись при цьому на те, що позивачем не доведено підстав набуття у комунальну власність вказаної земельної ділянки територіальною громадою міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. у справі № 910/27984/14  позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС, вивчивши всі докази у справі,  зазначив, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що ТОВ “ВІП Трансгаз” зроблено не було, а доводи  апелянта не спростовують відсутність у відповідача передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на право зайняття земельної ділянки  без відповідного рішення Київської міської ради.

Таким чином, соєю постановою від 01.04.2015, КАГС зобов’язав ТОВ звільнити самовільно займану території, повернувши її до власності громади міста.  

  

88. Ще у 2011 році до Господарського суду АР Крим потрапив позовом заступника прокурора міста Ялта до Лівадійської селищної ради та ТОВ “Левада”, про визнання недійсним рішення та спонукання до повернення земельної ділянки площею 0,06485 га, що знаходиться в місті Ялта, смт Лівадія, вул. Батуріна, 12-А. На ній розміщена біокліматична станція Санаторію “Лівадія”, загальною площею 20,3 кв. м.

Позов було задоволено частково, визнано недійсним рішення про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ Компанія “Промкерам”, в частині про повернення ділянку у користування ДП “Санаторію “Лівадія” ПрАТ ЛОЗПУ “Укрпрофоздоровниця” – відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2014 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Розгляд апеляційних скарг Заступника прокурора міста Ялти та ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” у даній справі № 5002-22/2801-2011 здійснювався Київським апеляційним господарським судом згідно з Закону України “Про забезпечення прав в свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території”.

На підставі встановлених під час апеляційного провадження обставин справи, апеляційний господарський суд у своїй постанові від 15.04.2015 прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та скасування рішення Господарського суду АР Крим в частині задоволених вимог. Апеляційна скарга заступника прокурора міста Ялти задоволенню не підлягає.

  

87. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі  910/20998/14 відмовлено у задоволенні позову ТОВ “Центрбудсервіс” до  Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про  визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції”.

Як вбачається з матеріалів справи,  Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольнго комітету України прийняла рішення, відповідно до якого визнано, що ТОВ “Центрбудсервіс” протягом періоду з 11.12.2008 по 01.05.2014 займало монопольне становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах будинку за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а, який знаходиться на обслуговуванні ТОВ “Центрбудсервіс”, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем пропущено строк оскарження рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Суд визначив, що закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів. Тому своєю постановою від 01.04.2015 КАГС підтримав рішення суду першої інстанції, залишивши апеляційну скаргу товариства без задоволення.

 

86. Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та ТОВ НВП “УКРТОРГБУД” про визнання незаконним та скасування пункту рішення Київської міської ради про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,093 га на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі міста Києва та зобов’язання підприємства відновити становище, яке існувало до порушення.

20 квітня 2000 між Київською міською радою та науково-виробничим підприємством “УКРТОРГБУД” у формі товариством було укладено договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарчих будівель і споруд. Прокурор зазначав, що ТОВ НВП “УКРТОРГБУД” продало ЗАТ “Українські Сателітарні Системи” частину нежилих приміщень площею 261,6 кв. м, а згодом, право власності на вказаний нежитловий будинок перейшло до ТОВ “Компанія “АТЛАНТІК ГРУП”. Таким чином, оскільки на момент надання в оренду ТОВ НВП “УКРТОРГБУД” земельної ділянки останнє продало ЗАТ “Українські Сателітарні Системи” частину нежилих приміщень, то не являлось власником вказаного майна, а тому рішення Київської міської ради було прийнято з порушенням вимог законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі № 910/21087/14 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

На підставі апеляційної скарги прокурора, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, вивчивши всі надані докази у справі, прийшла до висновку, що вказана скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду першої інстанції – скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, своєю постановою від 31.03.2015, КАГС зобов’язав комерційну структуру повернути земельну ділянку у власність держави, з умовою приведення її до попереднього стану.

  

85. Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ “Банк “Камбіо” про стягнення 11 284 672, 98 грн заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року у справі № 910/26386/14 позовні вимоги задоволенні повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, вивчивши всі надані докази у справі, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги Державної іпотечної установи підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тому висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а рішення Господарського суду міста Києва відповідає чинному законодавству. Таким чином, своєю постановою від 31.03.2015 КАГС зобов’язав банк повернути державній установі понад 11 млн грн.

  

84. ВАТ “РТК-Лізинг” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до КП “Київський метрополітен” про звернення стягнення на заставлене ЗАТ “ВАГОНМАШ” майно, передане за контрактною угодою КП “Київський метрополітен”, шляхом реалізації з публічних торгів з початковою продажною вартістю предмета застави в розмірі 144 476 360 руб.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 13 листопада 2012 року між ВАТ “РТК-Лізинг” та ЗАТ “ВАГОНМАШ” було укладено Договір позики, відповідно до умов якого, перший надав позику на загальну суму 250 000 000 руб., а позичальник по закінченні терміну позики зобов’язався повернути суму позики і сплатити нараховані на неї відсотки. Також, 05 грудня 2012 року між ВАТ “РТК-Лізинг” та ЗАТ “ВАГОНМАШ” було укладено договір про заставу (обладнання та незавершене виробництво (вагони)).

Проте, враховуючи встановлені фактичні обставини справи № 910/12800/14, суд першої й апеляційної інстанції прийшли до висновку, що позовні вимоги ВАТ “РТК-Лізинг” до КП “Київський метрополітен” є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Тим самим, КАГС своєю постановою від 25.03.2015, залишив без задоволення апеляційну скаргу товариства, не давши стягнути з комунального підприємства 144 476 360 руб.

  

83. ТОВ “Поверхность Спорт-ТВ” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Національної телекомпанії України 55 100 000 грн компенсації за порушення виключних майнових прав інтелектуальної власності позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у період з вересня 2009 року по квітень 2010 року НТУ розповсюджувалися прямі трансляції матчів, записи матчів та спеціальні програми Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010 років шляхом супутникової трансляції сигналів телевізійного каналу “Перший Національний”, а оскільки виключне право на телевізійну трансляцію та ретрансляцію програм Ліги Чемпіонів на території України належить ТОВ “Поверхность Спорт – ТВ” на підставі договору, укладеного з Союзом Європейської Футбольної Асоціації, то позивач вважає здійснюване відповідачем розповсюдження неправомірним і просить стягнути відповідну компенсацію.

Проте, як було встановлено судом першої інстанції, а потім підтримано Київським апеляційним господарським судом, позивачем не було надано необхідних фактичних доказів свого виключного права використання записів. А тому, у справі № 5011-76/12619-2012 КАГС 31.03.2015 постановив залишити позов ТОВ “Поверхность Спорт-ТВ” без задоволення, не давши стягнути з Національної телекомпанії України 55 100 000 грн.

  

82. Прокурор Голосіївського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП “Укрпошта” про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (СЗШ № 150, загальною площею 36 кв. м, за адресою: вул. Червонопрапорна, 148 у м. Києві) комунальної власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва, укладений між Голосіївською районною в міста Києві радою та Південним поштампом Київської міської дирекції ДП “Укрпошта”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приміщення школи було надано в оренду для здійснення підприємницької діяльності і ця діяльність не пов’язана з навчально-виховним процесом, а отже договір суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Закону України “Про освіту”.   

Розглянувши всі надані докази у справі суд першої інстанції, а надалі і Київський апеляційний господарський суд, прийшли до висновку, що позов прокурора має під собою законні підстави, а отже підлягає задоволенню. Тому, своєю постановою від 30.03.2015, КАГС зобов’язав підприємство звільнити приміщення навчального закладу.  

  

81. Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі виконавчого органу Київської міської ради та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до КО “Київзеленбуд” та ТОВ “Газенергобуд” про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів по закупівлі “Влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. М. Бажана”, договору підряду та додаткових угод до нього.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення тендерного комітету КО “Київзеленбуд”, є недійсним, оскільки прийняте всупереч вимог чинного законодавства України. Крім того, прокурором було заявлено вимогу про визнання недійсним договору підряду, укладеного між відповідачами на підставі недійсного рішення. Загальна вартість робіт за вказаним договором складає близько 2 130 00 грн з ПДВ. А з урахуванням граничних розмірів фінансування проекту влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. Миколи Бажана, розмір бюджетного зобов’язання          КО “Київзеленбуд” не могло перевищувати 1 392 700 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 у справі № 910/21615/14 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши всі надані докази у справі, також підтримав рішення суду першої інстанції. І своєю постановою від 31.03.2015 зобов’язав розірвати незаконний договір, який не відповідає вимогам державних установ та законодавства України.

  

80. ТОВ “Т КАПІТАЛ” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “ТЕРРА БАНК” про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, надавши кредит в сумі 110 000 000,00 грн погодився на забезпечення вартістю всього 30 000 000,00 грн.

Відповідно до договору, предметом застави стали майнові права на грошові кошти, які належать заставодавцю за договором банківського вкладу, укладеним між заставодавцем та ПАТ “Терра Банк” на суму 30 000 000,00 грн.

Проте суд першої, а далі й апеляційної інстанцій прийшли до висновку у справі № 910/25811/14, що позовні вимоги ТОВ “Т КАПІТАЛ” є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Тим самим, Київський апеляційний господарський суд своє постановою від 23.03.2015 зобов’язав товариство виконувати свої обов’язки по кредиту.

  

79. ТОВ “Комплекс-92 ЛТД” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю: нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв. м, а саме: прорабська, майстерня, склади з підвалом, побутові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 16.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі № 910/6067/14 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Комплекс-92 ЛТД” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Свої вимоги апелянт обґрунтував тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин справи.

Товариство посилалось на те, що протягом 20 років воно володіло вищевказаним нерухомим майном та у відповідності до ч. 1 ст. 344 ЦК України набуло право власності на нього.

Проте, суд визначив, що оскільки дозволів на будівництво вищезазначених будівель не видавались, земельні ділянки під уже збудоване майно не надавались, право власності на них не реєструвалось, тому нежитлові будівлі мають статус об’єкта самочинного будівництва.

Беручи до уваги наведене та інші виявлені судом обставини, судова колегія КАГС постановила, що рішення Господарського суду міста Києва  прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, у зв’язку з чим апеляційна скарга ТОВ “Комплекс-92 ЛТД” задоволенню не підлягає. Тим самим, суд своєю постановою від 24.03.2015 повернув до державної власності будівлі загальною площею 597,1 кв. м.

  

78. В 2011 році ТОВ “Ледум” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров’я України про визнання укладеним договору про закупівлю товарів за державні кошти між Міністерством охорони здоров’я України та ТОВ “Ледум”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство отримало від Міністерства охорони здоров’я України повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відповідно до якого учасником-переможцем визначено позивача, а кінцевим строком укладення договору про закупівлю – 03.12.2010 року.

Проте, у ході вивчення доказів, суд першої інстанції встановив, що на момент укладання договору було декілька обставин, які унеможливлювали заключення договору між товариством і держаним органом, у томі числі й відсутність державної реєстрації виробу медичного призначення.

Тому, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 у справі № 64/56-4/389 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ “Ледум” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, вивчивши всі надані докази у справі та вивчивши всі доводи сторін, не виявив підстав для скасування рішення суду першої інстанції, і своєю постановою від 25.03.2015 залишив апеляційну скаргу товариства без задоволення.

  

77. ПАТ “Пересувна механізована колона – 43” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення, яким, зокрема, визнано, що позивач під час участі у конкурсній процедурі закупівлі “робіт з укріплення схилу біля будівлі на вул. Нижньоюрківській, 53 у Подільському районі м. Києва”, яку проводило КП “Дирекція з капітального будівництва та реконструкції “Київбудреконструкція”, вчинив порушення, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Рішенням господарського суду міста Києва  від 22.12.2014 у справі № 910/23041/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не    погоджуючись із вказаним, ПАТ “Пересувна механізована колона – 43” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши всі докази у справі, постановила, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва відповідає чинному законодавству. Тим самим, своєю постановою від 23.03.2015, суд  відмовив у задоволені апеляційної скарги, зобов’язавши товариство відповідати за свої неправомірні дії.

  

76. У квітні 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП “Готельний комплекс “Турист” ПАТ “Укрпрофтур” про зобов’язання відповідача привести будівлю готельного комплексу до попереднього стану (згідно з поповерховими планами) на вул. Р. Окипної, 2 у Дніпровському районі міста Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено істотне порушення будівельних норм і правил, що є достатньою підставою застосувати Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі № 910/7772/14 позов було задоволено повністю. Не погоджуючись із ним, ДП “Готельний комплекс “Турист” ПАТ “Укрпрофтур” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, вивчивши всі докази у справі колегія судів КАГС, своєю постановою від 26.03.2015, підтримала рішення суду першої інстанції, залишивши апеляційну скаргу без задоволення. Тим самим, зобов’язавши підприємство дотримуватись законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

 

 75. До Господарського суду Київської області звернулось ПАТ “Комерційний банк “Надра” з позовом до ТОВ “РГК” про стягнення 76 899 671,40 грн. Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2014 року у справі № 911/1861/14 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “РГК” на користь банка “Надра” 72 000 000 грн заборгованості за кредитом, 3 71 8000 грн заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках, 1 100 000 грн заборгованості по простроченим відсоткам, 1 870 грн 00 коп. пені, 31 429 грн 30 коп. 3% річних, та 73 034 грн судового збору до державної казни.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ “РГК” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС встановив, що обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. Тому, колегія суддів своєю постановою від 23.03.2015 підтримала рішення Господарського суду Київської області, визначивши, що апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Тим самим, КАГС зобов’язав товариство виконувати свою законні зобов’язання перед банком.

  

74. Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Мета-95” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Семена Скляренка, 1 в Оболонському районі м. Києва, розміром 0, 3564 га, в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її грошової оцінки”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі № 910/23512/14 позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради – задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає. Тим самим, зобов’язавши товариство сплачувати до державного бюджету орендну плату, відповідно до діючого законодавства.

 

 73. Прокурор міста Біла Церква Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Білоцерківської міської ради та Фізичної особи-підприємця про скасування договору на встановлення особистих строкових сервітутів, визнання недійсними договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зобов’язання ФОП повернути територіальній громаді міста Біла Церква земельні ділянки по вул. Семашко, в районі Пологового будинку, загальною площею 0,0090 га, у стані, що існував до надання зазначених земельних ділянок у користування.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі № 911/3085/14 позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ФОП звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте КАГС встановив, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, тому підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на це, судова колегія своєю постановою від 17.03.2015 відмовила в задоволені апеляційної скарги ФОП, повернувши земельну ділянку до власності громади міста.

 

 72. ПАТ “Комерційний банк “Надра” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція” та Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнати недійсним аукціону з реалізації рухомого арештованого майна – автомобіля марки “Нummer”, модель Н2, 2007-го року випуску.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/17740/13 у задоволені позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із таким рішенням банк подав апеляційну скаргу, мотивуючи це тим, що рішення було незаконним та необґрунтованим. Зокрема, скаржник посилається на те, що Оболонським ВДВС міста Києва майно було реалізовано як арештоване майно, без погодження з банком.

Проте, вивчивши надані докази, КАГС постановив, що позивач не довів наявності значних порушень приписів чинного законодавства, внаслідок яких результати прилюдних торгів можуть бути визнані недійсними. Тому, своєю постановою від 17.03.2015 суд відмовив банку у задоволені апеляційної скарги.

 

 71. ТОВ “Реставратор-1946” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту геологічних наук Національної академії наук України про зобов'язання відповідача виконати договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти, шляхом приймання від позивача виконаних в квітні-травні 2012 року робіт та сплати за них 1 327 061, 02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом 2012 року позивач частково виконав будівельно-монтажні роботи і направив на адресу відповідача відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт, але в порушення умов договору замовник не прийняв та не оплатив такі роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 5011-4/8981-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, КАГС, вивчивши всі докази у справі прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та підстав для його скасування чи зміни не має. Тому, своєю постановою від 17.03.2015, суд відмовив у задоволені апеляційної скарги ТОВ “Реставратор-1946”, тим самим, не давши незаконно стягнути з держави 1 327 061, 02 грн.

  

70. Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Будпромальянс” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки по вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі міста Києва, розміром 40024 м2 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 25 680 329,47 грн).

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що у зв’язку з прийняттям рішення Київської міської ради у лютому 2013 року наявні правові підстави для внесення змін до договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2014 у справі № 910/23519/14 позов задоволено та внесено зміни до договору оренди на 3-відсоткову вартість за оренду від грошової оцінки землі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ “Будпромальянс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС вислухавши доводи, викладені в апеляційній скарзі та розглянувши висновки місцевого господарського суду, своєю постановою від 25.03.2015 підтримав рішення суду першої інстанції. Тим самим зобов’язав ТОВ сплачувати до бюджету орендну вартість за землю відповідно діючого законодавства.

  

69. ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Акціонерний комерційний банк “Київ” про визнання недійсним іпотечного договору.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 28 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком “Київ” та ВАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” укладено іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартири у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва. Так, позивач зазначає, що під час укладення договору були порушені положення Закону України “Про іпотеку”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс”.

Вивчивши всі докази по справі, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно з’ясовано обставини справи, а рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права. Тому, своєю постановою від 25.03.2015 КАГС також відмовив у задоволені позовних вимог ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс”. Тим самим, зобов’язав виконувати свої обов’язки по іпотечному договору перед банківською установою.

  

68. ДП “Уманський консервний комбінат” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ “Державний ощадний банк України” про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 23.05.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 по справі № 910/22399/14 у позові відмовлено повністю.

ДП “Уманський консервний комбінат” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Так, нотаріусом було запропоновано стягнути майно, яке належить ДП “Уманський консервний комбінат” та передати в заставу ПАТ “Державний ощадний банк України”.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ “Державний ощадний банк України” у сумі 497 000 000,00 грн та 23 025 872,00 долари США.

Спір виник внаслідок того, що на переконання ДП “Уманський консервний комбінат”, нотаріус не дотримався вимог законодавства України, внаслідок чого порушив право позивача на добровільне виконання вимог в строки та порядку передбаченому Кредитним договором та Законом.

Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши всі докази у справі, дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права. Тому, своєю постановою від 24.03.2015, КАГС відмовив у задоволенні апеляційної скарги ДП “Уманський консервний комбінат”. Тим самим, зобов’язав підприємство виконувати свою обов’язки перед банком, відповідно до законодавства.

 

 67. ТОВ “Агропромислова компанія “Еліт Продукт” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської міської ради про визнання права на отримання в користування земельної ділянки на умовах оренди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що Христинівською міською радою були прийняті рішення у 2007 та 2010 роках, згідно яких позивачем було розроблено проект землеустрою для передання земельної ділянки в користування.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 у позові за справою № 925/580/14 відмовлено повністю. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши матеріали та докази по справі, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне: у жодному із рішень Христинівської міської ради не було зазначено, що проект землеустрою розробляється для передання земельної ділянки площею 0,1437 га у м. Христинівка по вул. Щорса, 41 позивачу на умовах оренди.

Також суд погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що радою не проводилося жодних земельних торгів щодо передання у користування земельної ділянки, а ТОВ “АПК “Еліт Продукт” не отримувало за конкурсом права на оренду даної земельної ділянки площею, хоча процедура є необхідною, відповідно до приписів законодавства.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції своєю постановою від 17.03.2015 інстанції дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції є правомірне та справедливе. Тим самим, відмовивши ТОВ “Агропромислова компанія “Еліт Продукт” незаконно орендувати державну землю.

 

66. ТОВ “Т КАПІТАЛ” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “ТЕРРА БАНК” про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, надавши кредит в сумі 110 000 000,00 грн погодився на забезпечення вартістю всього 30 000 000,00 грн.

Відповідно до договору, предметом застави стали майнові права на грошові кошти, які належать заставодавцю за договором банківського вкладу, укладеним між заставодавцем та ПАТ “Терра Банк” на суму 30 000 000,00 грн.

Проте суд першої, а далі й апеляційної інстанцій прийшли до висновку у справі № 910/25811/14, що позовні вимоги ТОВ “Т КАПІТАЛ” є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Тим самим, Київський апеляційний господарський суд своє постановою від 23.03.2015 зобов’язав товариство виконувати свої обов’язки по кредиту.

  

65. ТОВ “Комплекс-92 ЛТД” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю: нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв. м, а саме: прорабська, майстерня, склади з підвалом, побутові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 16.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі № 910/6067/14 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Комплекс-92 ЛТД” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Свої вимоги апелянт обґрунтував тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин справи.

Товариство посилалось на те, що протягом 20 років воно володіло вищевказаним нерухомим майном та у відповідності до ч. 1 ст. 344 ЦК України набуло право власності на нього.

Проте, суд визначив, що оскільки дозволів на будівництво вищезазначених будівель не видавались, земельні ділянки під уже збудоване майно не надавались, право власності на них не реєструвалось, тому нежитлові будівлі мають статус об’єкта самочинного будівництва.

Беручи до уваги наведене та інші виявлені судом обставини, судова колегія КАГС постановила, що рішення Господарського суду міста Києва  прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, у зв’язку з чим апеляційна скарга ТОВ “Комплекс-92 ЛТД” задоволенню не підлягає. Тим самим, суд своєю постановою від 24.03.2015 повернув до державної власності будівлі загальною площею 597,1 кв. м.

 

 64. В 2011 році ТОВ “Ледум” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров’я України про визнання укладеним договору про закупівлю товарів за державні кошти між Міністерством охорони здоров’я України та ТОВ “Ледум”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “Ледум” отримало від Міністерства охорони здоров’я України повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відповідно до якого учасником-переможцем визначено позивача, а кінцевим строком укладення договору про закупівлю – 03.12.2010 року.

Проте, у ході вивчення доказів, суд першої інстанції встановив, що на момент укладання договору було декілька обставин, які унеможливлювали заключення договорю між товариством і держаним органом, у томі числі й відсутність державної реєстрації виробу медичного призначення.

Тому, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 у справі № 64/56-4/389 у задоволенні позовних вимог ТОВ “Ледум” відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ “Ледум” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, вивчивши всі надані докази у справі та вивчивши всі доводи сторін, не виявив підстав для скасування рішення суду першої інстанції, і своєю постановою від 25.03.2015 залишив апеляційну скаргу товариства без задоволення.

 

 

63. ПАТ “Пересувна механізована колона – 43” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення, яким, зокрема, визнано, що позивач під час участі у конкурсній процедурі закупівлі “робіт з укріплення схилу біля будівлі на вул. Нижньоюрківській, 53 у Подільському районі м. Києва”, яку проводило КП “Дирекція з капітального будівництва та реконструкції “Київбудреконструкція”, вчинив порушення, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Рішенням господарського суду міста Києва  від 22.12.2014 у справі № 910/23041/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не    погоджуючись із вказаним, ПАТ “Пересувна механізована колона – 43” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши всі докази у справі, постановила, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва відповідає чинному законодавству. Тим самим, своєю постановою від 23.03.2015, суд  відмовив у задоволені апеляційної скарги, зобов’язавши товариство відповідати за свої неправомірні дії.

  

62. У квітні 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП “Готельний комплекс “Турист” ПАТ “Укрпрофтур” про зобов’язання відповідача привести будівлю готельного комплексу до попереднього стану (згідно з поповерховими планами) на вул. Р. Окипної, 2 у Дніпровському районі міста Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено істотне порушення будівельних норм і правил, що є достатньою підставою застосувати Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі № 910/7772/14 позов було задоволено повністю. Не погоджуючись із ним, ДП “Готельний комплекс “Турист” ПАТ “Укрпрофтур” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, вивчивши всі докази у справі колегія судів КАГС, своєю постановою від 26.03.2015, підтримала рішення суду першої інстанції, залишивши апеляційну скаргу без задоволення. Тим самим, зобов’язавши підприємство дотримуватись законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

  

61. До Господарського суду Київської області звернулось ПАТ “Комерційний банк “Надра” з позовом до ТОВ “РГК” про стягнення 76 899 671,40 грн. Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2014 року у справі № 911/1861/14 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “РГК” на користь банка “Надра” 72 000 000 грн заборгованості за кредитом, 3 71 8000 грн заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках, 1 100 000 грн заборгованості по простроченим відсоткам, 1 870 грн 00 коп. пені, 31 429 грн 30 коп. 3% річних, та 73 034 грн судового збору до державної казни.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ “РГК” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС встановив, що обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. Тому, колегія суддів своєю постановою від 23.03.2015 підтримала рішення Господарського суду Київської області, визначивши, що апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Тим самим, КАГС зобов’язав товариство виконувати свою законні зобов’язання перед банком.

 

 

60. Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Мета-95” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Семена Скляренка, 1 в Оболонському районі м. Києва, розміром 0, 3564 га, в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її грошової оцінки”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі № 910/23512/14 позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради – задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає. Тим самим, зобов’язавши товариство сплачувати до державного бюджету орендну плату, відповідно до діючого законодавства.

  

59. Прокурор міста Біла Церква Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Білоцерківської міської ради та Фізичної особи-підприємця про скасування договору на встановлення особистих строкових сервітутів, визнання недійсними договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зобов’язання ФОП повернути територіальній громаді міста Біла Церква земельні ділянки по вул. Семашко, в районі Пологового будинку, загальною площею 0,0090 га, у стані, що існував до надання зазначених земельних ділянок у користування.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі № 911/3085/14 позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ФОП звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте КАГС встановив, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, тому підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на це, судова колегія своєю постановою від 17.03.2015 відмовила в задоволені апеляційної скарги ФОП, повернувши земельну ділянку до власності громади міста.

 

 

58. ПАТ “Комерційний банк “Надра” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція” та Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнати недійсним аукціону з реалізації рухомого арештованого майна – автомобіля марки “Нummer”, модель Н2, 2007-го року випуску.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/17740/13 у задоволені позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із таким рішенням банк подав апеляційну скаргу, мотивуючи це тим, що рішення було незаконним та необґрунтованим. Зокрема, скаржник посилається на те, що Оболонським ВДВС міста Києва майно було реалізовано як арештоване майно, без погодження з банком.

Проте, вивчивши надані докази, КАГС постановив, що позивач не довів наявності значних порушень приписів чинного законодавства, внаслідок яких результати прилюдних торгів можуть бути визнані недійсними. Тому, своєю постановою від 17.03.2015 суд відмовив банку у задоволені апеляційної скарги.

  

57. ТОВ “Реставратор-1946” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту геологічних наук Національної академії наук України про зобов'язання відповідача виконати договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти, шляхом приймання від позивача виконаних в квітні-травні 2012 року робіт та сплати за них 1 327 061, 02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом 2012 року позивач частково виконав будівельно-монтажні роботи і направив на адресу відповідача відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт, але в порушення умов договору замовник не прийняв та не оплатив такі роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі               № 5011-4/8981-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, КАГС, вивчивши всі докази у справі прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству й підстав для його скасування чи зміни не має. Тому, своєю постановою від 17.03.2015, суд відмовив у задоволені апеляційної скарги ТОВ “Реставратор-1946”, тим самим, не давши незаконно стягнути з держави 1 327 061, 02 грн.

 

 

56. Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Будпромальянс” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки по вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі міста Києва, розміром 40024 м2 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 25 680 329,47 грн).

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що у зв’язку з прийняттям рішення Київської міської ради у лютому 2013 року наявні правові підстави для внесення змін до договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2014 у справі  № 910/23519/14 позов задоволено та внесено зміни до договору оренди на 3-відсоткову вартість за оренду від грошової оцінки землі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ “Будпромальянс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС вислухавши доводи, викладені в апеляційній скарзі та розглянувши висновки місцевого господарського суду, своєю постановою від 25.03.2015 підтримав рішення суду першої інстанції. Тим самим зобов’язав ТОВ сплачувати до бюджету орендну вартість за землю відповідно діючого законодавства.

  

56. Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Будпромальянс” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки по вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі міста Києва, розміром 40024 м2 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 25 680 329,47 грн).

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що у зв’язку з прийняттям рішення Київської міської ради у лютому 2013 року наявні правові підстави для внесення змін до договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2014 у справі  № 910/23519/14 позов задоволено та внесено зміни до договору оренди на 3-відсоткову вартість за оренду від грошової оцінки землі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ “Будпромальянс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС вислухавши доводи, викладені в апеляційній скарзі та розглянувши висновки місцевого господарського суду, своєю постановою від 25.03.2015 підтримав рішення суду першої інстанції. Тим самим зобов’язав ТОВ сплачувати до бюджету орендну вартість за землю відповідно діючого законодавства.

  

55. ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Акціонерний комерційний банк “Київ” про визнання недійсним іпотечного договору.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 28 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком “Київ” та ВАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” укладено іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартири у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва. Так, позивач зазначає, що під час укладення договору були порушені положення Закону України “Про іпотеку”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс”.

Вивчивши всі докази по справі, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно з’ясовано обставини справи, а рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права. Тому, своєю постановою від 25.03.2015 КАГС також відмовив у задоволені позовних вимог ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс”. Тим самим, зобов’язав виконувати свої обов’язки по іпотечному договору перед банківською установою.

 

 

54. ДП “Уманський консервний комбінат” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ “Державний ощадний банк України” про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 23.05.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 по справі №   910/22399/14 у позові відмовлено повністю.

ДП “Уманський консервний комбінат” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Так, нотаріусом було запропоновано стягнути майно, яке належить ДП “Уманський консервний комбінат” та передати в заставу ПАТ “Державний ощадний банк України”.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ “Державний ощадний банк України” у сумі 497 000 000,00 грн та 23 025 872,00 долари США.

Спір виник внаслідок того, що на переконання ДП “Уманський консервний комбінат”, нотаріус не дотримався вимог законодавства України, внаслідок чого порушив право позивача на добровільне виконання вимог в строки та порядку передбаченому Кредитним договором та Законом.

Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши всі докази у справі, дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права. Тому, своєю постановою від 24.03.2015, КАГС відмовив у задоволенні апеляційної скарги ДП “Уманський консервний комбінат”. Тим самим, зобов’язав підприємство виконувати свою обов’язки перед банком, відповідно до законодавства.

  

53. ТОВ “Агропромислова компанія “Еліт Продукт” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської міської ради про визнання права на отримання в користування земельної ділянки на умовах оренди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що Христинівською міською радою були прийняті рішення у 2007 та 2010 роках, згідно яких позивачем було розроблено проект землеустрою для передання земельної ділянки в користування.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 у позові за справою № 925/580/14 відмовлено повністю. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши матеріали та докази по справі, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне: у жодному із рішень Христинівської міської ради не було зазначено, що проект землеустрою розробляється для передання земельної ділянки площею 0,1437 га у м. Христинівка по вул. Щорса, 41 позивачу на умовах оренди.

Також суд погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що радою не проводилося жодних земельних торгів щодо передання у користування земельної ділянки, а ТОВ “АПК “Еліт Продукт” не отримувало за конкурсом права на оренду даної земельної ділянки площею, хоча процедура є необхідною, відповідно до приписів законодавства.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції своєю постановою від 17.03.2015 інстанції дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції є правомірне та справедливе. Тим самим, відмовивши ТОВ “Агропромислова компанія “Еліт Продукт” незаконно орендувати державну землю.

 

52. Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до ТОВ “Всеукраїнський промисловий союз” про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок погашення кредитної заборгованості ПАТ “Реал Банк” перед Національним банком України за кредитним договором у розмірі 787 396 148,99 грн за основним боргом за кредитом, прострочених відсотків за користування кредитом – 22 333 120,55 грн, пенею за кредитом в розмірі 1 706,85 грн та пенею за відсотками – 3668,95 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухомого майна, що розташоване за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Нафтогавань, буд. б/н.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/12234/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Всеукраїнський промисловий союз” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, колегія суддів КАГС, вивчивши всі надані сторонами докази у справі, своєю постановою від 25.02.2014, залишив без задоволення апеляційну скаргу товариства, підтримавши рішення суду першої інстанції. Тим самим, господарські суди зобов’язали ТОВ “Всеукраїнський промисловий союз” виконати свої обов’язки по кредитному договору.

  

51. ПАТ “Державний Ощадний банк України” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Нафтохімімпекс”, ТОВ “Укртехвуглець”, ТОВ “Газотурбінні технології”,  ТОВ “Гармоніка”, ТОВ “Реакційні труби”, ТОВ “Нові промислові технології”, ТОВ “Феррекспо”, ТОВ “Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фінанси та кредит лізинг”,  ТОВ “Промінек”, за участю третьої особи – ПАТ “АвтоКрАЗ” про звернення стягнення на предмет застави за договорами застави в рахунок погашення заборгованості у сумі 899 352 280,49 грн за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/23255/13 позовні вимоги задоволенні повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банківською установою доведено, а товариствами не спростовано наявність заборгованості у ПАТ “АвтоКрАЗ” за кредитом на загальну суму 157 698  911,56 грн., в тому числі строкова заборгованість по кредиту - 899 352 280, 49 грн.

Враховуючи доведеність факту наявності боргу, рішення суду першої інстанції підтримай і Київський апеляційний господарський суд, до якого з апеляційною скаргою звернулось ПАТ “АвтоКрАЗ”.

Тим самим, своєю постановою від 25.02.2015, КАГС залишив апеляційну скаргу без задоволення, зобов’язавши товариство сплатити суму заборгованості за кредитним договором.

   

50. ПАТ “ВТБ Банк” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Н-М” про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 11 039 865,36 доларів США.

При ухваленні рішення по даній справі № 910/19963/14 суд першої інстанції, дійшовши висновку про невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, вивчивши всі надані докази у справі, погодилась із висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача штрафної санкції. І своєю постановою від 23.02.2014, залишила апеляційну скаргу ТОВ “Н-М” без задоволення, зобов’язавши товариство виплатити банку заборгованість по кредиту.

  

49. Товарна біржа “Всеукраїнська біржа нерухомості” звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Терра Банк” про визнання недійсним кредитного договору.

Так, між ПАТ “Терра Банк” та товарною біржею “Всеукраїнська біржа нерухомості” було укладено кредитний договір договору, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 138 800 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/26162/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони спірного договору погодили усі істотні умови, а забезпеченість виконання кредитного зобов’язання може розглядатися як істотна умова договору тільки, якщо сторони дійшли згоди про це.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Колегія суддів КАГС дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Тому, своєю постановою від 23.02.2015, КАГС залишив апеляційну скаргу товарної біржі без задоволення, тим самим зобов’язавши її виконувати свої обов’язки по кредитному договору.

  

48. ПАТ “Полтаваобленерго” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ НАК “Нафтогаз України” про визнання договору купівлі-продажу природного газу недійсним (загальна вартість договору на дату його укладення становила разом з ПДВ – 48 645 215,16 грн).

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/20439/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При ухваленні рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності або обмеження волевиявлення ПАТ “Полтаваобленерго” на укладення договору, а також доказів чинення тиску на ПАТ “Полтаваобленерго” з боку ПАТ НАК “Нафтогаз України”. Також, суд відхилив доводи позивача про порушення принципів цивільного законодавства, оскільки норми закону допускають погодження розміру штрафних санкцій безпосередньо у договорі за згодою сторін.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Тим самим, своєю постановою від 23.02.2015, КАГС підтримав рішення суду першої інстанції, зобов’язавши ПАТ “Полтаваобленерго” виконувати свої обов’язки по вказаному договору.

  

47. Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області з позовом до Хмельницької обласної ради та КП “Комунальники” Хмельницької обласної ради про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Хмельницької обласної ради про закріплення за КП “Комунальники” приміщення адміністративно-лабораторного корпусу та гаражів, що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. І. Франка, 2/2 загальною вартістю 1 789 070,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 року по справі № 924/971/14 позовні вимоги було задоволено частково. Визнано недійсним лише рішення Хмельницької обласної ради про прийняття приміщень у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області.

Не погоджуючись із таким рішенням, заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, аби позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Колегія суддів КАГС, вивчивши докази у справ та вислухавши доводи сторін, прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, а тому, відповідно до положень законодавства України, підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Тим самим, своєю постановою від 23.02.2015, КАГС зобов’язав повернути приміщення загальною вартістю 1 789 070,00 грн до державної власності.

  

46. У жовтні 2012 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом до Компанії “Бредал Холдінгс Лімітед” про витребування об’єктів нерухомого майна – приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. “А” та “Б”, що складаються з приміщення на першому поверсі загальною площею 121,4 кв. м та приміщення на першому поверсі загальною площею 123,8 кв. м, вартістю 2 708 916,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-4/13665-2012 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва, Компанія “Бредал Холдінгс Лімітед” подала апеляційну скаргу.

Проте КАГС, підтримав обґрунтування прокурора про те, що ТОВ “Українська національна компанія по управлінню активами”, від якої перейшло право володіння до Компанії “Бредал Холдінгс Лімітед”, безпідставно володіло спірним нерухомим майном, оскільки це майно вибуло з комунальної власності на підставі незаконного рішення суду  у 2007 році, яке в подальшому було скасовано.

Тим самим, своєю постановою від 19.02.2015, КАГС підтримав рішення суду першої інстанції, зобов’язавши приватну компанії повернути нерухоме майно загальною площею понад 245 кв. м до державної власності.

  

45. У червні 2014 року Виконувач обов'язків прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості та ПАТ НАК “Нафтогаз України” з позовом до ПАТ “Київенерго” про стягнення 139 364 854, 23 грн. основного боргу – заборгованості за спожитий природний газ, 25 124 449, 73 грн. пені, 7 632 608,04 грн. 3% річних, 7 524 159,21 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/12374/14 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ “Київенерго”  на користь ПАТ НАК “Нафтогаз України”  25 124 449 грн 73  коп. пені, 7 632 608 грн 04 коп. 3% річних, 7 524 159 грн 21 коп. інфляційних втрат. Стягнуто з ПАТ “Київенерго” в доход Державного бюджету України 73 080 грн 00 коп. судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 139 364 854,23 грн. основного боргу припинено, адже дану суму основного боргу товариством було оплачено після порушення провадження у даній справі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство “Київенерго” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Судова колегія КАГС, розглянувши докази у справи, прийшла до висновку, що посилання боржника на відсутність підстав для застосування до нього санкцій за порушення строків оплати за природний газ є необґрунтованими, оскільки встановлений умовами договору порядок проведення розрахунків за газ не передбачає жодної залежності від обставин строків проведення розрахунків за газ.

Тому КАГС, своєю постановою від 25.02.2015, підтримав рішення суду першої інстанції, зобов’язавши ПАТ “Київенерго” виплатити заборгованість державному підприємству.

  

44. До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом ПАТ “Рівнеазот” до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про визнання недійсним договору.

За твердженням позивача, положення спірного договору, які передбачають можливість використання придбаного за ним природного газу винятково для власних потреб, обмежують права позивача щодо вільного розпорядження майном.

Відповідач у наданих суду поясненнях позовні вимоги відхилив, зазначивши, що твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі, а після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ.

Суд визначив, що сторони досягли згоди щодо предмету договору, кількості газу, ціни та строку договору. Жодних обставин, які би свідчили про наявність дефектів волі чи волевиявлення, або їх відсутність, суду не надано. Позивач не довів наявність підстав, з якими закон пов’язує недійсність договору, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі № 910/25805/14 в задоволені позовних вимог було відмовлено. Це ж рішення підтримав своє постановою від 24.02.2015 і Київський апеляційний господарський суд, визначивши, що апеляційна скарга ПАТ “Рівнеазот”, відповідно до законодавства України, не підлягає задоволенню. Тим самим, суди захистили права державної компанії.

 

43. Прокурор Макарівського району Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Тіон-3” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в смт. Макарів, яка згідно технічної документації оцінки спірної земельної ділянки становить 269 365,00 грн.

Крім того, рішенням сесії Макарівської селищної ради встановлені ставки орендної плати на землі Макарівської селищної ради, згідно якого для земель комерційного призначення ставка орендної плати встановлена в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земель.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2014 у справі № 911/3948/14 позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, за якими орендна плата складає 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - близько 32  300 грн. в рік (без врахування ПДВ).

Таке рішення суду першої інстанції підтримав і Київський апеляційний господарський суд своєю постановою від 24.02.2015, зобов’язавши ТОВ “Тіон-3” платити за оренду землі згідно до приписів законодавства.

  

42. ПАТ “БАНК ФОРУМ” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 735 764,91 дол. США, що еквівалентно 199 022 770,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено кредитний договір від 28.10.2013, проте в результаті неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання в останнього виникла заборгованість у розмірі 16 000 000,00 дол. США.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.11.2014 у справі № 910/14139/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПТА “Банк Форум” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, вивчивши обставини справи, дійшов до висновку, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки доказам, що призвело до прийняття невірного рішення. Тому, своєю постановою від 23.02.2015, суд задовольнив апеляційну скаргу ПАТ “Банк Форум”, зобов’язавши ПАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” виконати свою обов’язки перед кредитором.

  

41. На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ “СТЛ-ІНВЕСТ” до ПАТ “Терра Банк” про визнання кредитного договору недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі № 910/26121/14 в задоволенні позову ТОВ “СТЛ-ІНВЕСТ” відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ “СТЛ-ІНВЕСТ” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва скасувати.

Відповідно до кредитного договору, банк відкрив позивальнику кредит з загальним лімітом в сумі 14 000 000,00 грн.

ТОВ “СТЛ-ІНВЕСТ” вказав суду на те, що кредитний договір укладено банком на умовах надання клієнту переваг, а тому кредитний договір є нікчемним в силу ст. 38 закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Проте, суд першої, а надалі й апеляційної інстанції прийшли до висновку, що позовні вимогу товариства не вмотивовані, а отже не підлягають задоволенню. Тобто зобов’язали ТОВ “СТЛ-ІНВЕСТ” виконати свої законі обов’язки відповідно до кредитного договору.

  

40. У 2007 році між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ “Ніка Холдінг Інвест” було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк зобов’язався відкрити ТОВ “Ніка Холдінг Інвест” не відновлювальну кредитну лінію з лімітом 3 000 000 доларів США на строк до 15 листопада 2012 року, а остання – повернути кредит та сплатити за його користування проценти у розмірі передбачені договором. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ “Альфафарм” був укладений договір поруки.

У травні 2014 року ТОВ “Альфафарм” звернулося до суду з позовом до ПАТ “Райффайзен банк аваль” та ТОВ “Ніка холдінг інвест” про визнання договору поруки припиненим.

Виконання ТОВ “Ніка холдінг інвест” зобов’язання за вказаним кредитним договором було забезпечене порукою на підставі договору поруки, укладеним між сторонами у справі.

Посилаючись на те, що договором строк поруки не встановлений, протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” не пред’явло вимоги до нього, ТОВ “Альфафарм” просив припинити договір поруки.

На судове засідання представник позивача не з’явився. А відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки строк поруки не закінчився.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/9630/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

 Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте,  КАГС, беручи до уваги все викладене сторонами справи, позовні вимоги ТОВ “Альфафарм” визнав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Тим самим, своєю постановою від 17.02.2015 суд зобов’язав товариство виконувати свої обов’язки перед банком.

  

39. ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Акціонерний комерційний банк “Київ” про визнання недійсним іпотечного договору, який був укладений між ВАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” та АКБ “Київ”. Відповідно до нього, товариство отримало кредит у сумі 42 000 000,00 грн., 1 000 000,00 доларів США та 1 000 000,00 євро, із сплатою 19,4% по гривневому залишку та 17% річних по залишку в доларах США та 14,9% річних євро, терміном повернення по 28.10.2008 включно.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що у 2008 році між АКБ “Київ” та ВАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” укладено іпотечний договір, предметом якого є майнові права товариства на квартири у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі міста Києва. Так, товариство зазначає, що під час укладення договору іпотеки були порушені положення статті 5 Закону України “Про іпотеку”, оскільки поняття “іпотека майнових прав” і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у вказаному Закону були відсутні, а майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки. Також, товариство зазначає, що голова Правління ВАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” не мав повноважень щодо підписання оспорюваного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/25786/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Проте, КАГС, вивчивши всі докази у справі, прийшов до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно з’ясовано всі обставини, а рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права. Тому, своєю постановою від 17.02.2015 КАГС залишив апеляційну скаргу товариства без задоволення. Зобов’язавши виконувати свої обов’язки перед банком.

 

38. Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ТОВ “Централізована енергопостачальна компанія” про внесення зміни до договору оренди земельної ділянки загальною площею 36,71 га для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд майнового комплексу на вул. Зрошувальній, 3, 5 в Дарницькому районі м. Києва, виклавши його у такій редакції: “Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки”.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що спірний пункт договору підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства в частині визначення розміру орендної плати. Так, відповідно до договору, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 54 707 909,19 грн, 621 381,74 грн, 635 794,89 грн, 563 178,10 грн. Річна орендна плата за земельні ділянки встановлювалась у розмірі 2% від їх нормативної грошової оцінки.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/23529/14 від 01.12.2014 позов задоволено та внесено відповідні зміни до договору оренди.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ “Централізована енергопостачальна компанія” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС прийшла до висновку, що суд першої інстанції прийняв правомірне й справедливе рішення. Тому, своєю постановою від 17.02.2015, у задоволені апеляційної скарги відмовила, зобов’язавши товариство здійснювати оплату за оренду земельної ділянки в розмірі, згідно з положеннями діючого законодавства України.

  

37. ПАТ “Піреус Банк МКБ” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Комплекс “Либідський” про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 10 551 720 доларів США 75 центів, що еквівалентно 84 339 903,95 грн.

При ухваленні рішення по даній справі Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі № 910/16150/13, дійшовши висновку про невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів КАГС дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, своєю постановою від 16.02.2015, КАГС зобов’язав ПАТ “Комплекс “Либідський” виконувати свою законні обов’язки перед банківською установою.

  

36. Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-західна залізниця” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними пунктів рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення, яким визнано, що Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-західна залізниця” протягом періоду з 27.02.2007 р. по друге півріччя 2010 року займало монопольне становище на загальнодержавному ринку послуги з надання пасажирам у користування комплектів постільної білизни у вагонах поїздів в межах маршрутів, за якими здійснюється рух поїздів, які сформували вагони, що обслуговуються безпосередньо ДТГО “Південно-західна залізниця” з часткою 100%.

Визнано дії Державного територіально–галузевого об’єднання “Південно-західна залізниця”, які полягають у встановленні економічно необґрунтованому (завищеному) рівні тарифів на послуги з надання пасажирам у користування комплектів постільної білизни у вагонах поїздів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним становищем на загальнодержавному ринку.

За вказане вище порушення Антимонопольним комітетом було накладено штраф на у розмірі 68 000,00 грн.

Київський апеляційний господарський суд, вивчивши всі докази справи та вислухавши доводи сторін, прийшов до висновку, що комітет прийняв законне та справедливе рішення, тому, своєю постановою від 16.02.2015, залишив апеляційну скаргу ДТГО “Південно-західна залізниця” без задоволення. Тим самим, захистив права користувачів-пасажирів від неконтрольованого встановлення завідома завищених цін.

  

35. Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ “Виробничо-торговельна фірма “Глорія” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, загальною площею 2,0902 га для експлуатації та обслуговування виробничо-складських та адміністративно-побутових будівель за адресою: м. Київ, Московський р-н, вул. Смольна, 9 (згідно з довідкою Київського міського управління земельних ресурсів від 24.10.2000, на час укладання договору грошова оцінка земельної ділянки становила 4 865 760 грн 23. коп.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі № 910/23099/14 позов задоволено у повному обсязі. Внесено зміни до договору оренди, укладеного між Київською міською радою та ПАТ “Виробничо-торговельна фірма “Глорія” в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її грошової оцінки”.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ “Виробничо-торговельна фірма “Глорія” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС вивчивши всі докази справи, 16.02.15 постановив залишити апеляційну скаргу товариства без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Тим самим зобов’язавши фірму платити до державного бюджету орендну плату, відповідну до законодавства України.

  

34. У жовтні 2014 року ТОВ “МІДО-Інтернешнл” подало до Господарського суду міста Києва позов до ПАТ “Банк Форум" про припинення договору поруки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/21838/14 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ “МІЛА”.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2014 року у справі № 910/21838/14 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що твердження позивача про те, що укладенням додаткового договору у 2013 році збільшився розмір його зобов’язання не підтверджено матеріалами справи.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ “МІДО-Інтернешнл” подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу.

Відповідно до умов вказаного договору банк надав позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 000 000 доларів США, з кінцевим терміном повернення не пізніше 28.03.2008 року, зі сплатою 13% річних.

З часом, було укладено додатковий договір, за яким сторони дійшли згоди реструктуризувати кредитну заборгованість, з відповідним перенесенням простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитним договору, яка становить 1 039 999 доларів США 99 центів з рахунків обліку простроченої заборгованості на рахунки обліку строкової заборгованості з дати підписання цього додаткового договору.

У відповідності до вказаного додаткового договору: “Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 3 482 158 доларів США 58 центів”. Повернути кредитні кошти було необхідно не пізніше 31.03.2014 року з 13,5 % річних.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань позичальника за кредитним договором, “Банк Форум”, як кредитором, та ТОВ “Мідо-Інтернешнл”, як поручителем було укладено договір поруки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У відповідності до договору поруки поручитель поручився перед банком за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього.

23.03.2012 року між позивачем та  відповідачем було підписано додатковий  договір до договору поруки, яким внесено зміни  до договору поруки та за яким позивач поручався за виконання третьою особою перед відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів у розмірі 3 642 158  доларів США 59 центів до 31.03.2014 року зі ставкою по процентам 12% річних, тобто щодо виконання більшої суми зобов`язання.

Таким чином, колегія суддів КАГС встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва, відповідно й припинення договору поруки.

Таким чином, КАГС своєю постановою від 18.02.2015 зобов’язав товариство виконувати свої законі обов’язки перед банківською установою.

  

33. ПАТ Акціонерний банк “Укргазбанк” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства “Марком” у формі ТОВ, ТОВ “Ділайт-Україна”, Підприємства з іноземними інвестиціями “Жіскур Холдінг-Україна” про солідарне стягнення 14 196 427,07 грн. заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням “Марком” своїх зобов'язань за вищевказаним договором, які, в свою чергу, забезпечені поручительством ТОВ “Ділайт-Україна” та Підприємства з іноземними інвестиціями “Жіскур Холдінг-Україна” за відповідними договорами поруки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17071/14 позов було задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Спільне українсько-німецького підприємство “Марком” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Розглянувши всі надані докази по справі, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Тому, своєю постановою від 17.02.2015, залишив апеляційну скаргу товариства без задоволення. Тим самим, зобов’язавши виконувати свої законні обов’язки перед банківською установою, повернувши понад 14 млн грн.  

  

32. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/23376/14 позов першого заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,0350 га по вул. Бориспільська, 9 у Дарницькому районі м. Києва.

Договір було укладеного між Київською міською радою та ВАТ “Ремонтно-механічний завод “Модуль” ще у 2005 році. Нова ж редакція має відповідати чинному законодавству: “Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки”.

Тому колегія суддів КАГС своєю постановою від 12.02.2015 підтримала рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу товариства залишивши без задоволення.

  

31. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2014 року у справі № 925/1600/14 позовні вимоги ПАТ “БГ БАНК” задоволено в повному обсязі.

На підставі рішення з ТОВ “БМБ Маргарин” стягнено на користь ПАТ “БГ БАНК” – 20 680 924 грн 95 коп. заборгованості за кредитом, 2 624 494 грн 37 коп. заборгованості за процентами, 73 080 грн 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ “БМБ Маргарин” звернулось до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою.

Вивчивши надані докази справи, колегія суддів КАГС визнала рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству. Тому, постановою від 12.02.2015 апеляційну скаргу ТОВ “БМБ Маргарин” було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області – без змін. Тим самим, суд зобов’язав товариство виконувати свої законні обов’язки перед банківською установою.

  

30. В жовтні 2014 року Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ “Київсільелектро” про внесення змін до договору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що розмір орендної плати за земельну ділянку загальною площею 3,5857 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд виробничої бази по вул. Пухівська, 3 у Деснянському районі м. Києва, передбачений чинними умовами договору оренди, є нижчим за мінімальний розмір орендної плати, який встановлено Податковим кодексом України.

Згідно з витягом технічної документації Головного управління ресурсів виконавчого органу Київради, ще у 2004 році нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила понад 5 млн грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 позов у справі № 910/21268/14 було задоволено повністю. Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ “Київсільелектро” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, КАГС, вивчивши всі докази справи, своєю постановою від 10.02.2015 залишив апеляційну скаргу товариства без задоволення. Тим самим, зобов’язавши його сплачувати оренду в розмірі, який відповідає законодавству України.

 

29. ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” про стягнення 5 408 043, 36 євро, 32 280 795, 46 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за генеральною кредитною угодою в частині своєчасного повернення кредиту та сплати встановлених процентів та комісії у строк.          

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.12.2014 у справі № 911/2145/14 позов було задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Проте, колегія суддів КАГС, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийшла до висновку, що рішення судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому є законним та обґрунтованим.

Так, КАГС своєю постановою від 10.02.2015 зобов’язав товариство виконувати свої законні обов’язки перед банківською установою та повернути близько 5,5 млн євро та 32 млн грн.

 

28. Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ “Київський річковий порт” про стягнення штрафу у розмірі 2 199 000 грн та пені у розмірі 2 200 000 грн до фонду Державного бюджету України, та про зобов'язання ПАТ "Київський річковий порт" виконати рішення суду від 13.02.2013: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягало у розташуванні понтонів біля причалів №7-14 (крім №8-9), пасажирської причальної набережної, розташованої у місті Києві на вул. Набережно-Хрещатицька, та здачу її в оренду ТОВ “Річкове пасажирське екскурсійне агентство”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/2235/14 позовні вимоги було задоволено повністю. Не погодившись із таким рішенням суду, ПАТ “Київський річковий порт” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною.

Розглянувши всі надані докази у справі, КАГС своєю постановою від 11.02.2015, апеляційну скаргу ПАТ “Київський річковий порт” було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва – без змін.

Тим самим, суд зобов’язав товариство заплатити до державного бюджету майже 4,5 млн грн та виконувати норми українського законодавства.

  

27. В липні 2014 року НАТ НАК “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ “Сміла Енергоінвест”, у якому просить суд стягнути з товариства 13 930 106,80 грн боргу за отриманий природний газ.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.08.2014 у справі № 925/1195/14 позов було задоволено частково. Припинено провадження лише в частині стягнення 33 000,00 грн основного боргу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “Сміла Енергоінвест” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів КАГС, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з’ясуванням обставин справи, тому рішення є законним та обґрунтованим.

Тим самим, КАГС 10.02.2015 залишив апеляційну скаргу ТОВ “Сміла Енергоінвест” без задоволення, зобов’язавши товариство повернути державній компанії майже 14 млн грн боргу.

  

26. Рішенням господарського суду Київської області від 21.10.2014 року по справі № 911/3104/13 у задоволенні первісного позову ПАТ “Універсал Банк” до ТОВ “Елоімпекс”, третя особа – ТОВ “Група компаній “Елотек” про стягнення понад 3  млн доларів США – відмовлено повністю. Зустрічний позов ТОВ “Елоімпекс” до ПАТ “Універсал Банк” про визнання поруки припиненою – задоволено повністю. Провадження у справі в частині позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ “Група компаній “Елотек” – припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ “Універсал Банк” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, розглянувши надані докази справи, своєю постановою від 28.01.2015 задовольнив вимоги апелянта й постановив стягнути з ТОВ “Елоімпекс”, на користь ПАТ “Універсал Банк”, заборгованість по кредитному договору у розмірі 3 179 636,11 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 14.05.2013 року, становить 25 414 831, 46 грн.

  

25. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України та Державного закладу “Всеукраїнський клінічний медико-реабілітаційний центр Міністерства охорони здоров'я України” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Комстарт” про визнання недійсним одного з пункту договору про надання платних медичних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані положення пункту суперечать чинному законодавству, оскільки фактично лікарня, яка є державною бюджетною неприбутковою установою, шляхом внесення змін до договору, взяла на себе зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань та наданих їй повноважень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі №  910/21994/14 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, ТОВ “Комстарт” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія КАГС 05.02.2015 встановила, що рішення суду першої інстанції є правомірним та справедливим.

Тим самим, суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ “Комстарт”, чим заборонив надавати в державному закладі неправомірні платні послуги.

  

24. У червні 2014 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом у справі № 910/12064/14 до Виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради, КП  “Київтранспарксервіс”, ТОВ  “Київ-Арт” про визнання незаконними та скасувати розпорядження та інвестиційний договір між Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради, КП  “Київтраспарксервіс” та ТОВ  “Київ-Арт”.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на те, що розпорядженнями виконавчого органу та умовами договору передбачено використання земельних ділянок, переданих КП  “Київтраспарксервіс”, не за цільовим призначенням. Окрім будівництва наземного паркінгу з об’єктами транспортної інфраструктури, з метою чого земельні ділянки передавались КП  “Київтраспарксервіс”, передбачено будівництво будівлі громадського призначення, про яку взагалі не йдеться у рішенні Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/12064/14 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, заступник прокурора міста Києва звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. КАГС, розглянувши докази справи, своєю постановою від 02.02.2015 погодився з доводами прокуратури та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Тим самим, Київський апеляційний господарський повернув із незаконного користування земельну ділянку площею 0,58 га на вул. Святошинській.

  

23. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.02.2012 року у справі №  10/13/5026/949/2011 за позовом ДК Газ України НАК Нафтогаз України до ВАТ Азот про стягнення 390 317 464,39 грн. - позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 373 943 140,73 грн. - основного боргу, 6 654 489,00 грн. - пені, 8 023 909,92 грн. - інфляційних втрат, 1 354 687,60 грн. – 3 % річних та судові витрати. В частині стягнення 350 237,14 грн. пені - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ВАТ Азот звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2012 року у справі № 10/13/5026/949/2011 скасувати і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ДК Газ України НАК Нафтогаз України.

КАГС, розглянувши та вивчивши всі надані сторонами у справі докази, своєю постановою від 11.02.2015 залишив рішення суду першої інстанції без змін. Тим самим, зобов’язав ВАТ Азот повернути ДК Газ України НАК Нафтогаз України 780 293 691,64 грн.

  

22. 18 серпня 2014 року до Господарського суду міста Києва від Прокуратури  міста Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації надійшла позовна заява до ГО “Комітет громадського самоврядування “Кібцентр-Теремки” в якій викладені наступні позовні вимоги: визнати недійсним договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду ГО “Комітет громадського самоврядування “Кібцентр-Теремки” за участю Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 6-А – нежитлові приміщення загальною площею 60,0 кв. м, та зобов’язати організацію його повернути Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір укладений всупереч положень ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а відтак, відповідний правочин має бути визнаний судом недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2014, повний текст якого складений 24.11.2014, у справі № 910/17353/14 в позові відмовлено повністю. Суд зазначив, що відповідно до положень ч. 4 ст. 61 Закону України “Про освіту” додатковими джерелами фінансування навчальних закладів системи освіти є доходи від надання в оренду приміщень, що, по суті, вказує на можливість надання в оренду приміщень та, як таке, відноситься до фінансово-господарської діяльності навчальних закладів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. КАГС, в свою чергу, розглянувши надані докази справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга має під собою законні підстави, тому, своєю постановою від 04.02.2015, рішення суду першої інстанції було скасовано.

Тим самим, КАГС зобов’язав повернути столичні приміщення загальною площею 60,0 кв. м до власності громади міста 

 

21. Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП “Конструкторське бюро “Артилерійське озброєння” про стягнення 1 300 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором на виконання дослідно-конструкторської роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/20215/14 позовні вимоги Військового прокуратура Київського гарнізону було задоволено повністю.

Проте, не погодившись із вищезазначеним рішенням, підприємство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, розглянувши та вивчивши всі надані сторонами справи докази, своєю постановою від 03.02.2015 залишив рішення суду першої інстанції без змін. Тим самим, зобов’язав ДП “Конструкторське бюро “Артилерійське озброєння” повернути державі 1 300 000,00 грн. 

 

20. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2014 року у справі № 19/028-10/13, позов Бориспільського районного підприємства теплових мереж “Райтепломережа” задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо оформлення права власності за ТОВ “Бориспільпобутсервіс” та громадянином Гордієнко В.М. на об’єкти нерухомого майна, площею 2 702, 9, 693, 3 та 23, 6 кв. м. що знаходяться в м. Бориспіль,

Постановою Київського господарського апеляційного суду від 04.02.2015 рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Тим самим суд зобов’язав повернути вищезазначені приміщення до власності громади.   

 

19. АТ “Градобанк” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 5011-36/8485-2012 до Міністерства культури України та Національного художнього музею України про застосування наслідків недійсності правочину.

04.06.1996 між Національним банком України, як банком – кредитором, та АТ “Градобанк”,  як банком – позичальником, був укладений договір на купівлю кредитів на закритому кредитному аукціоні Національного банку України.

З метою забезпечення виконання зобов`язань АТ “Градобанк” за вказаним кредитним договором, був укладений договір застави, відповідно до умов якого АТ “Градобанк” передало під заставу на зберігання колекцію образотворчого мистецтва (картини) у кількості 785 предметів.

Рішенням суду першої інстанції від 25.11.2014 в задоволенні позову було відмовлено повністю. Проте, не погодившись із прийнятим рішенням, “Градобанк” звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів КАГС, вивчивши всі докази справи, 03.02.2015 постановила, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, а тому апеляційну скаргу АТ “Градобанк” було залишено без задоволення.

Тим самим, господарські суди не дали позбавити державу унікальної колекції картин, оціночною вартістю близько 5 000 000 доларів.  

 

18. У червні 2014 року ПАТ “АвтоКрАЗ” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/12992/14 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 1 763 818, 46 грн. В обґрунтування позовних вимог товариство послалось на неналежне виконання держслужбою умов договору на поставку продукції спеціального призначення – пожежно-рятувальних автоцистерн в частині своєчасної оплати за поставки автомобілів.

В серпні того ж року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог – на суму інфляційних втрати за період з серпня 2010 року по червень 2014 рік в сумі 1 429 785, 00 грн. та 3% річних за період з 30 липня 2010 року по 30 червня 2014 рік в сумі 706  580, 75 грн.

Рішенням суду першої інстанції від 11.09.2014 року позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, заступник прокурора міста Києва звернувся з апеляційною скаргою, до Київського апеляційного господарського суду. Апелянт звернув увагу на те, що листами Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної служби України з надзвичайних ситуацій визнавалась наявність заборгованості, а не інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, йшлося про те, що позивачем було порушено строк позовної давності.

Вивчивши всі докази справи та вислухавши доводи сторін, КАГС своєю постановою від 02.02.2015 скасував рішення Господарського суду міста Києва, задовольнивши позовні вимоги заступника прокурора. Тим самим, не давши стягнути з держави понад 2 млн грн. 

 

17. ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Лазер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/12266/13 до ТОВ "Росукренерго" про розірвання договору щодо автозаправної станції, площею 23,2 кв. м та складу, площею 102,8 кв. м, за адресою: м. Київ, проїзд Глибочицький, 1.

Первісні позовні вимоги обґрунтовано тим, що при підписанні між сторонами договору оренди майнового комплексу автозаправної станції, відповідачем були істотно порушені його умови.

В подальшому, під час розгляду справи судом першої інстанції, ТОВ "Росукренерго" подало зустрічний позов, в якому заявлені вимоги про визнання права власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 в задоволенні первісного позову ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Лазер" було відмовлено, а зустрічний позов ТОВ "Росукренерго" – задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.  

КАГС, розглянувши всі надані докази сторонами справи, 27.01.2015 постановив змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині задоволення позову ТОВ "Росукренерго". Тим самим, припинив провадження за зустрічним позовом про визнання права власності приватного товариства на нежитлові приміщення, загальною площею 126 кв. м.  

 

 16. Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Торгова база "Укрбуд" з позовом про стягнення 44 605 818, 51 грн. збитків, завданих відмовою компенсувати позивачу витрати по сплаті ним рентної плати та платежів за користування надрами.

Розглянувши всі надані докази справи, суди першої та апеляційної інстанції (постанова від 29.01.2015) прийшли до спільного висновку щодо задоволення позову ПАТ "Укргазвидобування", тим самим зобов’язавши ТОВ "Торгова база "Укрбуд" виконувати свої законі обов’язки.  

 

15. Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2014 у справі № 910/25773/13 було задоволено позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Зобов’язано ПП "Ілтекс" привести приміщення № 2а по вул. Івана Пулюя, 5, літ. "А" у Солом’янському районі м. Києва до попереднього стану відповідно до технічного паспорту.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, КП "Київжитлоспецексплуатація" подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду. Проте, вивчивши надані докази справи, колегія суддів КАГС своєю постановою від 28.01.2015 підтримала рішення суду першої інстанції, тим самим зобов’язавши підприємство виконати свої обов’язки перед містом та громадою. 

 

14. Заступник Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до Ірпінської міської ради Київської області, ТОВ "БГМ ЛТД" про визнання недійсним рішення Ірпінської міської ради в частині передачі земельної ділянки за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, площею 0,1 га, у право власності Тмур А. Г.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача тим, що рішення Ірпінської міської ради було прийнято всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.11.2014 у справі № 911/3285/14 визнано недійсним рішення Ірпінської міської ради й, відповідно, державний акт передачі земельної ділянки.

Це ж рішення своєю постановою від 28.01.2015 підтримав Київський апеляційний господарський суд, розглядаючи апеляційну скаргу ТОВ "БГМ ЛТД". Тим самим, повернув у власність громади незаконно відчужену землю, вартістю 120 340, 00 грн.  

 

13. ПАТ "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Позовні вимоги у справі № 910/17753/14 обґрунтовані тим, що рішення Комітету є необґрунтованим, незаконним та таким, що порушує права позивача. 

Рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було визнано, що товариство протягом періоду з 01.01.2012 по 30.06.2013 займало монопольне становище на ринку послуг з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) товариства, розташованих на території м. Києва, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; визнано дії ПАТ "Київенерго", що полягають у встановленні завищеної вартості послуг з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж, шляхом необґрунтованого включення у прямі витрати по оплаті праці начальника РКМ та диспетчера РКМ, порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції.

Згідно п. 3 вказаного рішення, за вчинене порушення, на ПАТ "Київенерго" накладено штраф у розмірі 50 000 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій (постанова від 28.01.2015) повно, всебічно та об’єктивно з’ясували обставини справи, й прийшли до спільного рішення щодо відсутні підстави для задоволення скарги ПАТ "Київенерго".  

 

12. ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ "Південьзахідшляхбуд", ТОВ "Союз Проект Менеджмент" та ПАТ "Будівельне управління № 813" про стягнення заборгованості по кредиту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 по справі № 910/14141/14 позов було задоволено частково. Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду ТОВ "Союз Проект Менеджмент" звернулося з апеляційною скаргою до Київського господарського апеляційного суду.

Вивчивши надані докази справи, суд 27.01.2015 постановив залишити апеляційну скаргу товариства без задоволення, та підтримавши рішення суду першої інстанції, стягнувши з ПАТ "Південьзахідшляхбуд", ТОВ "Союз Проект Менеджмент" та ПАТ "Будівельне управління № 813" на користь державного банка понад 71 млн грн. 

 

11.  Заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до ПАТ "Київенерго" про стягнення 76 060 883,04 грн.  

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання з оплати вартості поставленого ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за період листопад-грудень 2013 року газу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі № 910/21434/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ПАТ "Київенерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Під час розгляду доказів по справі суд встановив факт існування заборгованості відповідача і на підставі Цивільного Кодексу України, Господарського кодексу України та приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" підтримав рішення суду першої інстанції, залишивши апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго" без задоволення.

Тим самим, КАГС своєю постановою від 26.01.2015 зобов’язав повернути в інтересах держави борг 76 060 883,04 грн.    

 

10. У грудні 2013 року Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-західна залізниця" про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

В обґрунтування позовних вимог Міністерство посилається на те, що державним об’єднанням були порушені умови договору оренди приміщення загальною площею 69,9 кв. м, що належить до державної власності та яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Лисенка, 6. Звідки було виселено в односторонньому порядку Військову частину 3066 внутрішніх військ МВС України, що згідно законодавства України є підставою для дострокового розірвання договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.08.2014 у справі № 910/24743/13 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Міністерство внутрішніх справ звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Розглянувши надані докази справи, КАГС постановою від 26.01.2015 скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши скаргу позивача. Тим самим, надав право державній установі розірвати договір з порушеними орендодавцем умовами. 

 

9. Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", правонаступником якого є ПАТ  "Київський завод гумових та латексних виробів", про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку позивачеві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариством допущене істотне порушення умов договору, а саме накопичення по ньому боргу в 2 393 457,16 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 910/4390/13 позовні вимоги Київського прокурора задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції своєю постановою від 22.01.2015 підтримав і Київський апеляційний господарський суд, залишивши його без змін, під час розгляду апеляційної скарги ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів".

Тобто суд розірвав договір оренди земельної ділянки  по вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі міста Києва, розміром 31 089 кв. м, повернувши її Київській міській раді. 

 

8. ПАТ "Сєвєродонецьке об‘єднання "Азот" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії.

Предметом кредитного договору було надання кредиту шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50 000  000,00 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/16628/14 у позові ПАТ "Сєвєродонецьке об‘єднання "Азот" було відмовлено. Проте, не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Розглянувши всі надані докази, 21.01.2015 КАГС прийшов до висновку, що суд першої інстанції прийняв правомірне й справедливе рішення, тому відхилив апеляційну скаргу товариства, а рішення Господарського суду міста Києва залишив без змін.

Тим самим, господарські суди зобов’язали ПАТ виконувати свої обов’язки по кредиту.  

 

7. ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.11.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок завершення будівництва та передачі будинку у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки по вул. Урлівській, 36-А, житловий будинок 4-В у Дарницькому районі м. Києва на баланс експлуатуючій організації, позивач, як добросовісний орендар земельної ділянки, має право на припинення (розірвання) договору оренди землі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2014 у справі № 910/17443/14 в позові ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Київської міської ради про розірвання договору відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Вивчивши всі надані докази справи, колегія суддів КАГС своєю постановою від 20.01.2015 відмовила ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" у задоволені апеляційної скарги, адже завершення будівництва та введення житлового будинку 4-В по вул. Урлівській, 36-А в експлуатацію, відповідно до норм законодавства не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Також, суд наголосив на тому, що відповідно до договору оренди земельної ділянки, вона передавалась товариству не тільки для будівництва житлових будинків, а й для будівництва об’єктів соціально-побутового призначення, комплексного благоустрою території для суспільних потреб. Тому КАГС своєю постановою зобов’язав забудовника виконувати свої обов’язки.  

 

6. У вересні 2014 року Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київський склотарний завод" про внесення зміни до договору земельної ділянки, розміром 9,7168 га, яка розташована у Оболонському районі Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі № 910/20111/14 позов задоволено повністю: річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України, встановлена у розмірі 3% (замість 1,5% за договором) від її нормативної грошової оцінки.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Київський склотарний завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій простить прийняти нове рішення. Проте, своєю постановою від 20.01.2015 КАГС підтримав рішення суду першої інстанції, зобов’язавши товариство сплачувати вартість за оренду відповідно за законодавства.     

 

 5. До Господарського суду міста Києва звернулося ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль" з позовом до ТОВ "Західбудінвест компані консалтінг" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, на нерухоме майно – нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3 (виробничий корпус № 8б), загальною площею 6013,60 кв. м, в рахунок погашення кредитної заборгованості у загальній сумі 6  276  720, 44  доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 5011-33/7282-2012 позов було задоволено повністю. Способом реалізації предмету іпотеки суд першої інстанції встановив як продаж його на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80  582  240 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Західбудінвест компані консалтінг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Розглянувши всі надані докази по справі, а також вислухавши доводи сторін, колегія суддів КАГС постановою від 19.01.2015 апеляційну скаргу товариства залишила без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Тим самим, зобов’язавши товариство виконувати свої обов’язки перед банківською установою. 

 

 4.Рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.10.2014 у справі № 927/1441/14 позов заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до ТОВ "Ростра" про внесення змін до договору оренди – задоволено повністю. Внесено зміни договору оренди, укладеного між Чернігівською міською радою та ТОВ "Ростра" відповідно до земельного законодавства: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 8660 кв. м. становить 8 580 934,20 грн. (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Музикальна, 1. Тобто орендна плата має вноситися орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, і має становити 343 237,37 грн. на рік, замість минулої в розмірі 3%  від оцінки землі – 137 813,51 грн. на рік.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Ростра" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Вивчивши всі докази справи, 12.01.2015 КАГС постановив відмовити в задоволені скарги ТОВ "Ростра", залишивши рішення суду першої інстанції без змін. Тим самим, зобов’язав товариство сплачувати за оренду землі відповідно до чинного законодавства України.

 

3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 було залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Тестбуд" на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 13/82.

До суду звернувся заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Обслуговуючого кооперативу житловий кооператив "Соцбудівництво", ТОВ "Будівельна асоціація" та ТОВ "Тестбуд", про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельну ділянку на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, загальною площею понад 68 га, оцінених в більш ніж 140 млн грн.

Вивчивши всі докази справи та врахувавши зазначені сторонами доводи, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що заявлені позовні вимоги прокуратури відповідають чинному законодавству України, тому постановили їх задовольнити. Тим самим, відмовили приватним підприємствам у праві власності на землю, яка була ними незаконно приватизована, повернувши її до власності держави.

 

 2. До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" до ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 122 917 033,94 грн.

Рішенням суду першої інстанції від 31.03.2014 року у справі № 910/1050/14 позовні вимоги було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою. Розглянувши всі надані докази, 14.01.2015 колегія суддів КАГС постановила, апеляційну скаргу товариства залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Тим самим, зобов’язавши повернути на користь держави майже 123 млн грн.

  

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 у справі 910/1611/13 за позов ПАТ "Київенерго" до КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення 11 037 899,69 грн., позовні вимоги було задоволено у повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до ПАТ "Київенерго" про спонукання до укладення договору – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, комунальне підприємство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. 12.01.2015 колегія суддів КАГС своєю постановою, на підставі наданих доказів, відмовила у задоволені апеляційної скарги, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

 

 

Інформація про результати розгляду в апеляційному порядку справ за 2014 рік, які викликають суспільний інтерес

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2013 у справі № 910/10577/13 позовні вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" задоволено частково, присуджено до стягнення з ЖБК "Дарниця-2" заборгованості за період з 01.02.2009 по 31.08.2012 за договором на послуги водопостачання та водовідведення в сумі 60 509,75 грн., збитків від інфляції в сумі 257 грн., 3 % річних в сумі 2 251 грн., пені в сумі 550 грн.

Апеляційним судом встановлено, що спірним договором відповідачу для здійснення розрахунків за послуги з холодного водопостачання та водовідведення було присвоєно код 2-883, в той час як розгорнутий розрахунок наданий суду свідчить про те, що позивач просив стягнути з відповідача і заборгованість за послуги гарячого водопостачання, розрахунок за який відповідач повинен був здійснювати за кодом 2-50883. Однак, доказів, які б підтверджували факт укладення з відповідачем договору на постачання гарячої води по коду 2-50883, позивачем надані не були.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 рішення місцевого суду змінено; позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача 28 397 грн., основного боргу, 811 грн. збитків від інфляції, 1 313 річних, 176 грн. пені.

 

2. Аналогічною є справа № 910/11296/13.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2013 у справі № 911/2266/13 позовні вимоги КП "Водоканал" задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Фоззи-Фуд" заборгованості в сумі 26 063 грн.; в частині стягнення 10 425 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевим судом було встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод в системи каналізації. У зв’язку з неналежними виконанням відповідачем умов договору, позивач нарахував додаткову плату в сумі 36 488 грн., яка частково в сумі 10 425 грн. була сплачена відповідачем під час вирішення спору. На підставі викладеного вище та керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 рішення місцевого суду залишено без змін.

 

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у справі № 5011-1/9032-2012 позов ПАТ "Київенерго" до ЖБК "Октава-2" про стягнення 239 769, 47 грн. задоволено в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді, а саме щодо повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, а тому просив суд стягнути з відповідача 221 165 грн. заборгованості за період з 01.12.2010 по 01.06.2012, 4 469 грн. пені, 6 671 грн. інфляційних втрат, 7 462 грн. 3% річних, всього 239 769 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 рішення місцевого суду скасовано частково, присуджено до стягнення заборгованості в розмірі 180 960 грн., 3% річних в сумі 6 186 грн. та 4 456 грн. інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

 

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2009 у справі № 42/117 позовні вимоги АЕК "Київенерго" задоволено частково, присуджено до стягнення з ЖБК "Кристал-23" заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді в сумі 295 787 грн., 41 864 збитків від інфляції, 6 181 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Постановою апеляційного суду від 20.02.2014 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

 

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2013 у справі № 910/16325/13 позовні вимоги КП УЖГ Святошинського району м. Києва до ТОВ "Аш і Ко" про стягнення 63072 грн. основного боргу, 5801 грн. 3% річних, 4 870 грн. збитків від інфляції задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 частково скасовано рішення першої інстанції та стягнуто з ТОВ "АШ і Ко" на користь КП УЖГ Святошинського р-ну м. Києва 19 993 грн. основного боргу, 1 839 грн. - 3% річних, 1 544 грн. збитків від інфляції, оскільки суд безпідставно задовольнив вимоги, які позивач належним чином не обґрунтував та не підтвердив належними доказами наявність заборгованості за період до укладення договору, тобто до 01.01.2011.

 

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 у справі № 910/12136/13 позовні вимоги ТОВ "НВП "ОМіТех" задоволено, розірвано укладений між ним та КП "Київжитлоексплуатація" договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем.

Постановою апеляційного суду від 11.03.2014 рішення місцевого суду залишено без змін.

 

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справі № 910/12019/13 у задоволені позову ПАТ "АК "Київводоканал" (далі - позивач) до ДП МОУ "Укрвійськбуд" (далі – відповідач) про стягнення 848 162 грн. відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

 

8. Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Приватного підприємства "Світова музика" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "РЕЛАКС-ГРУП" про виплату компенсації в зв’язку із порушенням майнових прав суб’єкта авторського права в сумі 68 820,00 грн., що полягало у публічному використанні за відсутності правових підстав творів "It’s my life" (автори: Bon Jovi, Sambora&Sandberg), "Mission impossible theme" (автор: Lalo Schifrin), "Girl" (автори: McCartney/Lennon) у приміщенні кафе "Бель-Вю", яке знаходиться по вул. Саксаганського, 7 у м. Києві, майнові авторські права на які належать ПП "Світова музика".

Господарський суд міста Києва, керуючись принципами справедливості, добросовісності, розумності та з урахуванням систематичності вчинення порушень, їх обсягу, кількості неправомірно використаних об’єктів, своїм рішенням від 22.01.2014 задовольнив позов частково, а саме стягнув з відповідача компенсацію за такі неправомірні дії у сумі 12 180,00 грн., тобто у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014.

 

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 910/16610/13 позовні вимоги ТОВ "ЛиСа" задоволено, присуджено до стягнення з підприємства з 100 % іноземними інвестиціями заборгованості в сумі 47 097 грн.

Місцевим судом було встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка була заявлена позивачем до стягнення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 рішення місцевого суду залишено без змін.

 

10. Рішенням Господарського суду Київської області від 27.01.2014, у справі № 13/104-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014, позов Київської міжрайонної екологічної прокуратури Дніпровської екологічної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області (позивач) до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (відповідач; Підприємство) задоволено; з відповідача стягнуто на користь держави в особі Інспекції 9 503 699,49 грн. збитків із зарахуванням на розрахунковий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету м. Славутич.

Вищий господарський суд України погодився з висновками судів та постановою від 17.06.2014 залишив рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції без змін.

 

11. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2011 у справі № 17/202/26/6/5 позовні вимоги Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області до Ріпкинської районної державної адміністрації та TOB "Резон", правонаступником якого є ТОВ "СК Петроліум", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 дане рішення залишено без змін.

 

12.  Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 911/21422/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014, позов Ходацького В.М. (позивач) до ТОВ "Контур-Т" (відповідач; Товариство) задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Контур-Т" від 15.10.2013, оформлені Протоколом № 1/13 від 15.10.2013.

Суди першої та другої інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення позивача про проведення загальних зборів ТОВ "Контур-Т" 15.10.2013; врахували письмові пояснення директора ТОВ "Контур-Т", в яких зазначено, що 15.10.2013 загальні збори ТОВ "Контур-Т" не проводились, саме тому на протоколі, яким нібито оформлено рішення зборів учасників від 15.10.2013, відсутній підпис позивача.

Зважаючи на вказані обставини, суди дійшли висновку, що позивача було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах Товариства та скористатись його корпоративними правами в частині управління Товариством, а тому позов було задоволено.

 

13. У справі № 02/1827 рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2010 у справі позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України та ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ з іноземними інвестиціями "Альфа-Черкаси" (відповідач-1), ТОВ "Суми-Петрол" (відповідач-2), ТОВ "Ленора" (відповідач-3) про стягнення 111 981 668,03 грн. задоволено частково, стягнуто з ТОВ з іноземними інвестиціями "Альфа-Черкаси" на користь ПАТ "Дельта Банк" 86 000 000 грн. боргу по кредитах, 20 748 878,44 грн. процентів за користування кредитами; в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 скасовано пункти 1, 2, 3 резолютивної частини даного рішення. Прийнято в зазначеній частині нове рішення. Позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ з іноземними інвестиціями "Альфа-Черкаси" на користь ПАТ "Дельта Банк" 86 000 000 грн. боргу по кредитах, 20 748 878,44 грн. процентів за користування кредитами, 4 291 780,82 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 941 008,77 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів звернувши стягнення на предмет іпотеки – нерухоме майно, яке передано в заставу.

 

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 у справі № 905/6531/13 позовні вимоги Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України до КП "Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокофьева" за участі третьої особи на стороні відповідача ККП "Аеропорт Маріуполь" задоволено в частині зобов’язання відповідача повернути до державного резерву України матеріальні цінності, щодо яких встановлено факти незабезпечення збереження, а саме: Гас авіаційний марки ТС-1 у кількості 500 тонн та відмовлено у задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 2 988 004 грн.

За результатами перегляду в апеляційному порядку зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014.

 

15. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13 позовні вимоги заступника прокурора міста Києва задоволено повністю. Визнано недійсними: 1) рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 348/3182 "Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу ЖК "Текстильник" для житлової забудови по вул. Академіка Заболотного; 2) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 006294 виданий Обслуговуючому кооперативу ЖК "Текстильник"; 3) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011932, виданий ТОВ "Чарівне містечко. Визнано відсутнім право власності на земельну ділянку площею 5,9911 га у Обслуговуючого кооперативу ЖК  "Текстильник", ТОВ "Об'єднання забудовників", ТОВ "Чарівне містечко".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 рішення місцевого суду залишено без змін.

 

16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 у справі № 910/14247/14 позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державної іпотечної установи задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Надра" на користь Державної іпотечної установи відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 228 140 524  грн 16 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 рішення місцевого суду залишено без змін.

 

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі № 910/4626/14 позов задоволено частково. Визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 006291, виданий обслуговуючому кооперативу ЖК "Освітянин";  серії ЯЖ № 030410, ЯЕ № 986764 видані ТОВ "Будівельне товариство"; серії ЯЖ № 011944, виданий ТОВ "Будівельний форум". Визнано відсутнім права власності на земельну ділянку у обслуговуючого кооперативу ЖК "Освітянин", ТОВ "Будівельне товариство", ТОВ "Пейзажне", ТОВ "Будівельний форум", що розташована по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 86,4814 га.; права власності на земельну ділянку у ТОВ "Будівельний форум", що розташована по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва площею 16,0345 га.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 рішення місцевого суду залишено без змін.

 

18. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 у справі № 910/14246/14 позов Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено. Визнано право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежитлову будівлю загальною площею 510,7 кв. м у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 рішення місцевого суду залишено без змін.

 

19. Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2013р. у справі № 5011-26/343-2012 позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк» задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»ЖБК «Дарниця-2» заборгованості в сумі 45 275 217,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення Господарського суду міста Київ від 25.04.2013р. у справі № 5011-26/343-2012 скасувати та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду.

Розглядаючи апеляційну скаргу, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий суд при вирішені спору надав неповну оцінку доказам у справі, що є підставою для зміни рішення та задоволення позовних вимог ПАТ «Укргазбанк» повністю. З урахуванням викладеного, постановою суду апеляційної інстанції від 28.10.2014 апеляційну скаргу ТОВ «Українська інвестиційно–інжинірингова компанія» вирішено залишити без задоволення.  Стягнуто з ТОВ «Українська інвестиційно–інжинірингова компанія» на користь ПАТ «Укргазбанк» 45  253  841,34 грн. – простроченої заборгованості за кредитом; 8  982  948,97 грн. – простроченої заборгованості по процентах; 21  376, 13 грн. – пеня; 56 460,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позову, 34 410,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, а також 23 552 грн. судових витрат по сплаті вартості судової експертизи.

  

  20. Постановою від 07.10.2014 Київський апеляційний господарський суд, задовольнивши апеляційну скаргу Київської міської ради, скасував рішення місцевого господарського суду від 04.08.2014 у справі за позовом прокурора Голосіївського району м. Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 26.06.2003 про передачу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування малоповерхової забудови в урочищі Конча-Заспа.

КАГС керувався принципом правої визначеності, встановивши, що рішення КМР вже виконане шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, а земельна ділянка на сьогоднішній день забудована.

КАГС вказав на недоведеність прокурором порушення інтересів держави у зв’язку з прийняттям КМР рішення про передачу в оренду земельної ділянки, яка належить територіальній громаді міста Києва. В своєму позові прокурор не посилається на факти порушення права власності чи речових прав держави ні в особі Державної інспекції сільського господарства України, ні в особі інших органів державної влади.

КАГС також дав оцінку пропуску прокурором строку позовної давності з огляду на те, що органам прокуратури було відомо про оскаржуване рішення Київської міської ради від 26.06.2003 ще у 2006 році, коли було направлено, а потім відкликано протест Генеральної прокуратури України, в якому ставилося питання про скасування рішення Київради від 26.06.2003.

Станом на теперішній час, постанова КАГС від 07.10.2014 не була оскаржена в касаційному порядку.

 

21. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі № 910/20475/13 позивні вимоги ПАТ “Державний Ощадний банк України”  задоволено, присуджено до стягнення на предмет застави для погашення заборгованості з ТОВ “Нафтохімімпекс”, ТОВ “Укртехвуглець”, ТОВ “Газотурбінні технології”, ТОВ “Гармоніка” в розмірі 906 243 890,17 грн., з яких 500 686 000,00 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 273 277 379,61 грн. заборгованості за простроченими процентами, 52 459 762,30 грн. пені, 57 046 190,05 грн. трьох відсотків річних, 22 774 558,21 грн. інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що третьою стороною – ПАТ “АвтоКрАЗ”, були порушені умови договору відновлюваної кредитної лінії, у встановлені строки не було погашено кредит, внаслідок чого, перед позивачем виникла заборгованість, що і було підтверджено судом першої інстанції, а далі – встановлено й апеляційним судом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 рішення місцевого суду залишено без змін, а скаргу ПАТ “АвтоКрАЗ” – без задоволення.

 

22. Рішенням господарського суду Київської області від 30.05.2014 у справі № 911/2454/13 позов задоволено повністю, визнано право власності за ТДВ “Пересувна механізована колона 19” на нерухоме майно, а саме на два гуртожитки, що знаходяться в м. Васильків, Київської області, а також стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на користь ТДВ “Пересувна механізована колона 19” 2 280,42 грн. судового збору.

Проте, апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, не погодився із рішенням місцевого суду про визнання права власності на спірні гуртожитки за ТДВ “Пересувна механізована колона 19” та постановою від 04.11.2014 задовольнив апеляційні скарги Васильківської міської ради та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, повернувши нерухоме майно в державну власність. Постановив стягнути з ТДВ “Пересувна механізована колона 19” витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 749 грн. 21 коп.


 

23. ТОВ ,,Фінансова компанія ,,Новий регіон” звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Київської міської ради, із залученням третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент комунальної власності м. Києва, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про стягнення 32 167 100 грн. прямих збитків та 6 998 680,90 грн. упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2014 в позові ТОВ ,,Фінансова компанія ,,Новий регіон” у справі № 910/4422/14 відмовлено повністю.

Апеляційний суд встановив, що доводи поданої ТОВ ,,Фінансова компанія ,,Новий регіон” апеляційної скарги є необґрунтованими та постановою від 04.11.2014 рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2014 у справі № 910/4422/14 залишено без змін.

  

24. Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.10.2014 задоволено позов ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та стягнуто з ПАТ “Азот” 2 149 390 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань, за період з 01.03.2013 по лютий 2014 року, 5 558 655 грн. 53 коп. трьох відсотків річних, за період з 08.02.2013 по 25.03.2014, додатково нарахованих на несплачену суму заборгованості в розмірі 165337761 грн. 14 коп. за договором поставки природного газу, яку стягнуто з відповідача рішенням господарського суду Черкаської області від 09.03.2011 у справі № 09/06/2572. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач порушив зобов’язання за договором щодо своєчасної оплати отриманого газу.

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ “Азот” та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення. Постановою від 04.11.2014 рішення господарського суду Черкаської області від 01.10.2014 у справі № 925/527/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “АЗОТ” – без задоволення.

 

 

      25. Рішенням господарського суду міста Києва  від 14.07.2014 по справі № 910/5413/14 позов ПАТ “ЕРДЕ БАНК” про стягнення з ПАТ “Медичний центр “Добробут”  5 717 713, 38 грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ “Медичний центр “Добробут” звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що господарським судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи. Тому, постановою за 05.11.2014, апеляційний суд залишив рішення господарського суду м. Києва  від 14.07.2014 року у справі № 910/5413/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

  

26. ПАТ БАНК ФОРУМ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ Юджин заборгованості за кредитним договором  у загальному розмірі 16 182 341,21 доларів США (з них:  15  612 662,43 доларів США – основний борг, 569 678,79 доларів США – пеня), що еквівалентно 190  161 151,27 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за кредитом.

Рішенням суду першої інстанції від 06.08.2014 року у справі № 910/11117/14 позов було задоволено повністю. З чим ТОВ Юджин не погодилося і подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду. Переглянувши всі докази та вислухавши сторони справи, 14.11.2014 року КАГС постановив апеляційну скаргу ТОВ Юджин залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва – без змін.

Таким чином, суд зобов’язав товариство виконувати свої боргові обов’язки та сплатити законний борг банківській установі.

 

 

27. Прокуратура Голосіївського району міста Києва звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Санта-Р про визнання недійсним договору оренди нежитлове приміщення у СЗШ № 85, загальною площею 194 кв. м., за адресою: проспект 40-річчя Жовтня, 36 у місті Києві. Він був укладений між Голосіївською районною державною адміністрацією та ТОВ Санта-Р 18.03.2008 року. А також зобов’язати ТОВ Санта-Р повернути нерухоме майно. 

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. у справі № 910/11793/14 було відмовлено. З чим позивач не погодився і подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Розглянувши передані докази та вислухавши доводи сторін, 25.11.2014 року КАГС постановив апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва задовольнити. А рішення Господарського суду міста Києва – скасувати, прийнявши нове: про задоволення позовних вимог та визнання договору оренди нерухомого майна недійсним, а отже повернути нежитлове приміщення у СЗШ № 85 у власність громади.

Тобто, договір оренди нерухомого майна був визнаний недійсним, а отже нежитлове приміщення у СЗШ № 85 було повернуто у власність громади.

 

 

28. До Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення грошових коштів з Київської міської ради звернулося ТОВ ФК Новий регіон.

18.03.2010 року між Головним управлянням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (продавець) та ТОВ ФК Новий регіон (покупець) був укладений договір купівлі-продажу 1614144 акцій ВАТ Київгаз, ціна яких становить 6017865,00 грн.

Суд першої інстанції від 11.08.2014 у справі № 910/4427/14 у задоволені позову відмовив повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ ФК Новий регіон звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення прийнято при неповному з`ясуванню обставин.

КАГС переглянувши усі надані докази, з’ясувавши обставини справи та вислухавши доводи сторін, 25.11.2014 року постановив залишити рішення Господарського суду міста Києва без змін, а позов ТОВ ФК Новий регіон – без задоволення.

Так чином, суд зобов’язав товариство визнати акт купівлі-продажу акцій ВАТ Київгаз недійсним і визнати право власності на 1614144 акцій товариства за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради.

 

 

 

29. До Господарського суду міста Києва звернулося МП Мрія з позовом до ПАТ ВТБ Банк про визнання недійсним кредитного договору на суму 1 650 000 грн., зі строком користування до 03 липня 2018 року та зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 22.5 % річних.

Суд першої інстанції рішенням від 03.09.2014 року по справі № 910/15882/14 в задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, МП Мрія звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

КАГС, переглянувши умови договору, надані докази та провівши ретельний розгляд обставин, вияснив, що у підприємства немає достатніх підстав для визнання недійсним договору, за яким воно вже має несплачений борг. Тому, від 25.11.2014 року постановив апеляційну заяву МП Мрія залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва – без змін, тобто фактично зобов’язав підприємство виконати свої законні обов’язки та повернути банкові кредитну заборгованість.

 

 

30. На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ВАТ Турбоатом до ПАТ Комерційний банк Актив-банк про розірвання договору застави прав, які були оцінені сторонами сумою в 22596374,17 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 у задоволенні позову ВАТ Турбоатом у справі № 910/12261/14 було відмовлено повністю. Не погодившись із рішенням суду, для перегляду справи товариство звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

КАГС, перевіривши надані матеріали та вияснивши обстави справи, визначив, що ВАТ “Турбоатом” не надало достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги, тому рішення суду першої інстанції у справі № 910/12261/14 постановою від 26.11.2014 року було залишено без змін. Таким чином, суд зобов’язав товариство виконувати свої обов’язки перед банківською установою.

 

 

31. У липні 2014 р. прокурор м. Біла Церква звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області про скасування рішення Білоцерківської міської ради про надання під трирічну оренду під розміщення павільйону по продажу продовольчих товарів ділянку площею 0,0030 га, в місті Біла Церква, по просп. Князя Володимира, в районі будинку №3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення Білоцерківської міської ради  було прийнято всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам – із порушенням підстав та процедури надання третім особам спірних земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2014 р. у справі № 911/3086/14 позов був задоволений повністю, а рішення Білоцерківської міської ради – скасовано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Білоцерківська міська рада Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

КАГС, переглянувши надані докази та вислухавши пояснення сторін, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не має під собою жодних правових підстав. Тому, 27.11.2014 року була винесена постанова про відхилення позовних вимог Білоцерківської міської ради та залишення прийняте рішення Господарського суду Київської області без змін.

У результаті рішення суду земельна ділянка повернулася у власність громадськості в особі Білоцерківської міської ради.

 

 

 

32. Позивач ПАТ Банк Форум звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ Цемлайн та ПАТ Завод залізобетонних конструкцій № 6 про стягнення з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 6942643,05 грн., з яких: 6863101,63 грн. основної заборгованості за кредитом та пеня в сумі 79541,42 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.08.2014 у справі № 911/2135/14 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ “Завод залізобетонних конструкцій № 6” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення суду першої інстанції.

КАГС, переглянувши надані докази та вислухавши доводи сторін, прийшов до висновку, що апеляційна скарга відповідача не несе під собою правових доводів достатніх для задоволення позовних вимог. Тому, 27.11.2014 року своєю постановою Київський апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу ПАТ “Завод залізобетонних конструкцій № 6” без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, зобов’язавши товариство виконати свої боргові обов’язки перед банком.

 

 

33. Київським апеляційним господарським судом 17.12.2014 року була розглянута апеляційна скарга за позовом ТОВ «Голден Деррік» до ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України», яке не погодилось із рішенням Господарського суду міста Києва від 5 листопада 2014 року у справі № 910/19414/14.

ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Голден Деррік» про розірвання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у праві спільної часткової власності та, відповідно, про спільну діяльність на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі. Позовні вимоги були  вмотивовані неналежним виконанням ТОВ «Голден Деррік» умов договору, а саме: несплату у зазначений термін товариством 444 000,00 грн. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив факт істотного порушення положень спірного договору і своїм рішенням його розірвав.

Колегія суддів КАГС, проаналізувавши всі надані докази та вислухавши доводи сторін справи, встановила, що у ТОВ «Голден Деррік» немає достатніх підстав вважати рішення суду першої інстанції незаконним та вимагати його скасування.

Таким чином, постановою КАГС апеляційна скарга ТОВ «Голден Деррік» залишена без задоволення, а договір про право спільної часткової власності на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі – розірвано.